"Призову з-за кордону до армії нема": політолог пояснив, в якому разі Польща може депортувати українців

"Призову з-за кордону до армії нема": політолог пояснив, в якому разі Польща може депортувати українців

Володимир Фесенко / Фото: УНІАН

Політолог наголосив, що суспільству в Польщі не подобається, що військовозобов'язані українці перебувають у їхній державі.

Політолог Володимир Фесенко пояснив, чому міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив про те, що його країна готова допомогти Україні повернути військовозобов’язаних. Він вважає, що це – відображення настроїв населення Польщі.

Про це Володимир Фесенко сказав у коментарі ТСН.ua.

Володимир Фесенко наголосив, що він спілкувався на цю тему з поляками. Один із журналістів зазначив, що слова польського міністра оборони відображають настрої громадян Польщі.

"Я вчора розмовляв з польським журналістом на цю ж тему. Він теж каже – в Польщі дуже поширені настрої нерозуміння ситуації. Я його буквально цитую, там незадоволені тим, що багато людей достатньо молодого віку використовують і український паспорт, і допомогу з боку Польщі. Це викликає нерозуміння і засудження з боку поляків. Це – відображення настроїв, польської громадської думки. Але це не означає, що вже завтра з Польщі висилатимуть чи призиватимуть до армії. Бо наголошую – процедури призову до армії з-за кордону нема", – сказав він.

Володимир Фесенко наголосив, що зараз немає механізму призову українців за кордоном. Водночас політолог не виключає, що з Польщі можуть депортувати порушників закону.

"А от що може бути – я чув і читав. Там зараз бунт перед консульською установою. Якщо буде бунт – порушення громадського порядку, польська влада має всі підстави депортувати порушника закону. Про це можна домовитися, буде людина порушувати закон – її можуть депортувати до країни, звідки вона з’явилася у Польщі. Це я припускаю, але це теж предмет домовленостей тощо", – сказав він.

Нагадаємо, в Польщі заявили, що ця країна готова допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку.

З аналогічною заявою виступила також і Литва.

Читайте також: 

Обмеження консульських послуг для чоловіків: реакція правозахисників

Обмеження консульських послуг для чоловіків: реакція правозахисників

Повʼязані теми:

Наступна публікація