Перемога України очима Заходу: чи має світ чіткий план поразки Путіна

Дата публікації
Перегляди
97к
Час на прочитання
6 хв
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Перемога України очима Заходу: чи має світ чіткий план поразки Путіна

Фото: ТСН.ua

Джо Байден обіцяє: НАТО захищатиме кожен дюйм своєї території, якщо Путін надумає напасти. А щоб попередити можливу війну з Росією, до Альянсу вступають Швеція та Фінляндія.

Вперше після закінчення Холодної війни у новій Стратегічній концепції (дороговказ, за яким Альянс житиме наступні 10 років) НАТО визнала Росію своєю найбільшою загрозою.

Західні лідери вже майже не ставлять "риторичних" запитань на кшталт: а що таке перемога України? Всі розуміють, що Путін не має виграти цю війну. Але є один важливий нюанс: Захід не має спільного "рецепту", як завдати Росії такої поразки, щоб, як казав глава Пентагону Ллойд Остін, вона вже ніколи ні на кого не змогла напасти.

Що Україні принесли саміти G7 та НАТО, які відбулися цього тижня у баварських Альпах та Мадриді? ТСН.ua підбиває підсумки. 

Рецепт перемоги

Закриваючи триденний саміт G7 у Німеччині, канцлер Олаф Шольц твердо заявив: "Путін не має виграти цю війну". А президент США Джо Байден на підсумковій пресконференції саміту НАТО у Мадриді додав: "Ми будемо підтримувати Україну стільки, скільки це буде потрібно".

На зустрічі у форматі "семи" лідери кепкували з Путіна, згадуючи його фотосесію верхи на коні з оголеним торсом, мовляв, чи не час і їм піти далі. "Велика сімка" домовилася заборонити експорт російського золота, яке складає вагому частку доходів бюджету РФ – $15,5 млрд.

Саме на саміт G7 у баварських Альпах припав перший від 1918 року дефолт Росії за зовнішнім боргом. Ця новина облетіла всі світові медіа, а в бік України полетіли десятки російських ракет. Путін змінив тактику війни, перейшовши до ракетного терору. Прямо під час саміту G7 Росія завдала ракетного удару по ТЦ у Кременчуці, де загинула 21 людина.

Проте навіть це не підштовхнуло "сімку" вдарити в самісіньке "серце" путінського режиму – відрізати його від доходів від експорту енергоносіїв. G7 так і не змогла домовитися щодо обмеження ціни на імпорт російської нафти та газу.

Що це значить? За перші 100 днів повномасштабної війни проти України, на експорті енергоносіїв Росія заробила майже $100 млрд. І саме цими грошима Путін фінансує вбивства українців. Прямо тут і зараз Європа не може відмовитися від російського газу. Нафтове ембарго, як ми пам’ятаємо, запрацює лише до кінця року.

Саме тому США запропонували так звану "цінову стелю" на російські енергоносії, передовсім на трубопровідний російський газ, який йде до Європи. Мовляв у Кремля просто немає газової інфраструктури, щоб перенаправити свої поставки з Європи наприклад до Азії, тому Путін погодиться постачати газ до Європи за обмеженою ціною, щоб врятувати видобуток від закриття.

Проте ні щодо нафти, ні щодо газу G7 не змогла досягти жодних принципових домовленостей. За численними витоками у європейській пресі відомо, що рішення заблокувала передовсім Німеччина. В той час, як Франція та Італія диверсифікують джерела постачання енергоносіїв, підписуючи контракти з Катаром та Єгиптом, Німеччина сидить, чекаючи з моря погоди, і маючи надію, що вдасться закінчити криваву війну Путіна проти України за столом переговорів, а не на полі бою.

Власне саме тому Берлін зараз і тисне на Єврокомісію, щоб та зробила виняток із санкцій та розблокувала Росії транзит товарів (передовсім вугілля, сталі, алюмінію та будматеріалів) до Калінінграду.

За інформацією Spiegel, днями Єврокомісія опублікує роз’яснення щодо цього. Нагадаємо, виконання Литвою санкцій ЄС проти Росії, які прямо забороняють транзит територією блоку цілого переліку російських товарів, викликали справжню істерику в Кремлі. Деякі відчайдушні голови навіть погрожували захопити Литву, знищити її ракетами та скинути ядерну бомбу.

Німеччина смертельно боїться можливого прямого військового зіткнення з Москвою, тому й тисне на Єврокомісію, щоб та дозволила Росії переправляти свої товари транзитом через ЄС до Калінінграду. Не в останню чергу це відбувається через те, що в Литві дислокується натівська бригада, яка на 100% складається з німецьких солдатів. Вільнюс сказав, що стоятиме на своєму до останнього, пообіцявши заблокувати рішення Єврокомісії. Ну а Німеччині та деяким іншим європейським країнам треба зізнатися самим собі: Євросоюз вже у війні з Росією.

Сценарії війни

За словами директорки Національної розвідки США Евріл Гейнс, є три ймовірні сценарії подальшого розвитку російської війни проти України:

  1. Глухий кут, коли Путін зможе окупувати лише незначну частину території України.
  2. Масштабний прорив Росії.
  3. Успішна стабілізація фронту ЗСУ із незначними успіхами на Півдні.

США – основний військовий "донор" України. На саміті НАТО в Мадриді Джо Байден анонсував черговий пакет допомоги на $820 млн, який включатиме ППО NASAMS, снаряди для HIMARS та контрбатарейні радари. Разом із цим у Вашингтоні також немає впевненості у повній перемозі України у цій війні, не кажучи вже про Європу.

Прем’єр Великої Британії Борис Джонсон на саміті НАТО заявив, що до кінця року за допомогою західної зброї Україна має всі шанси відкинути росіян до "кордонів" 24 лютого 2022 року. Міністерка закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс додала, що РФ можна витіснити з усієї території України, тобто з Криму та Донбасу, саме тому Києву надають додаткову летальну допомогу.

Так, спроба Кремля переконати Захід, що Росія просто не може програти цю війну, тому треба змусити Україну підписати "Мінськ-3", зазнала невдачі. Хоч Москва і витратила на це понад місяць, переконуючи "поміркованих" європейців та американців дати Путіну шанс "зберегти обличчя", бо "скривджена післявоєнна Росія" може бути набагато більшим жахом для світу, ніж програш України.

Проте тепер серед країн-членів ЄС побутує нова ідея: вважати перемогою України саме вихід на "кордони" 24 лютого 2022 року, а потім умовний "Мінськ-3" чи "Стамбул-1" з новим режимом припинення вогню та нескінченними розмовами про дипломатичне врегулювання війни. Але це не стратегія перемоги, як і не стратегія чекати, що Путін помре від якоїсь смертельної хвороби, і тоді все закінчиться. Європі треба зізнатися самій собі: політика діалогів та економічних (корупційних) профітів зазнала невдачі. Тепер у центрі уваги військова сила, яку можна подолати лише ще більшою військовою силою.

Членство в НАТО

Саміти G7 та НАТО, що відбулися цього тижня у баварських Альпах та Мадриді, західні лідери називають історично важливими. Дійсно, це вперше після закінчення Другої світової на європейському континенті точиться справжня повномасштабна війна, яку Росія розв’язала проти України. І це вперше після закінчення Холодної війни Росію визнали загрозою номер один для НАТО.

В Альянсі не приховують, що Фінляндія та Швеція вступають до НАТО, щоб відбити у Путіна бажання на них напасти. Тобто, Захід діє на випередження. А як щодо України? Можливо, якби Франція та Німеччина на Бухарестському саміті НАТО 2008 року не заблокували надання Україні ПДЧ, то ми б вже давно були членами Альянсу, а війни б і не було?

Членство в НАТО стане найпотужнішою гарантією безпеки для України. В Альянсі прямо кажуть: наша ціль – переозброїти Україну із застарілого радянського озброєння на сучасне західне. На натівські стандарти ми переходимо прямо на полі бою і вже довели, що членство України в НАТО зробить Альянс лише сильнішим.

Проте на порядку денному не стоїть навіть надання Україні ПДЧ. Не обговорювали це і на саміті НАТО в Мадриді. Хоча після успішного саміту ЄС, який надав Україні статус кандидата на вступ, чітке закріплення обіцянки надати Україні ще й ПДЧ стало б потужним сигналом Кремлю, що Україна – це не буфер між НАТО та Росією, і не якась там сфера впливу Москви.

"Це відкрите питання. І як я зазначив у своїй промові (на саміті НАТО в Мадриді – ред.), що декларація Бухарестського саміту 2008 року досі чинна. І ми маємо дотримуватися своїх обіцянок", - відповів на запитання ТСН.ua у кулуарах саміту НАТО в Мадриді президент Литви Ґітанас Науседа.

Рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року каже дуже чітко: Україна буде членом Альянсу. У розмові з ТСН на полях мадридського саміту НАТО президент Литви не став припускати, коли Україна може отримати хоча б План дій щодо членства. Проте натякнув, що наступного року саміт НАТО прийматиме саме Вільнюс. Тому, якщо цей мадридський саміт НАТО не став історичним для України, то наступний точно може увійти в історію зі знаком плюс для українців.

Повʼязані теми:

Дата публікації
Перегляди
97к
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Наступна публікація