Перейти до змісту
Перша зустріч Байдена і Путіна: чому у Москви майже не залишилося козирів
ТСН.ua

Путін намагатиметься розміняти "Північний потік-2", проте не ціною поступок в Україні.

Кремль домігся свого. Білий дім почав підготовку до першої особистої зустрічі Джо Байдена і Володимира Путіна. Хоча це не дуже входило в плани перших 100 днів нової американської адміністрації. Увагу Вашингтона вдалося привернути "завдяки" найбільшій від 2014 року концентрації російських військ біля українських кордонів і погрозам кремлівських рупорів ледь не війну проти України розв’язати.

На думку багатьох експертів і в Україні, і по той бік Атлантики, Путін прагне нового перезавантаження відносин зі США. Проте Байден, на відміну від Барака Обами, йому цього не подарує. Чинна американська адміністрація застосовує метод бича і калача: лишає відкритим вікно для діалогу, затягуючи санкційний зашморг, щоб у Кремля було менше простору для маневру.

ТСН.ua проаналізував, якою може бути перша зустріч Джо Байдена і Володимира Путіна, та чи побоюватися нам, що долю України можуть вирішити без України.

Тло для зустрічі

Дії Росії можна порівняти з поведінкою маленької дитини, яка, маючи старших братів і сестер, намагається привернути увагу батьків, щоб отримати бажане. На восьмий рік війни з Україною та дії західних санкцій економічне становище Росії "не дуже". І це м'яко кажучи. За рівнем ВВП вона не входить навіть до першої десятки світових лідерів, серед яких США, Китай, Японія, Індія та інші. Та й у великій шахівниці під назвою геополітика Москва вже далеко навіть не на других ролях. За єдиними винятком: у ролі дитини - Володимир Путін - президент 140-мільйонної країни з ядерною кнопкою.

Особиста зустріч із Путіним не входила до топпріоритетів Джо Байдена протягом перших місяців перебування на посаді. Ба більше, американські експерти наголошують, що Байден - ледь не перший американський президент від часів Франкліна Рузвельта, який не намагався перезавантажити відносини з Росією. І, на відміну від Дональда Трампа, не лестив Путіну, назвавши його "вбивцею".

Дехто може назвати це збігом, інші - спланованою відповіддю Кремля, проте одразу після цього й почалося безпрецедентне за масштабами стягування російських військ до українських кордонів. Коли ситуація наближалася до вибуху, Байден особисто зателефонував Путіну і запропонував зустрітися. Відтоді минуло понад два тижні. З витоків то з Кремля, то з Білого дому відомо, що принаймні адміністрація Байдена підготовку почала, а сама зустріч може відбутися вже в червні.

Байден продемонстрував, що розмовлятиме з Росією з позиції сили. 15 квітня, за два дні після дзвінка Путіну, США запровадили можливо найжорсткіші за останні вісім років санкції проти Росії, заборонивши американським установам фінансувати держборг РФ. Проте ці санкції не здивували ні американських експертів, ні ЗМІ, які зауважували, що на столі у Байдена були більш пекельні обмеження, але він ними не скористався. Але так чи так - це перші антиросійські санкції президента Байдена за кібератаки і втручання в американські вибори, які задали тон подальшій розмові з Путіним.

Де зустрінуться

Москва теж почала говорити з позиції сили, стягуючи до кордонів з Україною безпрецедентну кількість військ (понад 100 тис.) і техніки, називаючи це військовими навчаннями, мовляв, чого весь світ переполошився. Щоправда потім Путін відповів Байдену і на "вбивцю", порівнявши США у своєму зверненні до Федеральних зборів з Шерханом із "Мауглі" Кіплінга, а інших - з Табаками, які "намагаються задобрити свого суверена".

Обмін люб'язностями триває. Голова МЗС РФ Сергій Лавров прямо каже, що Москва пропонувала Вашингтону обнулити дипломатичний конфлікт, але там відмовилися. Тому він не виключає, що США та Росія житимуть в умовах "холодної війни чи навіть гірше". Держсекретар США Ентоні Блінкен каже, що Росія спершу має відмовитися від агресивної політики. 

