«Ви там як, при пам’яті взагалі?»: реформа ЗСУ викликала гарячі суперечки в Мережі

Анонсована Міністерством оборони реформа військової служби спричинила хвилю обговорень. Найбільше дискусій серед військових та користувачів Мережі викликали нові контракти, система виплат, терміни служби та умови звільнення з війська.

ТСН.ua зібрав реакції військових та громадських діячів на анонсовані зміни.

Як військові та громадські діячі відреагували на реформу ЗСУ

Однією з перших детально відреагувала військовослужбовиця Ярина Чорногуз, яка опублікувала розгорнутий аналіз запропонованих змін.

У своєму дописі Чорногуз заявила, що замість значного збільшення бойових доплат держава мала б підвищити базове грошове забезпечення всіх військових. Чорногуз наголошує, що військові, які після поранення або травми залишають передову та переводяться на тилові посади, можуть зіткнутися з різким падінням доходів.

«Замість заманювати захмарними цифрами доплат, підніміть базову зарплату всім військовим», — зазначила військова. За словами військової, базове забезпечення мало б враховувати зростання цін від початку повномасштабної війни та становити щонайменше 50 тисяч гривень.

Окремий блок критики стосувався вислуги років. Чорногуз вважає, що реформа майже не передбачає додаткових фінансових стимулів для тих, хто служить тривалий час. Вона запропонувала запровадити щорічне підвищення зарплати залежно від вислуги.

«Зробіть за кожен рік служби підвищення зарплати хоча б на 2 тисячі гривень у тилу та на 3 тисячі гривень на бойових посадах. Це мінімальний мінімум, який показуватиме бодай якийсь еквівалент винагороди за вислугу», — йдеться в дописі.

Також Чорногуз розкритикувала запропонований механізм відстрочок після завершення служби. Зокрема Чорногуз вважає, що тривалість відстрочки має визначатися з урахуванням вислуги років.

«Відстрочка на пів року чи рік — це насмішка над тими, хто служить з 2022 року або раніше. Ця категорія військових має бути винесена в окрему категорію й отримати відстрочку з урахуванням терміну вислуги», — написала військова.

Також вона звернула увагу на відсутність чітких роз’яснень щодо термінів служби. Зокрема, військова поставила питання, кого саме вважатимуть тими, хто «служить найдовше», як працюватиме механізм «звільнення до кінця року».

«Чи буде так, що нові контракти запустять, усіх попросять їх підписати, а потім наприкінці року скажуть: „Підете після завершення щойно підписаного контракту“. Останнє виглядало б як дуже цинічний популізм. Тому добре було б детальніше прокомунікувати процедуру, від якої залежать плани та життя багатьох військових. Ми, які служили ще до 2022 року, заслуговуємо на більше в питаннях термінів служби та відстрочок, ніж люди, мобілізовані після початку повномасштабного вторгнення», — додала Чорногуз.

Окремо Чорногуз прокоментувала намір підвищити грошове забезпечення командирам. Вона погодилася, що вища оплата для командирського складу є логічною, однак звернула увагу на поширену в армії проблему розриву між формальними посадами та фактичними обов’язками. За її словами, в окремих випадках бойовою роботою реально керують сержанти або інші військовослужбовці, тоді як офіцери на командирських посадах виконують переважно адміністративні функції. У такому разі підвищені виплати отримуватимуть ті, хто формально обіймає посаду командира, а не ті, хто фактично виконує командирську роботу. На думку військової, реформа має врахувати цю проблему.

Наприкінці свого допису Чорногуз поставила питання, чи залучали самих військових до обговорення реформи. На її думку, низка важливих аспектів для тих, хто служить роками, у нинішньому проєкті залишилася поза увагою.

Також позицію Ярини Чорногуз підтримала дружина військового Оксана Байло. Зокрема, вона назвала запропоновані зміни «черговим плювком в обличчя добровольцям та їхнім родинам».

На реформу відреагував й військовослужбовець Сергій Марченко. Він заявив, що насамперед сподівається на успіх реформи, адже від здатності держави залучати людей до війська залежить «виживання нас, як нації і мене особисто, як фізичної особи».

Водночас військовий звернув увагу на низку положень, які викликають у нього сумніви. Зокрема, йдеться про анонсовані виплати для піхотинців на рівні 300 тисяч гривень на місяць. За словами Марченка, він скептично оцінює можливість реалізації таких обіцянок.

«Вузькі місця цього документу для мене, це в першу чергу оголошені захмарні зарплати піхотинцям в 7 тисяч доларів на місяць. Хочеться вірити, але маю власний досвід того, як їжджу у відрядження за свої кошти і у мене виникає обгрунтований скепсис стосовно того, що держава буде платити комусь 300 тисяч на місяць, якщо досі не могла навіть нормально компенсувати житло у відрядженні», — зазначив Марченко.

Також він поставив під сумнів запропоновану систему оплати праці, за якої піхотинець може отримувати більше, ніж командир корпусу. На думку Марченка, армія базується на чіткій ієрархії, а подібні рішення можуть негативно вплинути на керованість війська.

«Такі соціал-популістські ідеї дуже солодкі для невибагливої публіки і точно сподобаються виборцям, але цей підхід може закласти справжню міну під керованість армії і здатність виконувати накази», — додав військовий.

Критично про нову модель служби висловилася й військовослужбовиця Тетяна Чорновол. Вона наголосила, що сучасна війна потребує дедалі вищого рівня професіоналізму, однак військові, які безпосередньо беруть участь у бойових діях, не отримують відповідного заохочення та впливу на ухвалення рішень.

«Хай це грубо звучить, але ефективна модель розвитку це множити в армії тих, хто йде на війну вбивати, а не вмирати. Нажаль, нова реформа служби знов не про таку модель», — зазначила військова.

Ще одним із критиків запропонованих змін став офіцер морської піхоти Дмитро Іванов. У своєму дописі він заявив, що реформа більше зосереджена на залученні нових людей до війська, ніж на утриманні та мотивації тих, хто вже служить. Військовий звернув увагу на те, що анонсоване підвищення стосується переважно надбавок, а не базового грошового забезпечення.

Він зазначив, що найбільше невдоволення рівнем доходів нині висловлюють військовослужбовці небойових підрозділів. Водночас основні зміни щодо виплат стосуються саме тих, хто безпосередньо виконує бойові завдання.

«Ситуація трохи анекдотична, приблизно така (проведу паралель): у найближчому спортзалі агітувати за здоровий спосіб життя і тверезість. Тобто, ідея хороша, але цільова аудиторія геть не та. Що ми маємо: скаржилися на низьку зарплату в першу чергу НЕ бойові підрозділи. Не бойові, повторюю. Бойові скаржилися на інші речі — відпустки, ротації, терміни служби. Наші реформатори все це проаналізували і… в першу чергу підвищили зарплату бойовим підрозділам. Ні, я абсолютно згоден, що пацани в окопах заслужили це найбільше, але і так скарг особливо не було ж», — додав військовий.

Він також критично оцінив запропонований підхід до врахування попереднього бойового досвіду. На його думку, військові, які служили від 2014 року або від початку повномасштабного вторгнення, «фактично не беруться в розрахунок».

«Тепер по відстрочці. Підпиши контракт на 24 місяці, отримаєш через 2 роки можливість побути рік вдома. Якщо, звісно, воював з 2014 по 2022. Якщо ні, то отримаєш півроку відстрочки. І тут криється найбільша подляна. Ау, роботодавці! Хто візьме на серйозну посаду людину терміном на 6 місяців?! Ага, так і бачу ліс рук. Ну і цікавий прикол. Підпиши контракт ще на 2 роки, якщо воюєш з 2022. Звільнишся у 2028 році. Підпиши контракт на 2 роки, якщо вчора прийшов до війська. Звільнишся у 2028 році. Панове, ви там як, при пам’яті взагалі?», — йдеться в дописі.

