Росія на кордонах: чому західна преса пише про загострення та чи є привід боятися

Росія на кордонах: чому західна преса пише про загострення та чи є привід боятися

Фото: ТСН.ua

Американські ЗМІ рапортують про чергове скупчення російських військ біля наших кордонів. Київ спростовує. Експерти кажуть про інформаційну спецоперацію.

Вже тиждень інформаційний простір не замовкає через начебто чергове скупчення російських військ біля українських кордонів. Все почалося з повідомлень у двох американських виданнях: The Washington Post та Politico.

Посилаючись на супутникові знімки, відео в соцмережах та неназваних посадовців, журналісти стверджують про скупчення сухопутних військ, бронетанкових підрозділів, танків та самохідної артилерії під російським містом Єльня (Смоленська обл.), що десь за 300 км від Чернігівщини.  

Статті вийшли одразу після першого використання Україною турецького безпілотника Bayraktar і просто в розпал саміту G20 ("Великої двадцятки") в Римі, куди не приїхали лідери Росії та Китаю. Київ відреагував неоднозначно. Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що на сьогодні жодного скупчення російських військ біля українських кордонів немає. Пізніше це підтвердив і начальник Генштабу ЗСУ Сергій Шаптала.

Проте західна преса не заспокоюється. CNN, посилаючись на свої джерела, стверджує, що директор ЦРУ Вільям Бернс (від 2005 до 2008 рр. також був послом США в Росії. – Ред.) їздив до Москви попередити, що США уважно стежать за військовою активністю Кремля біля українських кордонів. А після цього, як зазначає телеканал, Бернс поговорив телефоном із Володимиром Зеленським. Проте Київ цього не підтверджує.

ТСН.ua з'ясовував, про що це може свідчити, та чи є реальна загроза повномасштабного вторгнення РФ, як навесні цього року.  

Про що написали західні медіа

У перший же день саміту G20 в Римі про стягування російських військ до українських кордонів повідомила The Washington Post, посилаючись на неназваних посадовців, супутникові знімки (про які говорить директор російських програм аналітичного центру CNA у Вірджинії Майкл Кофман, проте видання їх не опублікувало – Ред.) та відео у соцмережах.

Експерт (Кофман надасть коментарі ТСН.ua, що будуть опубліковані у середу, 10 листопада. – Ред.) навів приклад 41-ї загальновійськової армії РФ, яка після спільних російсько-білоруських навчань "Запад-2021" (10-15 вересня. – Ред.) не повернулася до Новосибірська, з’єднавшись з іншими російськими силами біля українського кордону. Також Кофман, посилаючись на опубліковані в Мережі кадри (незрозуміло, чи це супутникові знімки, чи відео з соцмереж. – Ред.), сказав, що 1-ша елітна гвардійська танкова армія, що базується під Москвою, перекидає особовий склад і техніку в бік України.

Поки США, Росія та Україна мовчали, вчергове про підозріле скупчення російських військ біля наших кордонів повідомило ще одне американське видання Politico. Проте вже опублікувавши супутникові знімки.

Журналісти зазначають, що фото вказують на групування сухопутних військ, бронетанкових підрозділів, танків та самохідної артилерії поблизу Єльні (де базується ще один російських танковий підрозділ. – Ред.), що насправді ближче до Білорусі. Видання стверджує, що підрозділи почали переміщення від кінця вересня з інших районів Росії, включаючи 1-шу елітну гвардійську танкову армію та 4-ту танкову дивізію (яка теж базується під Москвою. – Ред.), техніка якої була переміщена в райони Брянська та Курська поблизу північного кордону України. Підрозділи, як стверджує Politico, оснащені бойовими танками Т-80У та самохідною артилерією, також у цьому районі були помічені елементи 1-ї гвардійської танкової армії.

Що про це кажуть в Україні

Офіційний Київ відреагував вже після статті Politico. Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що на сьогодні жодного скупчення російських військ біля українських кордонів немає.

Одразу після Міноборони повідомило, що станом на початок листопада біля наших кордонів та на тимчасово окупованих РФ українських територіях зосереджено 90-тисячне угруповання: 8-ї та 20-ї армій Південного та Західного військових округів; сили Чорноморського флоту; окремі з’єднання та частини 4-ї та 6-ї армій військово-повітряних сил та ПРО повітряно-космічних сил ЗС РФ.

Також чомусь західні ЗМІ не беруть до уваги ті підрозділи та техніку, які Росія залишила біля наших кордонів після весняного безпрецедентного скупчення своїх військ. Йдеться про окремі частини та підрозділи 41-ї армії центрального військового округу та повітряно-десантних військ збройних сил РФ, які перебувають за 260 км від кордону України.

В Офісі президента також спростовують інформацію західних видань. Зокрема, прессекретар Зеленського Сергій Никифоров сказав, що Міноборони називає такі повідомлення елементом пропагандистського та психологічного тиску, а на нещодавній селекторній нараді під головуванням президента головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний не розповів про щось, що мало насторожити.

У коментарі ТСН.ua заступник директора Центру армії, конверсії та роззброєння з міжнародних питань Михайло Самусь каже, що здивований інформацією американських видань, вважаючи її інформаційною операцією.

За словами експерта, Росія давно готується до стратегічної наступальної операції проти України, країн Балтії та Польщі. З військової точки зору, загроза і не зникала. В цьому немає новини. Росія постійно підвищує градус, нарощуючи свої можливості. В квітні-травні, під час безпрецедентного скупчення російських військ біля українських кордонів, Москві вдалося пошантажувати західних партнерів. Після цього, як пам’ятаємо, Джо Байден зустрівся з Володимиром Путіним.

"Думаю зараз у Кремля та сама мотивація. Проте, коли ЗМІ пишуть про скупчення військ біля України, додаючи інформацію та знімки про табори російської військової техніки під Єльнею, то це 300 км від України. За 10-20 км від нашого кордону такі скупчення військ стоять постійно. Це, наприклад, 20-та армія. Це не новина – всі про це знають. І це перший ешелон, який WP і Politico чомусь пропустили, коли 1-ша танкова армія під Єльнею є другим ешелоном. Можу також додати, що 90-100 тис. російських військ, які постійно перебувають поблизу наших кордонів у складі 20-ї та 8-ї армій (яка базується в Новочеркаську, керує, постачає і забезпечує окупаційний контингент першого та другого армійських корпусів на окупованому Донбасі. – Ред.), також нікуди не дівалися. Від 2017 року ці армії створені, укомплектовані та постійно проводять навчання", – коментує ТСН.ua Михайло Самусь.

До чого тут геополітика

Росія вустами речника Путіна Дмитра Пєскова відхрестилася від перекидання своїх військ до українських кордонів. І не дивно – що ще могли сказати в Кремлі. Проте дуже вже багато збігів у цій геополітичній комбінації.

По-перше, як вже зазначив вище ТСН.ua, про скупчення російських військ західні медіа повідомили одразу після першого використання Україною турецького безпілотника Bayraktar на Донбасі, який знищив бомбою російську гаубицю, що обстрілювала українських військових. Тоді, на жаль, один наш герой загинув, інший дістав поранень.

Використання Україною ударного дрона стало приводом для справжньої спецоперації Кремля. Поряд із офіційною забороною на імпорт турецьких мандаринів та лимонів до Росії, на саміті G20 в Римі, куди Путін не поїхав, проте відрядив свого міністра закордонних справ Сергія Лаврова, російські ЗМІ влаштували засітку главі МЗС Туреччини Мевлюту Чавушоглу, допитуючи про застосування Україною безпілотника Bayraktar, які Анкара продала Києву.

І подали це кремлівські рупори так, що, мовляв, Туреччина застерігає Україну від використання в офіційних висловлюваннях терміну "турецький Bayraktar", хоча Чавушоглу такого не казав. Проте, більше за це вразила реакція наших німецьких та французьких партнерів, які є учасниками нормандського формату щодо мирного врегулювання на Донбасі.

Берлін і Париж висловили занепокоєння застосуванням Україною "Байрактару". На це Володимир Зеленський відповів, що ми захищаємо свою територію і суверенітет, а міністр закордонних справ Дмитро Кулеба – що позиція Німеччини та Франції Україну не влаштовує.

У російських ЗМІ розгорілася справжня істерика. До чого тільки не доходило. Відомі пропагандисти типу Ольги Скабєєвої та Дмитра Кисельова говорили навіть про подальшу заборону продажу Туреччині російських ЗРС С-400 (що стало приводом для запровадження американських санкцій проти Анкари. – Ред.) і навіть протидії Туреччині в Сирії. Проте справжня мета зрозуміла.

Турецькі безпілотники Bayraktar продемонстрували себе в Нагірному Карабаху (за допомоги Туреччини Азербайджан виграв війну. – Ред.), Лівії та Сирії. Росія ж не має технологій, щоб виробити такий самий або навіть кращий ударний безпілотник. Більше того, у проросійських бойовиків на Донбасі немає систем, здатних збити Bayraktar. Окрім як ЗРК "Бук", який вже був застосований Росією під час міжнародного теракту 2014 року, коли був збитий рейс MH17.

По-друге, публікації в американських ЗМІ припали на розпал саміту G20 в Римі, куди не приїхали лідери Росії та Китаю. Проте, де були ці медіа, коли влітку адміністрація Байдена, домовившись із німцями, дозволила росіянам добудувати "Північний потік-2"? До того ж, припустити, що росіяни в соцмережах можуть публікувати відео та фото переміщення військ та техніки, без притягнення до відповідальності, просто смішно.  

"Це шантаж з боку Путіна. Неможливо, щоб хтось в РФ вкинув фото або відео перекидання російських військ і не отримав покарання. Тому все це було цілеспрямовано – нагнітання обстановки, тиск на США та Німеччину. Головна мета Москви – запустити "Північний потік-2" до початку зими, тоді Кремль все це деескалує. Росіяни розуміють, що тільки-но Меркель піде, ніхто не може спрогнозувати, якою буде політика нової німецької коаліції щодо "Північного потоку-2" та Росії, нормандського формату та України. Бо Путіну ще треба буде провести величезну роботу, щоб знайти людей у Німеччині, на яких можна впливати", – вважає Михайло Самусь.

По-третє, швидше за все, Москва просто грає м’язами. Навесні, коли Росія стягнула безпрецедентну кількість своїх військ до українських кордонів, Джо Байден (після того, як назвав Путіна вбивцею), спочатку зателефонував йому, а потім зустрівся з очільником Кремля.

І буде досить дивно сподіватися, що Путін не розіграє цю карту ще раз, щоб вчергове підтвердити, що про жодну ізоляцію Росії на міжнародній арені не йдеться. Особливо в умовах енергетичної кризи. Адміністрації Байдена треба чесно визнати: згода на добудову "Північного потоку-2" була помилкою. І як би у Білому домі не намагалися заохотити Кремль співпрацювати за іншими напрямами, як-от боротьба з тероризмом чи кібербезпека (це вже було за часів президентства Буша-молодшого та Барака Обами), це не змінить позицію Москви.

Кремль і далі буде тиснути на Захід, щоб той примусив Україну, жертву російської агресії, піти на поступки. Ні, не агресора-Росію, а саме Україну. Особливо після задіяння Києвом безпілотника Bayraktar. Тим паче Путін добре знає, що новому німецькому канцлеру (яким, швидше за все, стане соціал-демократ Олаф Шольц) зараз не до розрулювання чергового загострення в Україні. А президенту Франції Еммануелю Макрону, який вже по вуха в президентській кампанії, просто не потрібні зайві подразники.

Загострення на Донбасі

Ці ж західні ЗМІ зазначають, що чергове скупчення російських військ поблизу українських кордонів відбувається на тлі загострення риторики Кремля щодо можливого членства Києва в НАТО. У Кремлі це називають "червоною лінією" та ледь не загрозою власній національній безпеці.

Ще досить дивно, що такі публікації в американській пресі припали на рішення Кремля згорнути дипломатичні контакти з НАТО: після вислання Альянсом вісьмох членів російської місії за підозрою у шпигунстві, Москва вирішила призупинити роботу свого представництва при НАТО.

Як все це стосується чергового загострення на Донбасі? І чи може цей геополітичний клубок розв’язати повномасштабну війну? Логічно припустити, що – ні. Проте, Москва вкрай негативно відреагувала на зміну українського міністра оборони. Ним став Олексій Резніков, який послідовно відстоює ідею модернізації Мінських домовленостей. Чи не збирається Москва черговою ескалацією на Донбасі, скориставшись нагодою, коли Німеччині та Франції просто не до України, власноруч змінити статус-кво на Сході України, змусивши Київ по-своєму переписати Мінськ?

За словами політичної аналітикині Фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва Марії Золкіної, боятися якихось проривів чи наступальних операцій Росії не варто. Їй вигідно робити певні вкиди і демонстративні рухи, які не матимуть такий вигляд, як навесні, для підтримання інформаційного шуму.

За словами Марії Золкіної, Росія не може домогтися від Банкової того, що хоче, а Захід не готовий якось кардинально впливати на логіку переговорів. Нецікаво зараз, наприклад, США доєднуватися до "нормандської четвірки", як би українська сторона цю тему не просувала. Росія, натомість, буде тиснути на західні структури, використовуючи енергетичну кризу, та пробуватиме домовитися з окремими західними партнерами, щоб вони були більш лояльними.

"В цій ситуації ескалація нелогічна. Думаю, що справа не дійде до реальних дій чи наступальних операцій на Донбасі. Навесні та влітку, як на мене, з усіх можливих варіантів це було цілком імовірно, – така маленька переможна операція Росії десь на окремо взятій ділянці на Донбасі, щоб показати силу. Але зараз шанси для такої історії невеликі. Все реально у глухому куті. Більше того, думаю, Росію зараз це буде влаштовувати. За кількістю обстрілів вона повернулася до 2017-18 рр. Тобто, Москва і так підвищила напругу на фронті. Росії зараз достатньо вигідно на певний час змиритися з цим глухим кутом і поставити все на паузу, просуваючи подальшу паспортизацію, закриття КПВВ та безпековий шантаж СММ ОБСЄ", – підсумовує для ТСН.ua Марія Золкіна.

Путін поїхав до Криму, гучне розслідування у Києві та як назвати "Байрактари" | Новини тижня

Путін поїхав до Криму, гучне розслідування у Києві та як назвати "Байрактари" | Новини тижня

Повʼязані теми:

Стаття з добірки новин:
Зустріч Путіна і Байдена
Наступна публікація