Під час встановлення флагштоку в Коростені було зруйноване поселення ХІІ ст і виявлені рештки мамонта

Дата публікації
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Під час встановлення флагштоку в Коростені було зруйноване поселення ХІІ ст і виявлені рештки мамонта

Суспільне

Будівельники пройшлися ковшами по історії древлян

Князівське городище, яке вистояло тисячу років і пережило не одну війну, не встояло перед сучасною технікою і міськими чиновниками. У Коростені саме на городищі, яке охороняється законом підприємець вирішив встановити флагшток. Привіз техніку і почав роботи. Викопав котлован 15 на 5 метрів. Причому інститут археології ніяких дозволів на розкопки не давав. Міська влада Коростеня не зрозуміла на підставі чого дозволила рити археологічну спадщину.

 Про це йдеться в сюжеті журналіста Віталія Афанасієнка.

Звістка про археологічну знахідку можливих решток мамонта поповзла містом - цього разу не від археологів. І геть, не як досягнення, яким можна пишатися. Кадри на яких лопатами будівельники довбають історичні шари ґрунту, викликали в археологів шок. На них залишки, дуже схожі на кістки мамонта. І все це у величезному котловані, який з'явився просто посеред давньої пам'ятки, де кожен сантиметр землі - під охороною закону.

«Матеріал якраз давньоруського часу , який датується ХІІ сторіччям, чисто навіть візуально, за стратиграфією, воно видно  - є об’єкти, що були зруйновані якраз цими роботами. Не знати не могли, бо що-що, а археологічні пам’ятки, які в нас в місті є, які залишилися, де городище, де курганні могильники – то знають абсолютно всі», - переконує завідувач Коростенського відділу Житомирського обласного краєзнавчого музею Володимир Польгуй.

Але екскаватор із робочими тут таки з'явився із відома влади. Один із бізнесменів, за свої кошти, запропонував встановити на цьому місці флагшток.

«Хтось захоплюється минувшиною, хтось хоче показати якийсь патріотизм теперішнього часу, в рамках відзначення 30-ої річниці Незалежності, от він виношував дуже довгий час таку ідею встановлення цього великого прапора», - пояснює заступниця міського голови Коростеня Наталя Чижевська.

Цей самий бізнесмен свого часу профінансував встановлення поблизу копані пам'ятника древлянському князю Малу. Зустрітися з журналістами чоловік не захотів. Бо не розуміє з чого зчинився такий галас, адже свій учинок вважає шляхетним.

«Ця вся інсинуація пов'язана з місцем, ні з місцем. Ми побудували за свої гроші сімейні, побудували пам'ятник, правильно? Ми керувалися тією логікою, що на цьому місці, коли ми робили фундамент, ніяких там обмежень не було. Зараз, якщо щось знайшли там, так що з цього треба робити якесь відкриття? Ну, значить будемо працювати з археологами», - переконує чоловік.

Роботи дозволила місцева влада. «Звернулися, в нас був лист до інституту археології, про те, що ми якби хочемо робити такі роботи, вони почалися», - додає Наталя Чижевська.

Але звернутися по дозвіл й отримати його - геть різні речі, кажуть в інституті археології. Мало того, науковці кажуть, листа від влади Коростеня отримали вже після того, як з'явився котлован і чутки про мамонта. Тому такими діями, м'яко кажучи, приголомшені.

«Мова йде про багатомільйонні збитки і те, що бізнесмен колись це робив і в нього це пройшло, ну це привід скоріше спитати за минулий раз, коли він встановлював ще пам’ятник і додати до цієї історії, тобто це вже показує про те, що система якась в Коростені виробилася, що на пам’ятку археології можна начхати, якщо якийсь бізнесмен захотів профінансувати щось», - обурюється науковий співробітник інституту археології В’ячеслав Баранов.

У музеї археологів на полицях є знахідки тих часів, ніхто не знає скільки артефактів може приховувати городище в Коростені. Але тепер кажуть, це місце треба обгородити й дуже обережно законсервувати.

І хоч сам бізнесмен нібито погодився профінансувати археологічні роботи на цьому місці - в інституті археології збираються  подавати заяву про злочин до правоохоронців.

«Оштрафувати максимально, закон передбачає там до 8 років для пам’ятки національного значення для посадових осіб, стягнути на користь держави ці штрафні збитки, щоб не було спокуси іншим таке робити», - додають археологи.

Князівське городище у Коростені не встояло перед сучасною технікою і міськими чиновниками

Князівське городище у Коростені не встояло перед сучасною технікою і міськими чиновниками
Наступна публікація