Рідний дім ветерана окупували росіяни і тепер він живе в орендованому житлі.
Ветеранові Другої світової війни Миколі Голубу цього тижня виповнилося 100 років. Ювілей зустрічав у чужій хаті в Полтаві, бо його рідну хату на Луганщині зайняли російські солдати.
Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Інни Боднар.
Своє сторіччя Микола Голуб зустрічає в Полтаві як переселенець. Піджак з орденами – чи не єдине, що забрав з рідної хати на Луганщині. Якщо подумати, зітхає пан Микола, то нині він не може поїхати до жодного місця, де народився і жив.
Народився Микола Федорович на Херсонщині. Нині ця територія окупована. Жили, згадує, заможньо, бо мали трьох коней, корів і город. Але їх розкуркулили.
"Стидно згадати період сталінізму. Це ой – таке безправ'я. Хто що хоче і витворяє. Нікому ні пожалітися. Ніхто нічого. То комбєди. То приходять з такими піками і довбають землю. Чи не сховав", – каже ветеран.
Потім була війна. Його мобілізували 1943-го, коли щойно виповнилося 18 років. Пан Микола був у піхоті, пам'ятає, як форсували Південний Буг і дивом вижили.
"Німець не стріляє і ми не стріляємо. У нас немає чим і у нього, виявилося, теж не було боєприпасів. Через 5 км залізниця Зелений Гай. А там на платформах німецькі танки 15 штук – новесенькі. Виявляється, у них не було пального. Того вони нас не подавили", – згадує ветеран.
Він дійшов до Берліна. На грудях у ветерана – ордени. Але він не хоче про них розповідати.
"Не хочеться. Воно наче хвастливе. А це ж смерть. Це погано. На серці погано", – каже ветеран.
Тепер народ, з яким пліч-о-пліч тоді воював, вигнав його з рідної хати. Бо після другої світової пан Микола оселився на Луганщині. Коли 2014 року їх ненадовго окупували росіяни, то він повністю перейшов на українську мову. А коли 2022-го окупанти повернулися, то взяв піджак з орденами і виїхав. У зйомній хаті в Полтаві Микола Федорович багато читає. От з бібліотеки донька принесла Довженка "Зачарована Десна". А ще у нього є смартфон і підписки на різні канали. Ось днями отетерів від побаченого: російські діти скачуть біля ялинки з портретом Сталіна.
"Зараз в інтернеті хвалять Сталіна, мені хочеться плюнути. Мільйони загинули голодною смертю", – каже ветеран.
Яке бажання загадав пан Микола, коли задував свічки на своє сторіччя, ніхто не запитував. Щоб збулося. А бажання у нього – дожити віку у своїй хаті на рідній Луганщині.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: ТСН Новини 12:00 23 грудня. Нові заяви Трампа, суд над Тищенком, удар по Києву
Читайте також: