Принизливі "ляпаси" Путіну: війна входить у нову фазу після ударів по НПЗ, а Крим опинився в пастці

Війна в Україні вступає у нову фазу, у якій українські далекобійні удари дедалі сильніше б’ють по ключових елементах російської воєнної машини — нафтовій інфраструктурі, тіньовому флоту та логістиці на окупованих територіях.

Детальніше про те, як трансформується війна в Україні, розповідає “ТСН.Тиждень”.

За словами військового експерта, полковника армії Великої Британії у відставці Геміша де Бреттон-Гордон, ракети й безпілотники, які тепер долітають до Москви та Санкт-Петербурга, наближають війну до заможних росіян.

Раніше основний тягар війни Кремль перекладав на бідніші регіони РФ, етнічні меншини та ув’язнених. Тепер, після великих втрат російської армії, у великих містах Росії дедалі більше бояться, що війна може торкнутися і їхніх родин.

Одним із найпоказовіших став удар по Санкт-Петербургу під час старту Петербурзького міжнародного економічного форуму, який російська пропаганда подає як “економічну вітрину” РФ. На тлі заходу українські дрони атакували об’єкти в районі міста, над Фінською затокою піднявся чорний дим, аеропорт Пулково працював із перебоями, а в місті масово вимикали мобільний інтернет.

Військовий експерт Іван Ступак вважає, що удар мав не лише військовий, а й психологічний ефект. За його словами, гості форуму могли наочно побачити, що інвестувати в російську економіку під час війни стає дедалі ризикованіше.

Окремий напрямок українських атак — нафтова інфраструктура РФ. Саме порти на Балтиці забезпечують Росії значну частину експорту нафти й нафтопродуктів, а отже — валютні надходження для фінансування війни.

Серед ключових цілей були Усть-Луга, Приморськ, Висоцьк і портовий термінал Санкт-Петербурга. Експерт з енергетики Михайло Гончар пояснює, що нині саме Балтійський комплекс є основним маршрутом російського нафтового експорту.

“Весь цей Балтійський комплекс є основним з експорту нафти і нафтопродуктів Росії. Раніше колись був Чорноморський, зараз саме Балтика, яка практично забезпечує до половини всього експорту нафти і нафтопродуктів Росії”, — зазначив він.

Лише за минулий місяць Україна завдала 30 ударів по нафтогазовій інфраструктурі на території РФ. Атаки продовжилися і в червні. Серед останніх цілей — Тюменський НПЗ, один із найбільших приватних нафтопереробних заводів Росії, розташований більш ніж за 2 тисячі кілометрів від українського кордону.

Наслідки таких ударів уже відчуваються всередині РФ. У Росії виникають проблеми з пальним, а обмеження на продаж бензину в одні руки запроваджували навіть в столиці РФ. Москва також була змушена обмежувати експорт бензину та авіаційного гасу і звертатися по додаткові поставки до Білорусі.

Фактично Путін, який роками використовував енергоресурси як інструмент тиску, тепер сам змушений “позичати бензин” у Лукашенка. На цьому тлі Росія вже обмежила експорт бензину та авіаційного гасу і може готувати нові обмеження щодо дизелю.

Ще один важливий елемент російської воєнної економіки — тіньовий флот. Це мережа танкерів і газовозів, яку Кремль активно розбудовував після 2022 року для обходу санкцій і продажу нафти.

Паралельно Росія вже обмежувала експорт бензину та авіаційного гасу, а також може готувати додаткові обмеження щодо дизелю. Це свідчить, що удари по НПЗ б’ють не лише по військовій логістиці РФ, а й по внутрішньому ринку пального.

З цією системою пов’язують і роль російського корвета “Бойкий”, який був уражений у Кронштадті поблизу Санкт-Петербурга. За словами Івана Ступака, корабель мав супроводжувати судна російського тіньового флоту в міжнародних водах і захищати їх від арештів.

“Головне завдання його було бути тілоохоронцем суден, які вважаються тіньовим флотом Російської Федерації. Зараз він таку місію робити не буде”, — сказав Ступак.

За різними оцінками, Росія транспортує тіньовим флотом понад половину своєї нафти. Значна частина таких суден є старими й часто не має належного страхування. При цьому, за словами Гончара, частина танкерів так чи інакше пов’язана з країнами ЄС.

Окремий фронт цієї війни — російська логістика на окупованому півдні України. Йдеться насамперед про трасу Р-280, яку росіяни раніше називали частиною сухопутного коридору до Криму, а тепер самі воєнкори РФ дедалі частіше називають “трасою смерті”.

Дорога проходить через Ростов-на-Дону, Новоазовськ, окуповані Маріуполь, Бердянськ і Мелітополь, а далі через Чонгар веде до Криму. Вона мала стати альтернативою Кримському мосту, якщо той опиниться під ударами.

Однак українські удари по оперативній глибині фактично зламали цей задум. На трасі дедалі частіше знищують бензовози, вантажівки та іншу техніку РФ. За останні місяці кількість уражень російської логістики, складів, командних пунктів, техніки та маршрутів постачання на оперативній глибині зросла вчетверо.

Важливу роль у цьому відіграють нові дрони, зокрема Hornet і Morrigan. Частина з них використовує елементи штучного інтелекту, що дозволяє працювати на значній відстані та уражати рухомі цілі. Morrigan, який офіційно показали наприкінці травня, призначений для полювання на російську логістику далеко за лінією фронту, а його дальність може сягати 300 км.

Унаслідок ударів по логістиці Крим дедалі більше опиняється в ізоляції з погляду постачання пального. За словами Михайла Гончара, півострів ще не став “островом” у паливному сенсі, але основні способи масового постачання вже суттєво обмежені.

У Криму фіксують проблеми з пальним і черги на заправках. Місцеві жителі скуповують бензин у каністри й перепродають його дорожче. Також з’являються повідомлення про перебої з продуктами.

Таким чином, Україна послідовно веде війну за логістику — руйнує все, що забезпечує російську армію пальним, зброєю, технікою, людьми та грошима. Удари по нафтовій інфраструктурі, тіньовому флоту, транспортних маршрутах і складах показують: для Росії зникає відчуття безпечного тилу.

На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео:

“КРИМ У ПАСТЦІ!!! ЦЕ ЛОГІСТИЧНИЙ ЛОКДАУН / ТСН.Тиждень 07.06.26”