Ризик Третьої світової війни: чому про це знову заговорили та хто чи що може відвернути глобальну катастрофу

Ризик Третьої світової війни: чому про це знову заговорили та хто чи що може відвернути глобальну катастрофу

Ризик ще однієї війни: як Путін провокує загострення на Корейському півострові, та чому це не подобається Китаю. / Фото: ТСН.ua

Лише членство України в НАТО вбереже Європу від майбутніх ще більш кровопролитних війн. Проте Захід впевнений, що саме це може призвести до Третьої світової.

Що ближче до 75-го ювілейного Вашингтонського саміту НАТО 9-11 липня, то більше розмов на Заході про майбутнє членство України в Альянсі. Поки союзники обговорюватимуть, як найсильніший оборонний блок "вберіг" їх від повторення кровопролитних конфліктів, вже третій рік поспіль на європейському континенті триває наймасштабніша від часів Другої світової війна Росії проти України. 

Вже зрозуміло, що, як і минулого року у Вільнюсі, так і зараз у Вашингтоні ми не отримаємо політичного запрошення до членства в НАТО. Бо, на думку передовсім США та Німеччини, - це ризик прямого військового зіткнення з Росією, що може перерости в Третю світову із застосуванням ядерної зброї. І Путін вміло на цьому грає, особливо в розпал виборів у ключових західних країнах: у пʼятницю, 21 червня, на зустрічі з випускниками вищих військово-навчальних закладів кремлівський "фюрер" заявив, що "Росія продовжить розвивати свою ядерну тріаду як гарантію стратегічного стримування й збереження балансу сил у світі".

Натомість Україні у Вашингтоні запропонують "місток", який має наблизити нас до членства в Альянсі. Хоча, що це означає та яке матиме практичне наповнення, ніхто не каже. Саме таке формулювання, як повідомляє CNN, запропонували записати у підсумковій декларації саміту НАТО США та Німеччина, а не фразу про "незворотній шлях", як про це ще в квітні говорив генсек Альянсу Єнс Столтенберг (це формулювання підтримує Британія та кілька країн Східної і Центральної Європи), який невдовзі поступиться своєю посадою премʼєру Нідерландів Марку Рютте. 

Лише членство України в НАТО може дійсно мінімізувати ризик Третьої світової, а не торгівля нашою позаблоковістю з Росією, щоб на якийсь час заморозити війну. До того ж саме це стримає апетити Китаю, Північної Кореї, Ірану та інших перекроїти мапу світу силою й ядерним шантажем. Про ризик Третьої світової читайте далі в матеріалі ТСН.ua. 

Політика та вибори: "це не наша війна"

На Мадридському та Вільнюському самітах НАТО у 2022-2023 роках, вже в розпал повномасштабної російської війни, лунали гучні заяви, що більше не має існувати "сірих зон". Такою — особливо після вступу до Альянсу наших сусідів Польщі, Угорщини, Словаччини та країн Балтії — була Україна. Довгий час нашу країну ще називали "буфером" між Заходом і Росією. Ніде правди діти: якби Україна стала членом НАТО ще до 24 лютого 2022 року, найбільшої від часів Другої світової війни на європейському континенті можна було б уникнути. Надто, якби Захід 2014 року продемонстрував силу та рішучість після окупації Росією Криму та військового вторгнення на Донбас. 

Виправляти помилки ніколи не пізно. Проте, від багатьох українських високопосадовців і дипломатів доводилося чути, що членство України в НАТО для ключових західних столиць є "червоною лінією". 

Для Заходу, передовсім для США та Німеччини (й, напевно, для Франції, якщо на парламентських виборах наприкінці червня — на початку липня цього року до влади там прийде проросійська Марін Ле Пен), її перетин означатиме якраз ризик втягування країн НАТО у війну з Росією. 

Для України та насамперед для країн Центральної та Східної Європи, які безпосередньо межують із Росією, ризик початку Третьої світової — це якраз невступ України до НАТО. 

Від українських високопосадовців і дипломатів доводилося чути, що скептицизм США повʼязаний із особистим переконанням Джо Байдена, що членство України в НАТО неминуче призведе до Третьої світової війни. Українські й західні експерти вважають, що, залишаючи Україну в підвішеному стані щодо членства в Альянсі, чинна американська Адміністрація залишає собі люфт для маневру на майбутніх переговорах із Росією. Й, безумовно, даються взнаки ще й вибори в Америці. Штаб республіканців дуже вміло грає на провальному виході США з Афганістану за президентства Байдена, а особисто Трамп звинувачує Байдена, що він веде Америку до Третьої світової війни. 

Ще більше розколола союзників ідея президента Франції Еммануеля Макрона про можливість відправлення військ до України. Й ніхто вже не став розбиратися, що потім він уточнив, що це може бути тренувальна місія чи, як неофіційно говорили французькі дипломати, неозброєні прикордонники. Ідею Макрона миттєво розкритикували. Наприклад, міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні ще в березні говорив, що можливе відправлення західних військ до України може призвести до Третьої світової. 

