Ракетний удар по Києву: навіщо Путін воює із хрестами та костюмами

Росія завдала комбінованого ракетно-дронового удару по Києву. Атака росіян, як зазначають експерти, була передусім показовою. Під ударом російських дронів та ракет опинилися Успенський собор Києво-Печерської лаври, Мистецький арсенал, кіностудія Довженка, столичні багатоповерхівки, лікарні, а також ринки біля станцій метро «Шулявська» та «Почайна».

Вже відомо, що дах Успенського собору був знищений після удару російським дроном «Герань-2». Тобто очільник Кремля свідомо атакував пам’ятку світового значення, яка знаходиться під охороною ЮНЕСКО, називаючи це військовим об’єктом.

Росія продовжує нищити культурні та інфраструктурні об’єкти Києва. За неповний місяць противник вже знищив ракетами Музей Чорнобиля, Лук’янівський ринок та ТЦ поруч з ним, а тепер випалив кіностудію Довженка, знищивши унікальну колекцію костюмів, які використовувалися для знімання кіно. І найстрашніше — підняв руку на Успенський собор, який був відновлений після того, як Москва його знищила, умисно підірвавши у 1941 році та переклавши відповідальність на німців, які захопили місто. Такими ж методами користується сучасна Росія.

Ракетний удар по Києву: чому Кремль обирає історичні та культурні об’єкти

На думку військового експерта Ігоря Романенка, Путін обирає такі цілі через бажання вкотре продемонструвати світу свою потугу через демонстрацію сили для власної пропаганди.

«Не маючи особливих успіхів на фронті, російський диктатор демонструє силу. Зверніть увагу, що вони не завдавали удару по Києву 13 днів від 2 червня. Тобто готувалися і вичікували. Путін розповідає, що це нібито відповідь на наші удари, мовляв, українці завдали удару по військовій базі в окупованому Севастополі, і там була майже повністю знищена панорама „Оборона Севастополя 1854–1855 років“. Але все це він розповідає лише заради пропаганди, бо й до панорами були знищені київські лікарні, музеї та інші абсолютно не військові об’єкти», — розповідає ТСН.ua Ігор Романенко, військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці, заступник начальника Генштабу (2006–2010 рр.).

До цього він додає, що цілями для удару Успенський собор та кіностудія імені Довженка були обрані росіянами не випадково.

«Об’єкти у Києві, які були атаковані Росією під час останнього комбінованого удару, відомі на увесь світ: Києво-Печерська лавра, Мистецький арсенал, кіностудія Довженка. Тому такими діями РФ привертає до себе увагу. Завдаючи ударів, росіяни хочуть продемонструвати світу рівень своєї помсти, мовляв, в Україні є об’єкти, по яких, на їхню думку, можна бити, що вони і роблять, як справжні терористи», — пояснює Ігор Романенко.

Балістика на Київ: чого бракує нашій ППО

Цього разу під час комбінованого удару росіяни використали увесь набір засобів, окрім «Орешніка» та «Кинджалів». Загалом противник використав під час атаки 70 ракет і 611 БпЛА різного типу. Останніми, втому числі, реактивними дронами, ворог постійно намагався виснажити нашу ППО.

«Під час атаки ефективність нашої протиповітряної і протиракетної оборони була досить високою. З урахуванням наявності антибалістичних ракет в невеликій кількості, а також комплексів Patriot, які можуть збивати балістичні цілі. Тому зафіксовано збиття 30 крилатих ракет Х-101 та „Іскандерів К“, які були запущені зі стратегічних бомбардувальників, і 15 „Іскандерів“. Окрім того, росіяни використовували за традицією гіперзвукові ракети „Циркон“, для ураження морських цілей. Пускові установки „Цирконів“ перенесли з Криму на територію РФ ближче до кордону з Україною, щоб вони швидше долітали до Києва і у киян не було часу дістатись до укриттів. Ціль проста і страшна — більше жертв серед мирного населення», — розповідає експерт.

До речі під час удару РФ 5 киян загинуло, ще понад 30 отримали травми.

Цікаво, що цього разу противник не використовував «Кинджали», для цього б довелося піднімати літаки, а ось гіперзвукові «Циркони» застосовує на постійній основі.

Ракетний удар по Києву: логіка дій Путіна

«Шукати логіку у діях того, хто дав завдання атакувати Успенський собор, немає сенсу. Путін нещодавно зустрічався зі своїми військовими, де всіляко натякав на продовження війни, бо її закінчення — це смерть для нього. Він розуміє тільки силу. Путін вихований на таких засадах: якщо противник застосував силу, то відповідь повинна бути ще сильнішою. За такою логікою і діє керівництво Кремля, плюс посилення пропаганди для власного народу. Вони ж там ніби як за віру, за православ’я, святість, тому вигадують різні історії, що, мовляв, українці самі себе бомбили. Це відверті нісенітниці і пропаганда, яка цілком вкладається в діях терористів, яким і є російський диктатор», — пояснює Ігор Романенко.

Прив’язка повітряних ударів до символічних дат

За прогнозом генерал-лейтенанта, обстріли Києва будуть продовжуватися. На підготовку до нового комбінованого удару росіянам потрібно до тижня часу. Але у Кремлі можуть відтягнути удар під якусь дату.

До речі, останній удар стався після дня народження президента США Дональда Трампа. Тобто 14 червня Путін привітав Трампа, а потім віддав наказ про удар по Києву. Чергова «знакова» дата — 22 червня, день початку війни між фашистською Німеччиною та колишнім СРСР. До неї залишається тиждень.

«Нові удари по Києву і Україні будуть і далі. Боротьба триватиме, поки у Росії не закінчиться всебічний ресурс. Я маю на увазі значні втрати по особовому складу, коштах, озброєнню та техніці. А от коли потенціал Росії значно зменшиться, Путін буде вимушений перейти до реальних переговорів про зупиненню ведення бойових дій, а не так, як зараз це робиться лише на словах, більше для заколисування США та Трампа», — зазначає Ігор Романенко.

Стратегія протидії повітряному терору РФ

Експерт наголошує, що ресурс для завдавання повітряних ударів по Києву у Путіна є. Він буде продовжувати займатися повітряним терором, вишукуючи нові цілі у Києві.

«Вихід тут тільки один — нам треба збільшувати потенціал передусім протиракетної та протиповітряної оборони, аби мати змогу захищатися від російської балістики. А також збільшувати свій ударний потенціал для того, щоб завдавати відповідні удари по підприємствах, які виробляють російські засоби для повітряних ударів, передусім балістичні. Це дозволить вирішити проблему з дефіцитом антибалістичних ракет», — підсумовує Ігор Романенко.