Натепер в Україні понад мільйон людей з онкодіагнозом, щодня рак визначають у 400 хворих.
Хворий на рак найбільше мріє почути від своїх близьких слова підтримки. Та офіційна статистика свідчить - якщо в жінки виявляють рак, у 30% випадків її залишає партнер. Жінки кидають чоловіків уп'ятеро рідше. Водночас як у світі психологічна підтримка хворих на рак системно організована, в Україні цієї системи й досі немає.
Про те, чи це важливо - 11 жовтня йдеться в сюжеті ТСН.19:30.
Марина й Мар'ян - проходять крізь лікування разом. А Юля лишилась сама.
Про свій діагноз - рак грудей - вона дізналася, коли була вагітна другим сином. Їй радили робити аборт. Вона відмовилась. Розпочала хімію й народила здорову дитину. Вдома ж чекав сюрприз.
"18 серпня у мене був день народження, я відкапала 10-ту "хімію". Він пішов 19, наступного дня", - розповідає жінка.
Її чоловік покинув її, до того вів себе дивно. Часом - жорстоко.
"Він до мене боявся доторкнутися. Питав: "Юля, а ти з цієї чашки пила?" І ставив до раковини. Я не бачила співчуття. Просто обійняти рідну людину і поплакати у неї на плечі можливості в мене, на жаль, не було", - говорить вона.
Вже рік він не спілкується з дітьми, а нині виселяє їх із квартири.
Мар'ян не лише обіймає Марину, а й поруч - усі 5 років її хвороби. Вони саме побралися, як став відомий її діагноз. Піти від неї - про це, каже, не було й думки.
"Кажуть, що людей стресові ситуації віддаляють, а нас чомусь навпаки - зблизила. Згуртованість більше, з кожним роком кохання все міцнішає", - зізнається чоловік.
Вони пройшли разом 113 "хімій". Та зірвані дві вагітності. Дружину Мар'ян називає своїм воїном. Останній рік Марина лікувалася у Барселоні. І лікування допомогло.
І головну роль, певна жінка, у цьому відіграла підтримка її чоловіка.
У столичному Інституті раку лише тільки місяць як працює психологічне відділення. Тут є кімнати відпочинку для пацієнтів та лікарів. Психолог, зазвичай, консультує з практичних питань, та хворі приходять нечасто. Доводиться зазирати до них у палати. Бо наші люди до цього не звикли.
За місяць тут з'явиться ще кабінет, у якому з хворими спілкуватимуться ті, хто вже рак подолав . Саме емоційну підтримку називають одним з найважливіших важелів у одужанні. А ще хочуть змінити ставлення до онкохворих у суспільстві.
"Це називається рівний консультант. Коли ти бачиш живу людину, яка все це пережила, пройшла через це, водночас - здорова і щасливий - це величезна мотивуюча сила, це надає сили", - розповідає рівна онкоконсультантка Наталія Єршова.
"Є булінг онкопацієнтів. Рак не заразний, не треба боятися заразитися раком. Рак - це мутация клітини", - нагадує співзасновниця Фонду підтримки дорослих онкопацієнтів Дарина Брикайло.
Такий формат схвалюють і психологи. Та закликають не вважати це лікуванням. У важких психологічних станах усе ж радять іти до них. А краще - поєднувати всі способи.
Читайте також:
- Ще 12 ознак раку, які зазвичай ігнорують жінки
- Онкологія і спадковість у жінок: які мутації генів повинні насторожити
- Самообстеження молочних залоз: як і коли перевіряти груди