У чому цінність українських корисних копалин, які так зацікавили президента США.
Україна близька до підписання угоди щодо корисних копалин, на якій наполягають США в обмін на постачання нашій країні військової допомоги. Йдеться про рідкісноземельні метали та інші корисні природні копалини.
Чому такий інтерес з боку США до українських надр, якою кількістю рідкісноземельних металів ми володіємо та для чого вони потрібні, які родовища вже вдалося захопити Росії, про все це ТСН.ua розповіла Стелла Шехунова, директорка Інституту геологічних наук НАН України, академік НАН України, докторка геологічних наук.
Вартість мінеральних ресурсів буває захмарною
– В початковому варіанті угоди, яку нам пропонували американці, зазначалося, що Україна має надати доступ до корисних копалин на 500 мільярдів доларів в обмін на військову допомогу. Зараз мільярди з угоди прибрали. Але цікаво почути вашу думку, чи не задешево ми могли віддавати свої природні копалини?
– Направду я не бачила остаточного тексту угоди, тому не буду брати на себе відповідальність оцінок і не готова "забирати хліб" у економістів та визначати ціну наших мінеральних ресурсів. Але хочу зазначити, що ціни постійно змінюються і залежать від багатьох факторів. 7-10 років тому популярними були приклади про стабільне та стрімке зростання цін на літієву мінеральну сировину, яке було зумовлене розвитком електромобільного сегменту ринку. Як відомо в електромобілях, гаджетах та інших приладах використовуються хімічні джерела струму – літій-іонні батареї. До речі, ціна на акумулятори залишається ключовим фактором зниження затрат на електрокари, оскільки складає 25-40% їх вартості.
Для їх виробництва у минулому році було використано 87% виробленого у світі літію (за даними Геологічної служби США). Тобто попит на літій існує. І ціни обіцяли стійке зростання.
2016 року ціни на карбонат літію в Китаї зросли аж до 300%, ненадовго перевищивши $20 000 за тонну, на тлі гострої, але, тимчасової нестачі імпортованого сподумену з Австралії. В США ціни зросли на 14%, а в решті світу ціни у тому ж 2016 році зросли приблизно на 40-60% порівняно з 2015 роком через помірне перевищення попиту над пропозицією літію. І далі ціна на нього дуже змінюється:
- 2021 року ціни на карбонат літію в Китаї зросли з приблизно $7 000 за тонну в січні до приблизно $26 200 за тонну в листопаді.
- Ціни на металевий літій (99,9% літію) в Китаї зросли з приблизно $77 000 за тонну в січні до приблизно $97 000 за тонну в липні. У 2022 році ціни ще зростали, а потім почався спад.
- 2023-го ціни на карбонат літію в Китаї знизилися з приблизно $76 000 за тонну в січні до приблизно $23 000 за тонну в листопаді.
- 2024-го ціни на карбонат літію в Китаї продовжували зменшуватися з приблизно $14 500 за тонну в січні до приблизно $9 400 за тонну в листопаді.
І ці коливання цін стосуються тільки одного виду сировини за десяток років. Тому вартість українських мінерально-сировинних ресурсів мають оцінювати економісти з урахуванням тенденцій розвитку технологій та прогнозуванням потреб у мінеральній сировині у майбутньому.
Потрібні кошти та технології
– У такому разі Україна може залишитися лише постачальником сировини?
– Щодо перетворення нашої країни у сировинний придаток технологічно розвинених країн, то така загроза існує. Хоча і в уряді, і в професійних колах вже багато років є розуміння важливості створення ланцюгів доданої вартості на базі природних ресурсів, зокрема мінерально-сировинних. Але в реальності маємо, на жаль, численні негативні приклади деіндустріалізації, примітивізації сектору економіки, який використовує мінерально-сировинні ресурси, через втрату державою контролю над стратегічними підприємствами, банкрутство підприємств з наукоємними технологіями.
Ми мали унікальні виробництва на базі гірничо-переробних підприємств. Ще десяток років тому в Україні виробляли магній, гафній, галій, скандій, германій та інші, які зараз є у переліках критичної мінеральної сировини ЄС, США та інших країн через монополізацію виробництв окремими країнами.
Розробка та переробка корисних копалин потребує інвестицій та технологій. Держава має створити привабливі умови для їх залучення інвестицій стимуляції інновацій, наукоємності виробництва.
Скільки в Україні запасів рідкісноземельних елементів
– Якщо американців цікавлять саме рідкісноземельні метали, то які у нас є їх приблизні запаси?
– Рідкісноземельні елементи (РЗЕ) – це група з 15 елементів "родини" лантаноїдів періодичної таблиці хімічних елементів, а також до цих елементів часто відносять ітрій (Y) та іноді скандій (Sc). Тому коли ми говоримо про рідкісноземельні елементи, то йдеться максимум про 17 елементів: легкі рідкоземельні елементи (лантан (La), церій (Ce), празеодим (Pr), неодим (Nd), пометій (Pm), самарій (Sm), європій (Eu)) та важкі рідкоземельні елементи (гадоліній (Gd), тербій (Tb), диспрозій (Dy), гольмій (Ho), ербій (Er), тулій (Tm), ітербій (Yb), лютецій (Lu), ітрій (Y).
В Україні встановлено багато перспективних на рідкісноземельну мінералізацію геологічних об’єктів – вони можуть стати родовищами, якщо їх розробка після вивчення буде визнана економічно доцільною.
Більша частина об’єктів розташована в межах Українського щита та в суміжних геологічних структурах. У Державному балансі запасів корисних копалин, який формує та моніторить Державна служба геології та надр України, враховано дані по трьом родовищам у Донецькій, Запорізькій та Житомирській областях. Ці родовища не розробляються. Запаси руди в них оцінюються у понад 1,5 млрд тонн, а запаси оксидів власне рідкісноземельних металів у понад 2 мільйони тонн. Це переважно ітрій та елементи ітрієвої групи.
Особливістю наших родовищ та перспективних об’єктів є комплексність руд, тобто вони містять декілька корисних рідкісних чи рідкісноземельних елементів. Корисний компонент/елемент в руді може складати від долей відсотка. Тому збагачення руд, тобто вилучення корисних компонентів, а потім їх розділення, є непростим і дуже недешевим процесом.
Лазери, вічні магніти та спеціальне скло
– Для чого потрібні рідкісноземельні метали, що з них можна виготовляти? У чому їхня цінність?
– Властивості рідкісноземельних елементів зумовлені, зокрема, їх будовою. Ми зі школи пам’ятаємо, що розміри іонних радіусів елементів у періодичній таблиці зазвичай збільшуються зі збільшенням атомного номера, проте рідкісноземельні елементи демонструють унікальне зменшення своїх іонних радіусів зі збільшенням атомного номера, яке називається лантаноїдним стисненням. Що зумовлює їх фізико-хімічні властивості, а відтак і використання та застосування.
Ці елементи використовуються як “гомеопатичні” добавки для створення матеріалів з унікальними властивостями в галузях електроніки, нафтохімії, військової справи, металургії, машинобудуванні, енергетиці, легкій промисловості, медицині, охороні навколишнього середовища та сільському господарстві.
До прикладу, гадоліній застосовується як вигоряльний поглинач (абсорбує/поглинає нейтрони) в енергетичних реакторах, а також у контрастній рідині при магнітно-резонансних дослідженнях. Цінність як поглиначі мають – диспрозій, європій, лютецій, самарій, ербій.
Рідкісноземельні метали використовуються як легуючі добавки у сталях, сплавах для виробництва спеціального скла. Важкі рідкісноземельні елементи диспрозій (Dy) і тербій (Tb) та легкі рідкісноземельні елементи неодим (Nd) і празеодим (Pr) мають магнітні властивості і є важливими компонентами у виробництві високоефективних постійних магнітів. Постійні магніти на основі неодиму ("Nd магніти") легші та міцніші порівняно з іншими типами магнітів, вироби можуть мати різну необхідну форму та розмір. Вони необхідні зокрема для вітряків.
Додавання диспрозію (Dy) і тербію (Tb) в Nd-магніти забезпечує поліпшені експлуатаційні характеристики, дозволяючи їм працювати при більш високих температурах (магніти з HREE можуть працювати до 240°C в порівнянні з 60°C для магнітів без HREE), не втрачаючи при цьому своїх магнітних властивостей, а під час нагріваннія звичайні магніти можуть втрачати магнітні властивості.
