Перезавантаження не сталося: чому рандеву Путіна і Байдена не змило осад з російсько-американських взаємин

Перезавантаження не сталося: чому рандеву Путіна і Байдена не змило осад з російсько-американських взаємин

ТСН.ua

Обидві сторони зберегли статус-кво.

Керована ворожість. Так описує преса статус взаємин між Сполученими Штатами та Росією - після головної політичної події тижня: першої особистої зустрічі Джо Байдена і Володимира Путіна. Обидва були особисто знайомі і раніше. Востаннє бачилися 10-ть років тому в Москві.

Про це 20 червня йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень.

Ось вони - зразка 2011-го.Тоді Джо Байден - був державним секретарем адміністрації Обами. А Путін - тимчасово обіймав посаду російського прем'єра: поки Дмитро Медведєв тримав йому президентське крісло. "Я зазирнув йому в очі і не побачив там душі" – нібито заявив Байден після розмови.

А вже на посаді президента Сполучених Штатів - він відкрито назвав Путіна кіллером. І після цього - таки запросив на особисту зустріч.

Відносини між Америкою і Росією - дійшли найнижчої точки. Чи не тому на женевських переговорах - президентів не лишали віч-на-віч. І особливих очікувань - не висловлювала жодна зі сторін?

То чи є результат і користь від персональних переговорів - крім того, що тепер Путін може козиряти цим удома? І що після цього змінилося для нас, в Україні?

Джо Байден – п'ятий  з  американських президентів, що намагається налагодити стосунки з Володимиром Путіним.   До цього за минулі 21 рік  вгамувати його намагалися Білл Клінтон, Джордж Буш молодший, Барак Обама і Дональд Трамп.

У нинішніх перемовин те саме завдання утримати путінський режим - хоч в якихось рамках. Власне  особиста зустріч Байдена і Путіна теж великою мірою  результат  шантажу. Навесні Путін массовано стягнув російські війська до українських кордонів та в окупований Крим. Байден, намагаючись уникнути широкомасштабної війни, подзвонив Путіну, запропонувавши розмову віч-на віч.

І ось нейтральна Швейцарія готова зустрічати лідера демократичного світу і вождя верхньої вольти з ракетами, як іронічно називали колись  радянський режим.   В бібліотеці історичному маєтку Ла Гранж, де майже 40 років тому зустрічалися Михайло Горбачов і Рональд Рейган, між кріслами для президентів символічно ставлять глобус. Закритий центр Женеви, тисячі правохоронців та армійців і тисячі журналістів, які фіксують кожну деталь.

Шоу розпочинається. Ось кортеж Володимира Путіна рухається в бік вілли Ла Гранж. Володимир Путін щойно приземлився в Женеві, однак прибуває на віллу першим. Очевидно через звичку російського президента постійно спізнюватися, американський президент люб’язно погодився приїхати на місце зустрічі другим.

А ось прибуває американський президент. Рівно через 12 хвилин після Володимира Путіна. Тепер на обох лідерів чекає п‘ять годин переговорів. Вони точно будуть непростими. За свідченнями російського президента, відносини США та Росії опустилися до критичної точки.

На ґанку – напутні слова від президента Швейцації, Путіну той бажає – будь здоров.

З цього моменту кожен жест будуть тлумачити фахівці з мови тіла. Байден обертається до Путіна, простягує руку, робить крок назустріч і залишається стояти на місці, чекає, коли Путін підійде сам. І потім, наче то він господар становища, жестом запрошує всередину.

До  президентів допущена дуже обмежена кількість журналістів. Серед російського та американського пулів зчиняється ґвалт. Особливо, коли охорона російського президента береться розштовхувати пресу, американські журналісти в присутності президентів вголос протестують.

Путін дякує Байдену за ініціативу зустрітися, Байден відповідає, що завжди краще говорити особисто. Обидвоє мало дивляться один на одного, утім подарунків привезли. Путін приготував Байдену письмовий набір, розписаний під хохлому, а Байден привіз Путіну зроблені на замовлення окуляри-авіатори і кришталеву статуетку бізона. Коли двері бібліотеки зачиняться, віч-на віч президенти не говоритимуть. На боці американського президента залишається держсекретар США Етоні Блінкен, біля Путіна відповідно – Сергій Лавров. Розмова у вузькому колі триватиме півтори години.

Майже на годину раніше, аніж того очікували, до входу вілли під'їзжає лімузин американського лідера. Джо Байден виходить і схвально підіймає в бік журналістів великий палець. Саміт Росія-США завершено. Байден їде і залишає майданчик Путіну. Потім це рішення стане предметом критики республіканців. Ті твердять, що Путіну дали можливість вести пропаганду і нікому було назвати його слова брехнею.

