Історія кохання Влада та Марини розпочалася півтора року тому просто на операційному столі.
Познайомилися на операції та одружилися. В Луцьку лікарка вийшла заміж за військового, з яким познайомилася просто під час операції воїна. 29-річний військовослужбовець з Херсонщини Владислав Троцюк після поранення переніс кілька втручань.
Під час одного з них, перед введенням анестезії, почав спілкуватися з лікаркою-інтерном. І вже після пробудження зрозумів, що мусить розшукати цю дівчину. Кореспондентка ТСН Тетяна Хомич розповіла детальніше.
Яскрава фотосесія, останні приготування – і ось вони щасливі та усміхнені вже танцюють свій перший танець. І створюють родину.
Історія кохання Влада та Марини розпочалася півтора року тому просто на операційному столі.
“Це вже шоста година вечора, хірурги попросили на позачергове оперативне втручання, щоб знеболити військового”, – розповідає Марина Троцюк.
“Я лежу, і зверху наді мною отак бачу, що дівчина у мене з-під голови забирає подушку і каже – все, закінчився комфорт”, – каже Владислав Троцюк.
Марина як лікарка-інтерн мала ввести анестезію пацієнту. Її – єдину серед усіх медиків у палаті – Влад і запам’ятав.
“У масці, в шапці, взагалі нічого не бачив, тільки очі. Це одне мені запам’яталося, що вона сміялася очима”, – розповідає Владислав Троцюк.
“Почали собі жартувати, говорити, спілкуватися – так і почалася історія”, – ділиться Марина Троцюк.
Далі була анестезія та операція на нозі.
“Я прокинувся і зразу перша думка – не те, що там мені робили якісь втручання. Одразу я думаю про неї”, – каже Владислав Троцюк.
Після пробудження Влад почав усіх розпитувати про Марину. А коли вона сама до нього підійшла – запросив на каву. Дівчина тоді відмовилася. Але зізнається:
“Чогось запав у душу, через певний час він мені наснився”.
А потім була випадкова зустріч на подвір’ї лікарні.
“Помахав. Вона теж мені помахала у відповідь, так повільно помахала, я це зчитав як ознаки флірту і в той день їй написав”, – розповідає Владислав Троцюк.
Вони багато переписувалися, а згодом почали зустрічатися. До повномасштабного вторгнення Влад жив у Херсоні, працював у сфері IT. Коли почалися обстріли, вивіз сестру й маму, а сам пішов до ЗСУ.
“Спочатку по Київській області в 2022 році, потім пізніше на Донбасі. І так от до моменту поранення”, – каже Владислав Троцюк.
Марина родом з Вінниччини. До Луцька потрапила за направленням і проходить тут практику як лікарка-анестезіологиня.
“Марина, вона дуже гарно справляється, і це буде фаховий спеціаліст з анестезіології”, – розповідає медичний директор з хірургічних питань Волинської обласної клінічної лікарні Микола Галей.
Влад після лікування теж вирішив повчитися – тепер уже на психолога. А весь свій вільний час пара проводить разом і, попри ампутацію ноги, багато мандрує Україною.
“На Світязі, їздили на відпочинок у Кременець, у лісі в будиночок, далі що? До батьків моїх їздили у Вінницю, у Моршин”, – каже Марина Троцюк.
Єдине, куди зараз не можуть поїхати – рідна для Влада Херсонщина. Тож, зізнаються закохані, мріють повернутися туди разом і побудувати власний дім.
Читайте також: