Від 1 вересня в українських школах з’явиться нове меню, а на більшості шкільних кухонь встановлять пароконвектомати.
Чи не найбільшою перешкодою для повноцінної реформи шкільного харчування в Україні є застаріле кухонне обладнання. За оцінками Міносвіти, майже половина навчальних закладів до харчових новацій не готова технічно. Згідно з реформою шкільного харчування ледь не у кожній школі мають з'явитися пароконвектомати — комбіновані пароварки, з якими кухарі повинні навчитися працювати.
Про те, чи готові вони до цього у школах та чи оцінять такі новації школярі, йдеться 27 серпня в сюжеті ТСН.19:30 у межах циклу “Шкільні старти”.
У шкільних їдальнях готуються до запровадження нового меню уже від 1 вересня. Суттєві зміни у харчуванні школярів відбуваються вперше за останні 30 років. Тепер у меню передбачені свіжі фрукти, овочі, страви на пару або запечені, більше м'яса та риби, і мінімум цукру та солі.
Нові страви для учнів, відомі також як меню шеф-кухаря Клопотенка, було представлено навесні цього року автором меню разом із першою леді Оленою Зеленською. Меню на чотири тижні складається із 160 страв, з яких у кожній школі можуть обирати свій варіант.
У сільській школі на Миколаївщині про реформу чули, але, як це виглядатиме на практиці, не можуть собі уявити.
“Якщо включаєш духовку, то вибиває витяжку. Ми не можемо з таким обладнанням працювати, треба нове”, - нарікає кухарка Наталія Примачковська.
На кухні шкільної їдальні не можуть пригадати, коли тут востаннє міняли техніку, тому сумніваються, що їм вдасться готувати за рецептами Клопотенка.
В уряді ж запевняють, що переоснащення харчоблоків уже почалося, зокрема, майже в кожній шкільній кухні повинні з’явитися пароконвектомати. За словами міністра освіти та науки Сергія Шкарлета, на ремонт харчоблоків було виділено 400 млн грн, загалом в Україні модернізовано 1809 шкільних їдалень.
Кухонну техніку, яка дозволить залишити у минулому усе смажене, у київській школі, яку відвідала група ТСН, ще тільки збираються встановити. В упакуванні вона ще стоїть на першому поверсі навчального закладу. Цей пристрій не тільки позбавить школярів від пересмажених на олії страв, але й дозволить готувати кілька страв одночасно.
У школі в Новобогданівці на Миколаївщині про такий прилад навіть не чули і, дізнавшись нове слово, пообіцяли пошукати його в Інтернеті.
Тим часом у деяких школах цією технікою уже активно користуються. У гімназії в Житомирі пароконвектомати встановили ще 3 роки тому. Шкільна їдальня тут на 210 місць. Годує учнів приватне підприємство, готуючи страви лише на фільтрованій воді. У їдальню ходять майже усі учні - кажуть, бо смачно.
А от в ліцеї у селі Рокині Волинської області, де навчається понад 200 учнів, харчоблок новий, а меню — старе. Попри те, що нові стандарти діють уже від 1 січня, у минулорічному меню були навіть заборонені сосиски. На кухні запевняють, що від сосисок уже відмовилися, хоча, кажуть, діти їх дуже люблять.
І кухарі в школах, і батьки дітлахів мають сумніви, що всі страви із нового меню будуть до смаку школярам. “От з гарбуза сирого салат – я думаю, що діти не будуть його їсти. З сирого бурячка салат – теж думаю, ні. Та будемо їх пробувати”, - зауважує одна з працівниць кухні Лариса Солтис.
Ще одне питання, яке турбує кухарів і освітян — вартість шкільних обідів. У кожному регіоні - ціни різні, залежать від місцевого бюджету, коливаючись у межах 13 — 35 грн. І переглядати ці тарифи готові не всюди.
Автори: Світлана Березівська, Тетяна Хомич, Лілія Родіна, Олена Кузнецова