Провели 130 днів на передовій і повернулися з полоненим: героїчна історія бійців 93-ї бригади

Провели 130 днів на передовій і повернулися в тил з трофейною зброєю та полоненим. Це історія, яку зняли бійці 93-ї бригади про своїх побратимів-холодноярців — двох піхотинців «Ка-2» та «Барса».

Про їхнього помічника з Волгограда та перший дзвінок рідним — кореспондентка ТСН Наталя Нагорна в сюжеті переказала цю історію.

У причепі квадроцикла вони приїжджають утрьох. Двоє піхотинців Холодноярської 93-ї бригади і полонений росіянин повертаються з «нуля».

Денис на псевдо «Барс» і Дмитро на псевдо «К2». Піхотинці брудні, втомлені, але усміхаються після 130 днів на бойових.

«Сьогодні 131 багато зробили, пишаємось своєю роботою, будемо працювати й далі. Страшно перший раз було, а далі вже по накатаній. Добре, коли ти стріляєш, а не по тобі. Ліки, їжа, ковбаска — все було, працювали, копали на совість, хату розібрали нашу FPVшками, але добре, що добре покопали, вдалося вижити», — кажуть бійці.

Ще вранці вони були на позиціях, шість кілометрів йшли пішки по селах поблизу Костянтинівки. Після всього, що трапилося за ці понад чотири місяці, по них так і не вгадаєш, ким вони були раніше і скільки їм років. «К2» був кухарем у ресторані Дніпра, «Барс» працював на тепловозі на «Запоріжсталі». Коли заходив на «нуль» — йому було 26. Вийшов на рік старшим.

У «К2» під час боїв засипало автомат, повернувся з трофейним. Росіянина в полон взяли побратими, які жили по сусідству, а «Барс» і «К-2» просто підвезли.

«Два місяці він пробув на сусідній позиції, а ми його прсто привели. Каже, хоче жити в Україні», — розповідають бійці.

Полоненого окупанта звати Данило Сичов — з холодноярцями на позиції він прожив два місяці і вже розуміє українську:

«Трохи понімаю. Допомагав, позицію добудовував. Я знаходився там 60 з чимось днів».

Це інтерв’ю у жодному разі не допит — російський солдат Данило розказує, як почав воювати проти України:

«Я служив у Республіці Вірменія у 102-й військовій базі, був командиром ПТРК, ударив офіцера, відправили до Новочеркаська».

Тим часом «К2» та «Барс» складають плани на майбутнє. Перший пункт — очевидний:

«За чотири місяці хоч помитися».

Але перед тим побратими дають їм телефони. Обидва телефонують мамам. «К2» обдивляється брудні руки і регоче з маминого прохання — скинути фото. «Барс», якого фотографують побратими «Риба» та Микита, сором’язливо ховає цигарку за спину. Звісно, це день коли вони щасливі, і попереду — відпустка.