Із пресою Путін спілкуватиметься майже годину, очевидно задоволений собою – він отримав від американців зустріч на рівних і тепер може козиряти власною важливістю перед внутрішніх електоратом.

Переговори із Байденом ніяк не змінили риторику кремлівського господаря. Він і далі переконаний, що відповідальність за погіршення взаємин з США на американцях.

Не соромиться Путін у Женеві зробити знущальну заява про Олексія Навального , що той свідомо покинув Росію і сам наразився на затримання. В цей час соратники Навального постять фотографії, як той "свідомо" залишає Росію - в комі після отруєння російським "Новачком". Однаково зневажливо говорить Путін і про Україну, закидає Києву невиконання Мінська і все ще думає, що має право ставити хрест на вступі України до НАТО.

Про Україну говорив на своїй пресконференцї і Джо Байден. Її чомусь провели під нестерпно спекотним сонцем, наприкінці брифінгу Байден зніматиме піджак і одягатиме сонцезахисні окуляри. Американський лідер  нагадав росіянину, що США стоятимуть на захисті українських суверенітету і територіальної цілісності. 

"Я підтвердив Путіну незламну підтримку територіальній цілісності та суверенітету України. Ми продовжуємо докладати зусиль у дипломатії щодо Мінських угод", - зазначив він.

Байден теж назве зустріч конструктивною. Він хотів і окреслив Путіну своє бачення червоних ліній і розмір реакції на їх порушення.   У Женеві господар Білого Дому говорив із Путіним не тільки від імені Сполучених Штатів ,  а як лідер вільного світу – після цілого європейського турне, саміту Великої сімки і НАТО, президент США привіз у Швейцарію об'єднану позицію Штатів, ЄС і найбільших світових гравців.

"Я зробив те, заради чого приїхав. Я визначив сфери, де наші країни можуть зробити кроки заради наших загальних інтересів і на благо всьому світові. По друге, я сказав прямо, що США реагуватимуть на дії, які шкодять життєвим інтересам нас і наших союзників. І по-третє, я чітко виклав наші пріоритети і наші цінності", - сказав Байден.

Така собі контрольована ворожість.  Утім сама лише прессконференція і жорсткий тон американських журналістів дає президенту Байдену зрозуміти, який тиск на нього чекає вдома. У США його критикуватимуть за рукостискання із Путіним, дорікатимуть наївністю і обурюватимуться зняттям санкцій і зеленому світлу  газогону "Північний потік-2", на що Байден пішов на догоду німцям. У Женеві преса вигукує питання з місця, не відпускає президента.

А результатів зустрічі справді мало. Це спільна заява президентів в дусі вісімдесятих, що переможців у війні ядерній бути не може. Спроба запустити міжвідомчі консультації про контроль озброєння і кібербезпеку. І повернення до роботи послів у Москві і Вашингтоні, що могло статися і раніше, та певно цей крок притримали до Женеви заради хоча б якоїсь конкретики.

Перезавантаження не сталося. Рандеву президентів США та Росії біля напрочуд чистих вод Женевського озера не змили осад з російсько-американських взаємин.  І для України новий день не приніс змін. Обидві сторони зберегли статус-кво. Путін хоче контролювати пострадянський простір, а США залишаються на захисті української незалежності.  Для Києва ситуація така, як і до зустрічі.

Щоправда умовний випробовувальний термін в кілька місяців, який  Байден відвів Кремлю, можуть дати тимчасову розрядку і на російсько-українському кордоні. Україна може це використати для ретельної підготовки візиту президента Зеленського до Білого дому наприкінці липня. Після женевської зустрічі заступник держсекретаря США Вікторія  Нуланд одразу подзвонила в Київ.

"І вона сказала важливі слова. Запевняю вас, Дмитре, що наша команда не відступить від домовленостей. СКЛ Головна мета - мир і деокупації територій. Щодо подій НАТО і пдч, то був саміт альянсу. Ми розуміємо що РФ буде заперечувати і ми знаємо що ми пройдемо цей шлях", - зазначив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

 А тим часом Держсекретар США Ентоні Блінкен уже наступного тижня проведе консультації в Берліні. Ангела Меркель прийматиме його в середу, просто в переддень саміту ЄС, де зокрема обговорюватимуть стратегію взиємин Євросоюзу з Росією. Американська дипломатія в колі союзників після доби Трампа таки повертається. Це точно зручніше для Брюсселя, а от однозначні висновки для України робити поки зарано. Бо добудова "Північого потоку" надто глибокий кіготь Путіна в тілі Європи,  який  дуже стимулює її до  поступок Росії.

Наступна публікація