Проте, тут також треба зазначити, що Антоніо Таяні є представником партії "Вперед, Італіє", засновником якої є вже покійний прем’єр Сільвіо Берлусконі, який був другом Путіна. Тому недивно, чому італійський міністр закордонних справ так висловлюється. Проте, після виборів до Європарламенту, де перемогу здобула партія "Брати Італії" прем’єрки Джорджи Мелоні, зміцнивши таким чином позиції у себе вдома, можемо сподіватися на більшу підтримку Італією руху України до НАТО. Тим паче, Рим не чинить спротиву більш сильним формулюванням у підсумковій декларації ювілейного Вашингтонського саміту щодо євроатлантичних перспектив України. 

Чого не скажеш про Німеччину, де є внутрішньополітичні проблеми, помножені на особисті страхи Олафа Шольца. 

По-перше, якщо б канцлер Німеччини дійсно не боявся наслідків міфічної ескалації з Росією, то Німеччина вже б давно передала Україні далекобійні ракети Taurus, які здатні серйозно пошкодити Керченський міст. Мабуть, в уявленні Шольца та його партії СДПН, за це Путін вдарить по Німеччині ядерною зброєю. Чого, звичайно, не станеться, бо в ФРН розміщена американська ядерна зброя. 

По-друге, тут також треба робити поправку, що рейтинги СДПН й урядової "світлофорної" коаліції залишають бажати кращого. Й результати виборів до Європарламенту, які загрожують достроковими парламентськими виборами й у Німеччині, це наочно продемонстрували: перемогу здобув опозиційний до СДПН блок ХДС/ХСС; проте на другому місці, що є найбільш небезпечним, — проросійська й ультраправа "Альтернатива для Німеччини". 

Азія: Путіну потрібен хаос

Багато експертів та аналітиків припускають: якби Росію вдалося швидко зупинити в Україні, нападу терористичного ХАМАСу на Ізраїль вдалося б уникнути. Й хоча західні розвідки не надають точної інформації про можливу допомогу Кремля бойовикам ХАМАСу (з’являлася інформація, що Москва могла надавати їм зброю та супутникові знімки), беззаперечним фактом є візити їхніх представників до Росії. Перший відбувся вже наприкінці жовтня 2023 року, лише за кілька тижнів після нападу ХАМАСу на Ізраїль та взяття заручників. 

Тепер Путін провокує нестабільність на Корейському півострові. Під час першого від 2000 року візиту до Пхеньяна Росія та Північна Корея не лише підписали угоду про стратегічне партнерство, яка передбачає взаємну допомогу в разі агресії. Путін у відповідь на заяви Південної Кореї про можливість перегляду ембарго на постачання Україні зброї заявив, що почне озброювати КНДР. 

По-перше, Кремлю завжди був вигідний хаос. Наприклад, диктаторські режими дуже вдало використали ситуацію в Газі проти Адміністрації Байдена напередодні виборів (у соцмережах і досі багато фейкових фото та відео з Гази, де зображені начебто вбиті цивільні та діти – ред.). Навіть у лавах Демократичної партії засуджують військові дії Ізраїлю. 

По-друге, Путін прекрасно знає, що, на відміну від Тайваню (хоча президент Байден кілька разів і заявляв, що в разі війни з Китаєм США стануть на захист острова), Америка має прямі військові зобов’язання перед Південною Кореєю. Тому Москві вигідно розпорошити американські та ресурси союзників, щоб зменшити допомогу Україні. 

Серйозність ситуації та ризик виникнення військового конфлікту на Корейському півострові підтверджує візит помічника держсекретаря США у справах Східної Азії та Тихого океану Деніела Крітенбрінка до В’єтнаму за день після візиту Путіна до Ханоя. Як пише The New York Times, в умовах, коли Америка та Китай змагаються за вплив у регіоні, зокрема й у В’єтнамі, як Вашингтону, так і Пекіну не особливо сподобалися такі візити Путіна. Патриція Кім із Центру політичних досліджень Азії у статті для Brookings Institution пише, що угода про стратегічне партнерство між Росією та КНДР може розірвати сформовану вісь зла Росія-Китай-КНДР-Іран. Останнє, чого хоче Пекін, — це переведення уваги США з Європи на Азію. 

"Китай може бути втягнутий у кризу чи навіть повномасштабну війну на Корейському півострові, у якій він не зацікавлений. Основні цілі Китаю щодо Корейського півострова — відсутність кризи чи хаосу — насправді більше відповідають інтересам Вашингтона та його союзників, ніж Пхеньяна та Москви", — зазначає Патриція Кім. 

Досі ми не чули коментарів Китаю щодо візиту Путіна до Північної Кореї та Вʼєтнаму. Проте дуже показовим було повідомлення західних ЗМІ якраз під час азійського турне Путіна, що вперше за пʼять років США та Китай відновили напівофіційні переговори щодо ядерної зброї. До того ж у неділю, 23 червня, ми побачили спільну заяву США, Південної Кореї та Японії щодо засудження поглиблення військової співпраці між Росією та КНДР, в якій Америка підтвердила свої "залізні" зобовʼязання щодо захисту Республіки Корея та Японії. 

"США, Корея та Японія найрішучіше засуджують поглиблення військового співробітництва між КНДР і Росією, зокрема постачання зброї з КНДР до Росії, що тривають та продовжують страждання українського народу, порушують численні резолюції Радбезу ООН і загрожують стабільності як у Північно-Східній Азії, так і в Європі", — йдеться в заяві. 

Нейтральний статус: переговори з РФ

Тож, як бачимо, лише чіткі та юридично закріплені гарантії безпеки й захисту стримують диктаторів та агресорів від розвʼязання нових війн. Такими б могли стати гарантії безпеки Заходу щодо підтримки й захисту України, особливо на ювілейному Вашингтонському саміті НАТО 9-11 липня, що відбудеться лише за чотири місяці до президентських виборів у США. 

Деякі американські та європейські експерти припускають, що Росія та Китай можуть навмисно спровокувати ескалацію чи то навколо Тайваню, Південної Кореї, чи то на кордоні Білорусі з Польщею та країнами Балтії (міністр закордонних справ Польщі вже каже про можливість повного закриття кордону з Білоруссю — ред.), щоб підіграти Дональду Трампу, який у своїй передвиборчій риториці спекулює, що Адміністрація Байдена буцімто веде США до Третьої світової війни. Втім, з огляду на  непередбачуваність власне самого Трампа та сфокусованість його команди на протидії Китаю, навряд чи це буде в інтересах Пекіна. 

Днями в Білому домі вкотре заявили, що для вступу до НАТО Україна має виграти  війну з Росією. Перемога Києва точно стримає апетити Китаю, Північної Кореї, Ірану та інших застосувати військову силу. Але на третьому році повномасштабної війни Захід не зробив це своїм пріоритетом. У США та ключових європейських країнах, передовсім у Німеччині, продовжують дотримуватися політики керованої ескалації. Взяти хоча б те, скільки часу нам знадобилося на отримання дозволу США та партнерів бити їхньою зброєю по російському прикордонню, де Москва зосереджує свої сили. Проте чергові російські удари КАБами по Харкову засвідчили, що й цього недостатньо. 

"Потрібні сильні рішення партнерів, щоб ми могли знищувати російських терористів та російську бойову авіацію там, де вони є (тобто, Україні потрібен дозвіл вражати російські літаки на авіабазах всередині Росії — ред.)", — заявив Володимир Зеленський. Такого дозволу союзників, як відомо, ЗСУ не мають, як і дозволу вражати з винищувачів F-16, які ми от-от отримаємо, російські літаки. Багато європейських лідерів і посадовців вже говорили, що це як "воювати з однією завʼязаною за спиною рукою". 

До того ж вже на саміті НАТО у Вашингтоні союзники мали б запропонувати Україні дієві гарантії безпеки. Бо 17 безпекових угод із різними західними країнами, зокрема США та Британію, це, звичайно, добре, але вони не мають юридичних зобовʼязань і не є обовʼязковими до виконання, як, наприклад, зобовʼязання, які США мають перед Південною Кореєю. На Заході мають нарешті зрозуміти, що повномасштабну війну Путін почав не через прагнення України стати членом НАТО, а якраз через те, що станом на 24 лютого 2022 року ми не були в Альянсі. Тому лише надання Україні справжнього запрошення до членства може запобігти Третій світовій війні, а не спровокувати її.

"Багато хто каже, що нам не варто приймати Україну до НАТО, бо це занадто ризиковано. Але для України немає інших хороших варіантів, ніж членство в НАТО, й ризики невступу є набагато більшими в довгостроковій перспективі. Ті, хто виступає проти членства України в НАТО, стверджують, що, можливо, слід обрати ізраїльську модель підтримки України, й це, разом із країнами G7, які надають Україні довгострокову економічну підтримку, переконало б Росію, що вона не може перемогти. Але ізраїльська модель не працюватиме, бо Ізраїль має ядерну зброю, а Україна — ні", — пише у статті для Foreign Affairs дослідниця RAND Енн Марі Дейлі.

Потужний удар по газу, фінансах і торгівлі! Євросоюз схвалив новий пакет санкцій проти Росії!

Потужний удар по газу, фінансах і торгівлі! Євросоюз схвалив новий пакет санкцій проти Росії!

Повʼязані теми:

Наступна публікація