Кристали сполук рідкісноземельних елементів використовуються в лазерах, квантових підсилювачах.
Слід зазначити, що використання рідкісноземельних металів та літію у промисловості – це маркер між технологічно розвиненими економіками і рештою світу. Наявність рідкісноземельної та літієвої індустрії є одним із критеріїв науково-технологічного суверенітету. Ані цифровий, ані зелений перехід без використання рідкісноземельних металів та літію відбутися не може.
До прикладу, Міністерство енергетики США визнає критичну роль рідкісноземельних елементів у ключових енергетичних технологіях, причому деякі РЗЕ мають безпосередній вплив на розвиток чистої енергетики ("зелений перехід"). У списку 34 критичних матеріалів Євросоюзу дві позиції займають групи рідкісноземельних елементів – важких рідкісноземельних (десять важкі + ітрій та скандій) та легкі (п’ять з них).
10-15 років, щоб відкрити родовище
– Скільки часу потрібно, щоб відкрити хоча б одне родовище з видобутку рідкісноземельних металів?
–Родовища корисних копалин відкриваються в результаті системних геолого-зйомочних, пошукових, геолого-розвідувальних робіт. Отримуються первинні дані про перспективні на певні руди аномалії, рудопрояви. Створюється фонд перспективних об’єктів, які потім цілеспрямовано вивчають.
Раніше іноді щастило і рудопрояв одразу переходив у ранг родовища. Тепер багато з того, що лежало "на поверхні" вже відомо, а відкриття нових родовищ ґрунтуються на комплексних геологічних, геохімічних, геофізичних дослідженнях. Але відкрити скупчення корисних компонентів, яке може стати родовищем – це тільки початок. Далі потрібна розбудова інфраструктури, розробка технології, оцінка впливу розробки на довкілля та інше.
До прикладу, в результаті пошукових робіт на уранову сировину 1959 року було відкрито на Побужжі новий тип рідкісноземельного зруденіння – уран-торій-рідкісноземельний рудопрояв Балка Корабельна. Потім цей об’єкт вивчався, були визначені його розміри, підраховані запаси корисних копалин і він був визначений як промисловий. В ньому встановлені такі рідкісноземельні елементи як La; Ce; Gd; ErDy; Pr; Nd; Sm; Yb та Y. Але цей об’єкт ніколи ще не розроблявся його перспективність буде визначатися потребами промисловості, ринку та іншим чинниками.
З сучасними технологіями та ресурсами час від відкриття до видобутку руди на родовищах рідкісноземельних елементів може тривати від 10 до 15 років. Такі оцінки я бачила стосовно відкритого у минулому році у Швеції нового родовища рідкісноземельних елементів Пер Гей’єр (Per Geijer), яке вже позиціонують як найбільше у Європі.
США цікавить український уран
– Експерти стверджують, що американського президента цікавлять поклади українського урану. Наскільки Україна багата ураном?
– Україна багата на поклади уранових руд, їх майже пів сотні знайдено та вивчено в межах Українського щита та прилеглих структур. Поклади були відкриті та вивчені завдяки роботі славетного підприємства "Кіровгеологія" та науково-дослідних інститутів, зокрема Національної академії наук України.
Але проблема нашої країни у освоєнні та використанні цих ресурсів. З перших років незалежності йшлося про необхідність створення замкненого паливно-ядерного циклу на базі нашої сировини та виготовлення ядерного палива для атомних електростанцій. На жаль, ці проєкти поки не реалізовані, а вони мали б значно підсилити економічну та енергетичну потугу країни, позбавити нас від такої залежності.
Поклади титану, графіту та марганцю
– Також існує думка, що американці хочуть доступ і до інших українських родовищ – титану, графіту, магнію, літію, марганцю. Чи дійсно у нас є такі запаси?
– Якщо коротко, то дійсно у нас є цінні світового масштабу родовища титану, графіту та хороші перспективи нарощування їх запасів. Сировинною базою для виробництва магнію на Калушському комбінаті та Запорізькому титано-магнієвому комбінаті були калійно магнієві руди Передкарпаття (Стебницьке та Калуш-Голинське родовища) та в обмежених партіях бішофіт Дніпровсько-Донецької западини. Крім того, використовувалася і імпортна сировина – хлориди магнію. Наші родовища Передкарпаття зараз не розробляються.
Родовища літію в Україні є в Донецькій області – Шевченківське родовище сподуменових руд.
У Кіровоградській області маємо родовище петаліт-сподуменових руд, яке називається "Ділянка Добра" та Полохівське родовище петалітових руд. Ці родовища скоріш цікаві для забезпечення диверсифікації сировинної бази існуючих виробництв, зокрема а Європі.
Найбільші запаси літію у світі за даними Геологічної служби США мають Аргентина та Болівія – по 23 млн т. У Європі родовища літію мають Німеччина, Чехія, Сербія, Росія, Іспанія, Португалія, Австрія, Фінляндія. Мабуть незабаром у цьому списку буде і Швеція.
Загалом Україна має великі запаси графіту. На балансі, думаю, родовищ шість, але стабільного видобутку зараз не маємо. До речі, в акумуляторах графіту міститься 20-30%, а літію – лише 7-11 %.
Щодо марганцю, то за довоєнними оцінками (дані Державної геологічної служби США за 2021 рік) родовища всесвітньовідомого Нікопольського марганцеворудного басейна за запасами посідали четверте місце у світі після Південної Африки, Австралії та Бразилії.
Які родовища вже захопила Росія
– Скільки родовищ з корисними копалинами вже захопила Росія в Україні? Адже з боку РФ була заява, що вони готові надати США доступ до надр на захоплених українських територіях.
– Наша земля багата на корисні копалини, а їх родовищ понад 8,5 тисячі. Звичайно, що вони є і на окупованих територіях. Системно моніторинг всіх видів корисних копалин та їх запасів виконує Державна служба геології та надр України. Я можу тільки орієнтовно сказати, що кількість усіх втрачених родовищ, які мали ліцензії на розробку, становить близько 700, з них 450 – це родовища важливої для економіки сировини.
Україна втратила низку об’єктів з видобутку вуглеводнів у Південному нафтогазоносному регіоні, майже весь видобуток доломітів для металургії, карбонатної сировини для виробництва соди, сировинну базу та комплекс виробництва брому і оксиду магнію, виробництво гафнію, 90% пиляльного каменю, понад 80% родовищ флюсової сировини (98% довоєнного видобутку), а також понад 95% родовищ вогнетривких глин, унікальне родовище кам’яної солі у Соледарі, кар’єри з видобутку гіпсу/ангідриту на сході.
На захоплених територіях опинилися вже добре вивчені та розвідані родовища рідкісних, рідкісноземельних та кольорових металів. Зокрема, Мазурівське родовище комплексних циркон-рутил-ільменітових та тантал-ніобієвих руд, сподумен-рідкіснометальні руди родовища "Крута Балка" (Запорізька область), Азовське родовище комплексних руд цирконій-рідкісноземельних, корисні копалини Анадольського масиву, Маріупольське і Троіцьке родовища графіту, та інші.
Яким має бути вплив на користувачів надр
– Кажуть, що майже усі великі родовища корисних копалин в Україні вже перебувають у приватній власності, мовляв, їх роздали за безцінь своїм людям за роки незалежності. Чи дійсно це так і чи може держава впливати на цей процес?
– Так держава мусить контролювати процес використання мінерально-сировинних ресурсів. За Конституцією надра належать народу України. Є країни, в яких за рахунок освоєння мінеральних ресурсів створюються загальнодержавні фонди національного добробуту як своєрідна подушка безпеки. Але для запуску таких механізмів треба удосконалювати законодавство як стосовно оподаткування надрокористувачів, так і виконання власниками усіх умов ліцензій. За порушення ліцензії мають анулюватися. Якщо ліцензія вже видана, то роботи мають виконуватися, а податки сплачуватися. Тоді наші корисні копалини будуть працювати на розвиток економіки.
Раніше ТСН.ua розповідав про рідкісноземельні метали України: чи могла Росія напасти через них і що можуть отримати американці.
Читайте також: