Піррова перемога: яку юридичну "міну" заховали в закон про олігархів та чому доведеться його переголосовувати

Піррова перемога: яку юридичну "міну" заховали в закон про олігархів та чому доведеться його переголосовувати

УНІАН

Офіс президента вирішив остаточно приборкати великий бізнес, принаймні його прямий вплив  на політику та інформаційне середовище.

Цього тижня Верховна Рада ухвалила новий закон про олігархів. Але в ньому виявили таку закладену "бомбу", що документ доведеться переголосовувати.

Про те, що сталося і хто винен у Пірровій перемозі - ніби і цілком правильної ідеї - 26 вересня йдеться в сюжеті ТСН.Тижня.

Офіс президента вирішив остаточно приборкати великий бізнес, принаймні його прямий вплив  на політику та інформаційне середовище. Але  наміри і результати - дуже часто живуть окремо. Та й згодних смиренно чекати поки тебе приборкають -  знайти важко.

Це було видно і  під стінами Ради. Одразу кілька мітингів розташувались так, аби депутатам як найскладніше було потрапити на роботу. У самій Верховній раді - теж було гаряче. Спікер Дмитро Разумков раптом саме в цей час вдруге занедужав на COVID-19. А отже за антиолігархічний закон не голосував, уникнувши роз'яснень з ким він насправді - з Банковою чи сам по собі. А от першого віцеспікера від головування намагалась усунути опозиція.

Розгляду усіх правок, а їх понад тисячу, вимагала опозиція. І тут найдивніше, що йдеться про синхронну позицію  ніби непримиренних ідейних ворогів - "Євросолідарність" та "ОПЗЖ". У цих фракціях найбільша кількість кандидатів на потрапляння в реєстр олігархів: Порошенко, Медведчук, Льовочкін і Столар. "ОПЗЖ" вже відчула каток санкцій РНБО. А "Євросолідарність" від самого початку називає антиолігархічний закон "антипорошенківським".

Головна претензія до голосування - скорочена процедура. Головна претензія до суті -  законопроєкт порушує Конституційні права громадянина, принаймні таке подання зробила омбудсмен Людмили Денісова.  Та коли дійшло до діла - проти виступили "ЄС" та "ОПЗЖ" , і частково "Голос". В гру "ні вашим, ні нашим" зіграла "Батьківщина". Утім, монобільшість отримала усі зелені кнопки груп "За майбутнє" та "Довіри" - і антиолігархічний закон таки протисла.

То що ж такого заховали в законопроєкт, що стати олігархом тепер дуже страшно, але ще страшніше в цей реєстр не потрапити? Федір Веніславський - представник президента у парламенті стверджує - сама філософія документу лишилась незмінною. І це його дуже тішить. Вважає: тепер негативний вплив багатіїв на життя країни значно зменшиться. 

Щоб стати олігархом юридично треба відповідати трьом з чотирьох вимог:

  • брати участь у політичному житті,
  • володіти ЗМІ,
  • мати якусь монополію і активів на  два з половиною мільярди гривень.

Відповідність олігархічним критеріям тягне за собою наслідки:

  • фінансувати політичні партії - не можна, 
  • заборонено і  брати участь у великій приватизації.
  • потрібно щороку подавати майнову декларацію, як це зараз роблять усі чиновники. 
  • будь-які контакти з цими чиновниками мають підлягати окремій процедурі.

Згідно з антиолігархічним документом, масового розкуркулювання не станеться, монополії лишаться у володінні своїх господарів, а партії і без того фінансувались через третіх осіб і офшорні структури. Тож, щоб реально знизити вагу олігархів у медіа, політиці та в економіці - одного документа недостатньо.

Але експерт з центру економічної стратегії говорить, зовсім беззубим цей законопроєкт назвати теж не варто

"Створити олігархам проблеми, насамперед, в цивілізованому світі, в розвинених країнах - умовний менеджер комплаєнсу якогось американського банку подивився і сказав - о, тут людина є олігархом. І, відповідно,  ескалював це питання  на якійсь високий рівень - а може ми не будемо співпрацювати?", - пояснює виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

Однак, перш ніж це станеться, в список олігархів ще треба потрапити. І ось тут якраз законотворці, в парламентському запалі, заклали справжню юридичну міну.

В законі виявилась проблема, яка може легко  перетворити найважливіший день в новітній історії в новий політичний скандал. Бо закон про олігархів доведеться переголосовувати.

Заковика в тому - хто ж має називати олігархів олігархами. Банкова наполягає  - це має робити РНБО, яким керує президент.  Та відсутній фізично на голосування спікер Дмитро Разумков угледів в цьому конфлікт інтересів і запропонував ведення олігархічного реєстру НАЗК.  Більше того, ще й направив закон на розгляд Венеціанської комісії, чим вивів своє протистояння з Офісом Президента на новий  рівень.

Новини тижня: чому за закон про олігархів доведеться переголосувати

Новини тижня: чому за закон про олігархів доведеться переголосувати

"Україну це ставить в такому поганому світлі, бо ми направляємо  до наших поважних міжнародних експертів, забираємо в них час - дайте нам рекомендації - і буквально через пару днів говоримо - ви там працюйте, а ми тут вже ухвалили", - зазначає експертка центру політико-правових реформ Юлія Кириченко.

Відповідальним за голосування призначили Руслана Стефанчука, документ занесли в залу, застосували до нього спецпроцедуру і геть заплутались у правках. Якось так вийшло, що формувати реєстр олігархів дозволили і РНБО, і НАЗК.  Так що і олігархам загалом і Порошенку зокрема поки можна не тривожитись - бо повноваження у двох - означає ні в кого.

Допис Дмитра Разумкова, де він дякує колегам за голосування його правки, в Мережі назвали вишуканим юридичним тролінгом. Адже для того, щоб переголосувати закон, подання має зробити особисто спікер. І ось тут цікаво - як швидко в Офісі президента переконають голову парламенту це зробити? Чи для цього потрібен буде вже інший голова парламенту?

Читайте також:

Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.

Наступна публікація