Росія завдала нетипового удару по Києву: Жданов розкрив мету РФ і попередив про нову атаку

Армія Росії 16 березня завдала комбінованого удару по Києву. Атака була нетиповою: вранці ворог випустив десятки безпілотників і кілька балістичних ракет. Ударні дрони типу «Шахед» долетіли до столиці, а їхні уламки падали навіть у центрі міста, зокрема на Хрещатику.

Військовий експерт Олег Жданов у коментарі сайту ТСН.ua розповів, чим була особлива ця атака, чому Росія змінила тактику та завдала удару саме вранці, а також чого очікувати від РФ найближчим часом.

Атака по Києву була нетиповою: чому РФ ударила вранці

Експерт пояснив, що ранкова атака була нетиповою для російських обстрілів. За його словами, таке рішення могло бути ухвалене поспіхом.

Жданов вважає, що ранковий удар, ймовірно, став запізнілою «реакцією» російського командування, можливо, на атаку Москви, хоча обстріли Києва Росія здійснює досить часто.

«Я думаю, атака відбулася зранку, тому що це запізніла реакція. Мабуть, рішення про атаку ухвалювали спонтанно, тому так і виконувалося. О дев’ятій ранку тільки з’явилися у нас у Києві „Шахеди“, — каже він.

Чому «Шахедам» вдається досягати Києва

За словами експерта, однією з причин того, що безпілотники змогли долетіти до столиці, міг стати фактор несподіванки. Він вважає, що через те, що українці звикли до нічних атак, денні удари можуть стати пріоритетними для противника.

«Що стосується того, що вони пролетіли дві області — знову фактор неочікуваност спрацював фактично на повну. Хто очікував, що вдень буде атака? У нас, вочевидь, звичка вже відпрацьована: обстріли вночі, і дуже рідко буває, коли прилетить „Шахед“ чи ракета в інший час доби. Я загалом уже не пригадую, коли вдень прилітали. Тому для нас, найімовірніше, це була знову ж така несподіванка», — вважає Олег Жданов.

Коли Росія може повторити атаку: чого чекати

На думку експерта, повторення подібних атак можливе навіть найближчим часом.

«Якщо вони проведуть аналіз і з’ясують, що це, на їхню думку, дає ефективність нас „ловити“, то цілком ймовірно, що можуть бути повтори, причому навіть найближчим часом», — пояснив Олег Жданов.

За його словами, для подібної атаки росіянам не потрібно готувати масштабний удар.

«Тут же не треба готувати масовано-комбінований удар. Тут треба буквально декілька ракет і два десятки „Шахедів“. З урахуванням вечірнього там може бути три чи п’ять десятків безпілотників», — каже експерт.

Він наголошує, що українцям потрібно бути готовими до того, що атаки можуть відбуватися у будь-який час доби.

«Війна не йде за розкладом, тому треба пильнувати повітряний простір цілодобово, щоб не було таких несподіванок», — каже Жданов.

Військовий експерт також зазначив, що російська пропаганда вже використовує результати атаки у своїх інформаційних цілях.

«Їхня пропаганда зараз радітиме. З сотні безпілотників до Москви жоден не долетів. Вони запустили кілька десятків — уламки „Шахедів“ валяються на Хрещатику», — сказав він.

Атака по Києву 16 березня: статистика від Повітряних сил

За даними Повітряних сил ЗСУ, в ніч проти 16 березня та протягом ранку Росія атакувала Україну 211 ударними безпілотниками різних типів, зокрема Shahed, «Гербера», «Італмас» та іншими дронами.

Пуски здійснювалися з напрямків Орел, Курськ, Брянськ, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ у Росії, а також із тимчасово окупованого Криму.

Особливістю атаки стала саме нетипова ранкова хвиля ударних безпілотників у напрямку Київської області. Основними цілями також були Одеська та Запорізька області.

Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, безпілотних систем і мобільні вогневі групи Сил оборони.

За попередніми даними, українська ППО збила або подавила 194 ворожі дрони. Водночас зафіксовано влучання 16 ударних БпЛА на 10 локаціях, а також падіння уламків збитих безпілотників у 11 місцях.

РФ могла застосувати новий тип дрона по Києву

Під час атаки Росія могла використати новий тип безпілотника. За попередніми даними, дрон, який впав поруч з монументом Незалежності в центрі Києва, міг бути ударним дроном «Ланцет», повідомляє Defense Express.

На це вказують характерні уламки, зокрема Х-подібне хвостове оперення зі штовхальним гвинтом, а також фрагмент крила з маркуванням RF.

За інформацією видання, цей дрон міг використовувати елементи автономного штучного інтелекту для ройового застосування, автономної навігації та пошуку цілей без постійного зв’язку з оператором.

Експерти також звернули увагу на незвичне маркування у вигляді кольорових кругів, яке раніше фіксували на російських автономних дронах V2U. Ймовірно, воно допомагає дронам координувати рух у «зграї».

Водночас є питання щодо дальності польоту такого апарата. Зазвичай для «Ланцета» вона становить близько 50 км (дальність зв’язку), хоча російські джерела заявляли про польоти на 90 км і навіть до 136 км. Водночас відстань від російського кордону до центру Києва перевищує 200 км.

Чи справді це був «Ланцет»

Після появи інформації про цей дрон радник міністра оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов заявив, що «жодні „Ланцети“ не можуть долетіти до Києва». За його словами, фрагменти дрона могли бути спеціально скинуті з «Шахеда» як частина інформаційної операції РФ.

Водночас через кілька годин він звернувся по допомогу в пошуку можливих уламків «Ланцетів» на території від Києва до Чернігова.

Своєю чергою волонтер Сергій Стерненко припустив, що такий дрон могли доставити ближче до Києва саме за допомогою «Шахеда».

Наслідки атаки по Києву 16 березня

Мер Києва Віталій Кличко повідомив про падіння уламків безпілотників у кількох районах столиці.

Так, у Шевченківському районі, в самому центрі міста, уламки БпЛА впали без пожежі та постраждалих.

У Солом’янському районі уламки впали на територію нежитлової забудови — також без потерпілих.

У Святошинському районі падіння уламків спричинило загоряння трави на відкритій території. Пожежу оперативно ліквідували.