Якщо перша зустріч між Байденом і Путіним все ж відбудеться, то найімовірніше одразу після саміту НАТО. Тобто, 15-16 червня в одній із європейських столиць. Наразі обговорюється Відень та Гельсінкі. Все ж, найімовірніше, що це буде Відень. У Гельсінкі 2018 року з Путіним вже зустрічався Дональд Трамп. І нічим хорошим для Вашингтона це не закінчилося. Спочатку Трамп понад 2 години розмовляв з Путіним лише в присутності перекладача. Потім на спільній пресконференції він публічно поставив під сумнів дані розвідки США про втручання Росії в американські вибори, сказавши, що вірить Путіну.

На думку директора Центру міжнародних досліджень при Одеському національному університеті І.І. Мечникова Володимира Дубовика, цього разу будуть свідки, перекладачі і ми дізнаємося, про що йшлося, навідміну від трампівських часів. 

"Побачимо, чи дійсно буде саміт, яким він буде. Формальним - привіталися і пішли, чи дійсно буде якась серйозна розмова. Діалог має тривати. І частина цього діалогу - це зустрічі віч-на-віч. Відмовлятися від цього не треба. Головне - як це оформити: чи то слабкість заходу і якась дипломатична перемога Путіна, чи ні. Все залежатиме від того, як себе поводитиме американська сторона. Бо були зустрічі Обами з Путіним після 2014 року, коли розмовляли крізь зуби і було ясно навіть фізіогномічно, як Обама ставиться до Путіна, і навпаки. Потім був зовсім протилежний саміт Трампа з Путіним у Гельсінкі", - говорить ТСН.ua Володимир Дубовик.

Про що поговорять

З іншого боку, у Байдена і Путіна не так багато спільних тем. З Сирії США виходять, як і з Афганістану. Дію договору про стратегічні і наступальні озброєння СНВ-3 країни подовжили ще на 5 років. Шантаж Москви щодо союзу з Туреччиною не спрацював. Ядерна угода щодо Ірану, до якої Байден повернув США, вже давно не працює. Підписанти це прекрасно розуміють. Проте Штати радше хочуть мати на столі щось чинне, ніж нічого, а Росії, яка підтримує Іран, тільки цього і треба. Ще є Китай, якого Байден назвав головним конкурентом США. Але наразі в Білому домі ще не визначилися, як діяти, щоб не штовхнути Москву в обійми Пекіна.

Звітуючи перед Конгресом про перші 100 днів роботи на посаді президента, Джо Байден підкреслив, що не прагне ескалації у відносинах із Росією. Проте її агресивні дії матимуть наслідки. І Вашингтон вже окреслив, які. По-перше, Ентоні Блінкен вже попередив Туреччину й інших союзників США, щоб вони утрималися від закупівель російських озброєнь через можливі санкції. По-друге, на початку червня адміністрація Байдена має запровадити наступний раунд санкцій за законом 1991 року щодо нерозповсюдження хімічної та біологічної зброї, тобто за спробу отруїти Навального. 

Тому, як би в Москві не надували щоки, їм доведеться піти на поступки. Питання лише коли та якою ціною. І жодного перезавантаження відносин їм не світить. За словами колишнього посла США в Україні, наукового співробітника Brookings Institution Стівена Пайфера, якщо Путін сподівається на нове перезавантаження, він буде розчарований. Обставини сьогодні дуже відрізняються від тих, що були у 2009 році. Мабуть, найкраще, чого можна очікувати найближчим часом, - це зробити відносини США і Росії більш стабільними та передбачуваними.

На думку Стівена Пайфера, у зустрічі Байдена і Путіна є практичний сенс. Порядок денний перемовин американські та російські чиновники розроблять найближчими тижнями.

По-перше, Путіну буде корисно почути безпосередньо від американського президента про стурбованість США щодо неналежної поведінки Росії та наміру адміністрації Байдена притягнути Кремль до відповідальності.

По-друге, є питання, де інтереси США та Росії збігаються, наприклад, посилення  стратегічної стабільності та переговори щодо контролю їх конкуренції над ядерною зброєю. 

"Ймовірно, порядок денний зустрічі включатиме деякі сфери співпраці, як стратегічні можливості, контроль над ядерною зброєю та Афганістан після виведення сил США і НАТО, а також більш складні питання, де сторони мають суперечливі інтереси, такі як конфлікт Росії проти України, що триває, дезінформаційні кампанії Кремля і кібератаки проти Заходу. Це буде нелегка зустріч, тому слід покладати скромні сподівання, але все одно вона може виявитися корисною", - каже ТСН.ua Стівен Пайфер.

На що сподіватися Україні

Радник президента США з нацбезпеки Джейк Салліван вже заявив, що однією з топтем зустрічі Байдена і Путіна стане Україна. Кремлю наївно сподіватися, що Байден не порушить це питання. З іншого боку, навіщо Москва тоді взагалі стягувала свої війська до українських кордонів. І тут для Києва постає три важливих питання.

Перше - чи не стане українське питання частиною "великої угоди", про яку так багато говорили ще за Трампа. На це можна з упевненістю відповісти - ні. ТСН.ua вже писав, що у Кремля в рукаві майже не залишилося козирів, які можна обміняти на щось у Сполучених Штатів.

Друге - чи візьметься Білий дім відстоювати ідею Володимира Зеленського про зміну Мінських домовленостей і перезавантаження нормандського формату. Радше - ні. І це можна побачити на прикладі іранської ядерної угоди. В адміністрації Байдена вважають, що краще мати хоч щось на столі, ніж взагалі нічого.

"Щодо України, добре, що держсекретар Блінкен, мабуть, поїде до Києва в травні. У подальшому ці дискусії можуть допомогти у підготовці зустрічі Байдена з Путіним. Що стосується зміни форматів, Київ має бути обережним, щоб не відмовитися від нормандського формату, перш ніж не з’явиться щось інше. Незважаючи на те, що нормандський формат не дозволив врегулювати ситуацію на Донбасі, він залучив німців і французів, що йде на користь Києву, і забезпечує основу для більшості чинних санкцій ЄС проти Росії. Якщо Вашингтон вирішить більш безпосередньо брати участь на вищому рівні у конфлікті на Донбасі, це, швидше за все, буде на підтримку німців і французів, ніж запуск нового формату", - каже в коментарі ТСН.ua Стівен Пайфер.

По-третє, чи не стане "Північний потік-2" розмінною монетою. Наприклад, Росія йде з Донбасу, а США дають Москві добудувати її газову трубу до Німеччини.

ТСН.ua вже писав, що в черговому військовому шантажі Кремля проти України більшість експертів вбачали спробу вивести "Північний потік-2" з-під удару нових американських санкцій, з якими адміністрація Байдена не квапиться. Справа тут і в бажанні Вашингтона налагодити зіпсовані Трампом відносини з Берліном, і в очікуванні результатів парламентських виборів у Німеччині.

"Зараз змінюватиметься керівництво Німеччини. Починати з неправильної ноти Байден не хоче. Це для них дилема, тому адміністрація Байдена відкладає рішення щодо "Північного потоку-2". Подивимося, може щось вирішиться в найближчі тижні. Наскільки для Росії важливий цей газопровід? Звісно важливий, але не ціною поступок в Україні. Я переконаний, що Україна для них набагато важливіша, ніж "Північний потік-2" чи всі ці потоки разом узяті, щоб Україна не пішла до Заходу, була слабкою, дестабілізованою, в певній мірі в російській сфері впливу. Тому я не вірю в розмін, що Росія піде з України, а США не санкціонуватимуть "Північний потік-2", - вважає Володимир Дубовик.

Відео Новини світу: де і коли можуть зустрітися Байден з Путіним

США готові до симетричної відповіді, якщо Росія і далі втручатиметься у їхні справи. А також нагадують Кремлю про незмінність своєї підтримки України. Президент Джо Байден після оголошення нового санкційного пакету проти Російської Федерації, що включає висилку 10 дипломатів і фінансові обмеження, виступив із зверненням. Де і коли він запропонував зустрітися Путіну, та що відповіли у Росії – дивіться далі.  

Новини світу: де і коли можуть зустрітися Байден з Путіним