Крім того, військовий висловив сумнів, що підвищення виплат окремим категоріям бійців саме по собі зможе суттєво вплинути на темпи рекрутингу.

Критичну оцінку реформі також дав колишній командир роти Олексій Петров. На його думку, в представлених пропозиціях досі немає чіткої відповіді на одне з головних питань для військових — терміни служби.

Петров зазначив, що будь-яке рішення про демобілізацію потребує завчасної підготовки заміни для військовослужбовців, які тривалий час перебувають на фронті.

«Для того, щоби звільнити одну бойову одиницю завтра, вам треба призвати у військо людину учора. Вірніше позавчора», — написав він.

Окрему увагу Петров приділив питанням контрактів та можливого звільнення зі служби. Він розкритикував запропонований підхід, за якого військовослужбовці, які воюють від початку повномасштабного вторгнення, на його думку, можуть бути змушені підписувати нові контракти для отримання перспективи звільнення.

«Якщо ти раптом втомився до гикавки і відповідно мрієш звільнитися (бо вже більше ніж чотири роки в строю), то підписуй контракт… піхотний! І тоді, через півроку… Аххххх, не хочеш піхотний? Ну тоді все одно підписуй контракт, „просто бойовий“, себто ще на два роки?», — йдеться в дописі.

Петров також звернув увагу, що багато військових після років служби насамперед хочуть можливості повернутися до родин.

«Серед тих, кого я знаю, (а це, повірте, одні з найкращих людей цієї країни), купа тих, хто мріє зовсім про інше. Бути поруч із родиною не озираючись на календар, бо на жаль знов відпустка закінчується не встигнув початися.», — зазначив Петров.

Ще один критичний коментар опублікував військовослужбовець Олександр Піддубний. На його думку, представлена реформа фактично зводиться до системи контрактів без альтернатив. Він також висловив сумнів щодо перспектив тих військовослужбовців, які не захочуть підписувати контракт.

«Тобто „реформа“ ЗСУ — це обов’язкові і без варіантів контракти? Отже те, що мені казали ще у березні, і я про це писав тут, підтвердилося — „реформа“ полягатиме у нав’язуванні безальтернативних контрактів. А якщо хтось не захоче підписувати контракт, то отримуватиме базове грошове забезпечення і служитиме в ЗСУ, поки Зеленський не видасть указ про демобілізацію — і не факт, що після завершення воєнного стану. З душком „реформа“, бо коли довіра знищена ціною життів та здоров’я найкращих людей, то марно розраховувати на цю довіру знову», — написав Піддубний.

Контракти як шлях до ротацій

Водночас позитивно про анонсовані зміни висловився керівник InfoLight.UA та віцепрезидент Фонду сприяння демократії Юрій Гончаренко. Він назвав презентовану Міністерством оборони концепцію початком реформи мобілізації на основі ротаційної моделі військової служби.

За словами Гончаренка, ідеї, закладені в реформу, його команда та представники ініціативи «Чіткі терміни служби» просували від 2024 року. Він висловив переконання, що вже цього року можуть розпочатися процеси звільнення військовослужбовців, які найдовше перебувають на фронті.

Гончаренко також подякував команді Міністерства оборони та посадовцям, які, за його словами, підтримали розроблення реформи. Зокрема він згадав віцепрем’єр-міністра Михайла Федорова та начальника Кирила Буданова.

«Найближчим часом ми випустимо детальне роз’яснення суті реформи. І, сподіваюся, вже ніщо не зупинить ідею, час якої настав)», — написав Горчаренко.

Ще один погляд на необхідні зміни у війську озвучив військовослужбовець Мирослав Гай. Він наголосив на проблемі ефективного використання людського ресурсу.

За словами Гая, українська армія значною мірою складається з мобілізованих громадян, які до війни мали різний професійний досвід і кваліфікацію. Однак ці знання не завжди враховуються під час призначення на посади.

