Перейти до змісту
Політична криза у Вірменії: чому Пашинян готовий піти на дострокові вибори
ТСН.ua

Якщо на хвилі протестів і заяв військового реваншу опозиції вдалося прийти до влади, переглянути домовленості 44-денної війни між Вірменією та Азербайджаном навряд чи вдасться.

Чергова політична криза у Вірменії далека від розв’язання. Але прем’єр Нікол Пашинян попри поразку у війні з Азербайджаном, яку йому приписують, вдало використав фактор вулиці на свою користь. І як би Росія не хотіла його скинути, роблячи ставку на опозиціонерів-аутсайдерів, навряд чи їй це вдасться. Принаймні поки що. Пашинян навіть дозволяє собі жорсткі випади на адресу Кремля, як-то про "неефективні російські "Іскандери", які вибухали лише на 10%". Саме це і спровокувало чергову політичну турбулентність у Вірменії. Щоб трохи загасити пожежу, восени Нікол Пашинян хоче добровільно позбутися частини своїх повноважень через конституційний референдум. 

ТСН.ua проаналізував, чи допоможе це Пашиняну і що далі буде робити Москва. 

Сумнівів у тому, що мітинги прихильників чинного вірменського прем’єра і опозиції триватимуть, немає. Президент країни Армен Саркісян вдруге відмовився підписати подання прем’єра Нікола Пашиняна щодо звільнення начальника Головного штабу ЗС Оніка Гаспаряна. Як вірменські політичні кола виходитимуть із кризи наразі, незрозуміло. Очільник держави вже звернувся до конституційного суду. Але як це зарадить політичній турбулентності теж наразі невідомо. 

Спусковим гачком до чергової хвилі протистояння стала заява Пашиняна про неякісні російські "Іскандери" у відповідь на слова експрезидента Сержа Саргсяна про те, що Вірменія повинна була задіяти "Іскандери" у перші дні війни в Карабаху. Після цього Генштаб країни зажадав відставки Пашиняна. Останній назвав це спробою воєнного перевороту, подавши президентові на підпис указ про звільнення Оніка Гаспаряна. 

Відступати Нікол Пашинян не збирається, хоч і фактично перепросив Росію за слова про "неефективні "Іскандери". Більше того, мітинг його прихильників у понеділок ввечері, 1 березня, був більш чисельним ніж акція опозиції. Навіть кремлівська пропагандистська машина була змушена визнати, що прем’єр, якого до влади у 2018 році привела протестна хвиля "оксамитової" революції, досі підтримує вулиця. Водночас у Кремлі і досі кажуть, що події трирічної давнини у Вірменії були інспіровані Заходом, порівнюючи з Революцією Гідності в Україні та минулорічними протестами в Білорусі. 

У коментарі ТСН.ua заступник директора Центру армії, конверсії та роззброєння з міжнародних питань Михайло Самусь сказав, що Росія досі не може пробачити Пашиняну, що він прийшов до влади на хвилі протестів, а не так, як цього вимагала на той час Москва. Проте у сьогоднішньому політичному протистоянні у Вірменії є ще один аспект - неводовлення частини населення і генералітетом результатами 44-денної війни в Нагірному Карабаху восени минулого року, яка закінчилася для Єревану фактичною капітуляцією. Вони вважають, що Пашинян припустився багатьох помилок, що не генерали програли цю війну, а саме Пашинян. 

Вірменській опозиції вдалося досить вдало об’єднатися. Кандидатом у прем’єри від 17 партій став колишній міністр оборони Вазген Манукян. Саме на його керівництво армією у 1992-1993 рр. припало забезпечення контролю Вірменії над Нагірним Карабахом. Тоді Єреван взяв під контроль території, якими восени минулого року після 44-денної війни був змушений поступитися. Проте Манукяну вже 75 років, і навряд чи йому вдасться так вправно керувати протестами, як Ніколу Пашиняну, який на вулиці, як риба у воді. У опозиції є ще один лідер - колишній президент Роберт Кочарян, на якого також ставить Москва. 

У коментарі ТСН.ua Володимир Копчак, керівник Південнокавказького філіалу Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (Тбілісі), каже, що вірменська політична криза є наочним прикладом внутрішньокремлівського протистояння між різними олігархічно-силовими угрупованнями, причому це відбувається ледь не в "лабораторних умовах". 

"Кочаряну в Москві було запропоновано "продемонструвати вулицю". Резонансний демарш Генштабу мав би цьому допомогти. Однак вулицю, як головний політичний капітал, поки досить впевнено демонструє Пашинян. Вірменія стоїть перед загрозою громадянського протистояння, яке є викликом її державності. Пашинян рано чи пізно понесе політичну відповідальність за поразку у 44-денній війні. Опозиція тисне на відставку прем’єра, усвідомлюючи, що прийти до влади може лише через бунт або форс-мажор, щоб потім провести вибори за власними правилами. В нинішній електоральній конфігурації в спокійних умовах опозиція у виборах не зацікавлена в принципі", - вважає Володимир Копчак. 

Це свого роду парадокс. Адже опозиція продовжує "качати" вулицю, не бажаючи при цьому йти на дострокові парламентські вибори. З іншого боку, вони можливо бачать електоральні рейтинги - більшість вірмен досі підтримує Пашиняна. Через парламент вони також не можуть його скинути, бо більшість досі орієнтується на прем’єра. До того ж, немає серед вірмен переважної більшості тих, хто виступає за перегляд результатів 44-денної війни. 

Проте, навіть якби на хвилі протестів і заяв військового реваншу опозиції вдалося прийти до влади, переглянути домовленості 44-денної війни між Вірменією та Азербайджаном восени минулого року навряд чи вдасться. Нагадаємо, що в ніч проти 10 листопада 2020 року Вірменія, Азербайджан і Росія підписали угоду про припинення війни в Нагірному Карабаху. Єреван втратив значні території Карабаху і всі окуповані райони навколо них. Уздовж лінії зіткнення і Лачинського коридору стали 2 тис. російських миротворців. Є у Нагірному Карабаху і турецькі миротворці за окремо підписаним між Міноборони Росії і Туреччини документом. 

Пашинян Алиев
Associated Press
Пашинян і Алієв

Листопадова угода повністю змінила баланс сил у регіоні. Всі визнали перемогу Азербайджану у 30-річній війні і поразку Вірменії. Перша тристороння зустріч лідерів Вірменії та Азербайджану 11 січня 2021 року у Москві дала старт діалогу про економічне відновлення регіону, як-то будівництво транспортних коридорів тощо. Проте про політичне врегулювання наразі говорити рано, та й чергове протистояння у Нагірному Карабаху може спалахнути у будь-який момент. 

Що ж до врегулювання політичної кризи в самій Вірменії, Нікол Пашинян не виключив можливості дострокових парламентських виборів та проведення у жовтні конституційного референдуму щодо переходу від парламентської до напівпрезидентської форми правління. Проте перспективи дострокових виборів наразі мають непевний вигляд. Адже для цього сам Пашинян має скласти свої повноваження, а парламент - двічі провалити призначення нового прем’єра. Є й інший шлях - саморозпуск парламенту. Задля цього законодавчий орган має внести необхідну поправку в конституцію країни. Але чи вистачить під це голосів - це наразі головне питання. 

Відео Новини світу: у Єревані люди вийшли на протест, вимагають відставки прем'єра Ніколи Пашиняна

Протести у Вірменії. Мітингарі перекрили центральний проспект Єревана, де розташовані резиденція прем'єра та будівля парламенту. Встановили там намети, а також забарикадували сміттєвими баками та лавками. Вимагають від депутатів зібратися на позачергове засідання та розглянути відставку прем'єра через поразку у війні з Азербайджаном за Нагірний Карабах.  

Новини світу: у Єревані люди вийшли на протест, вимагають відставки прем'єра Ніколи Пашиняна