Польський трибунал ухвалив рішення, що місцеве законодавтво вище за європейське.
У Польщі тисячі людей вийшли на вулиці, розлючені своєю владою, яка поставила країну на межу вильоту з Євросоюзу.
То як сталося, що держава, яка досі була для України орієнтиром, один із найактивніших членів Євросоюзу, раптом опинилася в такій неймовірній ситуації? Чи не потрапить Україна в схожу пастку? І чим це може загрожувати Україні? Про це 17 жовтня йдеться в сюжеті ТСН.Тижня.
Україна давно та наполегливо дуже прагне бути серед Країн ЄС. Та й "Євросоюз - не клуб для обраних", як нещодавно заявив президент Польщі Анджей Дуда. З цим Київ точно солідарний.
Та от біда у нашого адвоката в Європі, яким досі ще лишається Варшава, стосунки з Брюселем опустилися до точки замерзання. Криза зайшла настільки далеко, що польську зірочку з прапора можуть і видалити.
Якщо спрогнозувати, що Польща вийде з Євросоюзу, то для України, очевидно, буде велика проблема.
Польський Євромайдан
Сотні тисяч поляків вийшли на вулиці. Прапори Євросоюзу. І переляк, "що можуть повернутися лихі часи, коли просто не було свободи".
Те, що тут відбувається, ЗМІ охрестили "Польським Євромайданом".
Такий курс полякам обрав цілий трибунал!
"Республіка Польща не може функціонувати як суверенна та демократична держава", - сказала керівниця Конституційного суду Республіки Польща Юлія Прилебська.
Саме трибуналом називається Конституційний суд Польщі. Рішення якого і спровокувало громадян країни встати з диванів, і замість кав'ярень і зустрічей з друзями вийти під владні стіни.
Протестувальники зізнаються у любові до Євросоюзу. Але серйозно бояться, що Брюссель може більш не відповісти взаємністю.
"Так само, як Brexit раптово став фактом, якого ніхто не очікував, те саме може статися і тут", - каже поляк-протестувальник.
"Конституційний трибунал республіки Польща ухвалив рішення, що законодавство Європейського Союзу не може мати вищість над внутрішнім законодавством республіки Польща", - пояснює кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС Станіслав Желіховський.
А це по факту означає, що "норми Європейського Союзу не є дійсними на території, як вважає польська влада", пояснює доцентка кафедри міжнародних відносин та міжнародного права Київського університету імені Бориса Грінченка Вікторія Вдовиченко.
2004-го Польща стала членом Європейського Союзу. Відповідно, цілком і повністю погодилася грати за всіма правилами цього елітарного гуртожитку країн. Ключове правило - це верховенство права, де закони Євросоюзу завжди головніші за внутрішні закони кожної країни-ЄС. Інакше жити майже трьом десяткам країн в купі - просто нереально. І раптом через 16 років Польща вирішує ввійти в історію ЄС як країна, що переписала головне правило полюбовного співмешкання.
"Це має вигляд абсурду. 80% поляків - за Євросоюз. Натомість весь час працює пропаганда, щоби продемонструвати нам Європейський Союз як загрозу. Трибунал пішов у ва-банк. І ухвалив рішення, найгірше з можливих. Очевидно, трибунал не є легальним. І рішення його теж не є легальним", - каже польський активіст, представник фундації "Відкритий діалог" Бартош Крамек.
Він додає, що реальних причин для такого демаршу у Варшави не було. Нащо вона це зробила? І чи спричинить Польща своїм рішенням ефект доміно серед інших країн Євросоюзу? Бо євроскептики - це давня інтернаціональна і дуже живуча політична секта в Європі.
"Про це говорить і Угорщина, і Чехія, і Польща. Частково навіть Румунія. В Італії є зареєстрована партія "Italexit". Всі люблять шантаж", - говорить доцентка кафедри міжнародних відносин та міжнародного права Вікторія Вдовиченко.
Шантаж. Хто кого?
Спроби Варшвави політично "шантажувати" Брюссель, про що говорять експерти-міжнародники, штука не нова. Взагалі ситуація, яка зараз склалася у відносинах між Варшавою та Брюсселем, сталася ще, приблизно 2015 року. Але загострення ми побачили зараз, в останній тиждень.
Уся справа - рук керівної влади, кажуть. Це - партія "Право і справедливість" Мірослава Качинського у коаліції зі ще двома політсилами, куди входить чинний міністр юстиції з портфелем генпрокурора Польщі Збігнєв Зьобро. Саме початок судової реформи в країні у 2015-му, що є дітищем пана Зьобро, вважається стартом холодної війни Варшави зі столицею Євросоюзу.
"На думку Брюсселя, польська влада бажає контролювати судову систему. Щоб вона ухвалювала ті рішення, які їм потрібні", - пояснює кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС Станіслав Желіховський.
Таке демократичній Європі просто не налазило на голову. Впродовж останніх п'яти років Польща скандалила спробою через суди приборкати медіа, тиснути на ЛГБТ, заборонити аборти. Щось просто сколихнуло хвилю протестів. А щось вивело на вулиці уже море прототестувальників.
Перший удар вічно поблажливої і "глибоко стурбованої" Європи став фінансовим.
"Та ж сама "Право і справедливість" та співколіціанти придумали політичну технологію. Так звані "зони, вільні від ідеології ЛГБТ. Це були кілька воєводств, які проголосили: не можна було проводити демонстрації і таке інше. На що Брюссель відповів, що ми не будемо платити цим воєводствам 125 мільйонів євро, поки ці воєводства не позбавляться цієї норми", - розповідає Станіслав Желіховський.
І спрацювало. Варшава дала задню. Але не надовго. Конституційний трибунал, що згодом визнав закони Польщі вищими над європейськими, вчергове посилив кризу в ЄС. Чимало впливових політиків Європи заговорили про примусовий "Полекзіт". Тобто видворення Польщі з європейської спільноти. Та чи реально це?
Чи буде Polexit?
Польщі досі вдавалося ходити між краплями, кажуть фахівці. Варшава вкривалася політичною парасолькою від погроз Євросоюзу накласти санкції, позбавити гровошого потоку. Але тепер, коли Польща назвала свої закони вищими над європейським правом, одна парасолька навряд вже врятує. Бо з Брюсселя насувається серйозна буря. Чи зачепить вона й Україну?
"Якщо спрогнозувати, що Польща вийде з Євросоюзу, для України це небезпечно і постає питання геополітичне. Є чимало українців, які працюють в Польщі. А як їхні права будуть забезпечені, якщо станеться "Полекзіт"? Бо в Польщі люди розуміють - без Євросоюзу країна все одно не може залишитися самою. Вона має з кимось зблизитися. Але з ким? Таке послаблення Євросоюзу в інтересах Росії і Путіна", - каже польський активіст, представник фундації "Відкритий діалог" Бартош Крамек.
"Чи буде Росія маніпулювати їхньою вразливістю? Та звісно! Чи європейці будуть стійкими? Питання до європейців", - говорить доцентка кафедри міжнародних відносин та міжнародного права Вікторія Вдовиченко.
Які реальні сценарії розвитку подій далі?
"Найбільш вірогідний – штрафні санкції. Невиплата коштів Варшаві, які є критично необхідними", - прогнозує Станіслав Желіховський.
Йдеться про понад 20 мільярдів євро "ковідної" допомоги Польщі від Євросоюзу. Сума - мегасерйозна. Якщо її "заморозять" - це не менш серйозно може приборкати норовливу Варшаву. Але якщо Польща не відкличе своє скандальне рішення Конституційного трибуналу, справа буде уже не тільки у грошах.
"Вона вийде з правового поля Європейського Союзу. А відтак, це уже є де-факто, а, можливо і де-юре вихід з Європейського Союзу", - каже Станіслав Желіховський.
Це не обов'язково означає, що в Польщу виженуть з Євросоюзу. Варшаву можуть просто ізолювати в самому ЄС, залишити наодинці з самою собою. Кому від цього буде краще? Москві - так точно. Ну, а офіційному Києву, просять фахівці, в жодному разі не потрібно займати жодну зі сторін. Щонайменше, аби не втратити свого адвоката у Євросоюзі. Звісно, якщо він там ще залишиться.