«Ми занадто бідні, аби неефективно застосовувати найцінніший ресурс — людей», — написав він.

Військовослужбовець навів приклади, коли висококваліфіковані фахівці виконували завдання, не пов’язані з їхньою спеціалізацією. Зокрема, за його словами, програмісти працювали у піхоті, науковці — на посадах замполітів, а професійні юристи після поранень потрапляли до територіальних центрів комплектування.

Гай переконаний, що під час мобілізації та розподілу особового складу необхідно враховувати освіту, професію та практичний досвід людини.

«Моя найкраща реформа настане тоді, коли під час мобілізації почнуть враховувати фактичний та освітній досвід мобілізованого і ефективно використовувати його як важливу цеглинку великої будівлі Сил оборони», — зазначив він.

На його думку, сучасна армія має максимально ефективно використовувати наявний кадровий потенціал, адже головним ресурсом держави під час війни залишаються люди.

«Ми маємо стати найефективнішою країною у застосуванні обмеженого ресурсу. І цей ресурс — не гроші. Це люди», — підсумував Гай.

Що передбачає армійська реформа?

У п’ятницю, 12 червня, президент України Володимир Зеленський представив перші зміни в межах реформи Сил оборони. Вони стосуються нових форматів контрактів, підвищення виплат військовим, спрощення переведень між підрозділами та механізму повернення зі СЗЧ.

Одним із ключових нововведень стане нова система контрактів. Для піхотинців, штурмовиків, бойових медиків та інших військових бойових спеціальностей запровадять піхотно-штурмовий контракт терміном від шести до 14 місяців. За словами президента, середній рівень виплат за таким контрактом становитиме близько 300 тисяч гривень на місяць, а максимальний може сягати 460 тисяч гривень.

Також з’являться бойові контракти для операторів дронів, артилеристів, фахівців РЕБ та інших спеціалістів. Для тилових посад, зокрема бухгалтерів, кухарів і діловодів, передбачений окремий базовий контракт. Після завершення служби за кожним із нових контрактів військові матимуть право на відстрочку щонайменше на шість місяців.

У межах реформи зміниться і система винагород. Зокрема, за перебування на позиціях передбачена доплата 10 тисяч гривень на добу, а за участь у штурмових діях — до 40 тисяч гривень за день. Крім того, військові зможуть отримувати додаткові виплати за взяття противника в полон, а також щорічну допомогу на оздоровлення.

Базове грошове забезпечення також зміниться. Для військовослужбовців передбачено гарантовані 20 тисяч гривень базового забезпечення, а мінімальна зарплата для тих, хто проходить службу в тилу, зросте від 20 до 30 тисяч гривень. Крім того, збільшать виплати для командирів бойових підрозділів: комбригам — від 50 тисяч до 150 тисяч гривень, а командирам корпусів — від 92 тисяч до 230 тисяч гривень.

Окремий блок змін стосується військовослужбовців, які самовільно залишили частину. Для них запускають оновлений спрощений механізм повернення, який діятиме протягом 100 днів. На першому етапі ним зможуть скористатися військові ЗСУ та Державної спеціальної служби транспорту, а згодом до програми приєднається і Національна гвардія.

Також влада анонсувала поетапне звільнення військовослужбовців, які найдовше перебувають на службі та мають найбільший бойовий досвід. Очікується, що цей процес розпочнеться до кінця року.

Серед інших новацій — відкриття ринку рекрутингу іноземців. До відбору добровольців планують залучати приватні рекрутингові компанії. За словами міністра оборони Михайла Федорова, це має допомогти посилити бойові підрозділи та зменшити навантаження на українських військових.

Водночас прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що уряд продовжує працювати над реформою грошового забезпечення та термінів служби. За її словами, Кабмін наразі прораховує фінансові можливості для стабільного фінансування нових виплат як цього року, так і в наступні бюджетні періоди.