Розмитнення авто в смартфоні, магія в "Дії" та онлайн-вибори: інтерв’ю з Михайлом Федоровим

Дата публікації
Перегляди
12к
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Розмитнення авто в смартфоні, магія в "Дії" та онлайн-вибори: інтерв’ю з Михайлом Федоровим

Фото: ТСН.ua

Віцепрем’єр розповів, чи є запуск опитувань в "Дії" першим кроком до онлайн-виборів та коли автівку можна буде оформити онлайн.

"Дії" вже два роки. Влада влаштувала грандіозний саміт. Завітав навіть Володимир Зеленський. І не дивно, адже після "Великого будівництва", що не є прерогативою президентських повноважень, країна в смартфоні – чи не єдиний позитивний здобуток чинної влади. 

Хоча і тут є нюанси. Черговою причиною для шквалу критики стала обіцянка Зеленського подарувати кожному вакцинованому українцю старше 60 років смартфон. Погодьтеся, дороге задоволення. Та й звідки на це гроші в нашому бюджеті? Навіть на виплату 500 грн за бустерну дозу, за словами міністра фінансів Сергія Марченка, немає коштів. 

Але про це в другій частині інтерв’ю з віцепрем’єром-міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим. Наразі ТСН.ua публікує першу частину, де урядовець розповідає, чи стануть запроваджені в "Дії" опитування першим кроком до онлайн-голосування на виборах та коли нарешті можна буде розмитнити автівку в смартфоні.

Віртуальний шлюб

- Люди давно просили, щоб в "Дії" нарешті з’явилася можливість зміни прописки і розмитнення авто. На Дія.Саміті нарешті презентували можливість зміни реєстрації.  

- Зміна місця реєстрації – найпопулярніша послуга серед усіх ЦНАПів у нашій країні. Нарешті ми запустили її онлайн. Якщо ви “прописуєтеся” у себе, тепер можна зробити це за кілька кліків. Взагалі це магія у сфері державних послуг. Більше не треба ходити в ЦНАП. Якщо хочете прописати у себе іншу людину, треба просто обрати квартиру, сформувати QR-код або лінк. QR-код людина зчитала і надала згоду. Лінк може працювати на відстані: відправили – і людина прописалася. 

Також вже є можливість пошерити свій техпаспорт на авто іншій людині через QR-код або за лінком. Ми допрацьовуємо тему автопослуг. Тобто, ми зробили водійське посвідчення в "Дії", техпаспорт на авто, автоцивілку і логічно, щоб завершити цикл саме з цими документами, вміти ними ділитися – шерити. Тепер ми стаємо за розробку послуги оформлення авто онлайн – це наступна ціль, над якою ми будемо працювати. Великих “монстрів”, таких як прописка, ми подолали. Наступна сходинка – наступний “монстр”. Він також непростий, корупційний, але ми його подолаємо. 

- А виписатися так само просто? 

- Так. Наразі ця послуга доступна на порталі "Дія", але ми працюємо над тим, щоб послуга запрацювала і у застосунку. 

- А як же розмитнення автівки? Коли?

- За це питання відповідають Мінфін і Верховна Рада в частині зміни законів. Мінцифра відповідає за технічну частину впровадження послуги, Технічно ми вже до цього готуємося і вирішимо питання за будь-яких обставин, сподіваюся до кінця року. Очікуємо від колег правової основи.

- Так, треба запускати, щоб біля МРЕВ більше не було цих "рєшал". А як щодо реєстрації шлюбу через "Дію"? 

- Скоро вже можна буде подати онлайн-заяву на шлюб. Ця послуга у нас в бета-тесті. Але особисто все ж прийти треба буде, щоб поставити підписи. Але вже не треба особисто подавати заяву, обирати дату шлюбу, як ми всі це з вами робили. Тепер це можна буде зробити онлайн. 

- Тобто, тепер у "Дії" поруч із паспортом буде свідоцтво про шлюб? 

- Цей документ обов’язково з’явиться. Але зараз ми на цьому не сфокусовані, бо в отриманні інших послуг він не дуже використовується. Ми зосереджені на запуску послуги і намагаємося зробити так, щоб реєстри між собою обмінювалися даними. Тобто, щоб не робити багато різних довідок, а щоб реєстри самі між собою забирали дані. Ну, наприклад, із витягом "про прописку". ДМС працює над тим, щоб паперова довідка, яку вам видали разом з ID-карткою, була не потрібна. Щоб державний орган, який у вас затребує цей документ, вже сам зміг перевірити вашу “прописку”. 

- Тобто, якщо раніше всі перевіряли "штамп у паспорті", тепер будуть просити показати свідоцтво про шлюб в "Дії"…

- Думаю, що зараз всі одне одному довіряють. Насправді відобразити це в "Дії" не проблема. З часом ми це зможемо зробити, якщо буде треба для різних життєвих ситуацій. Але наша філософія не відцифровувати все, а щоб дані державними органами бігали замість людей. 

Онлайн-вибори в Україні: чи можливі та коли?

Онлайн-вибори в Україні: чи можливі та коли?

- На Дія.Саміті також презентували опитування… 

- Опитування – це послуга в рамках  президентської програми. Президент обіцяв, що буде розвивати пряму електронну демократію. Тепер ми зможемо спілкуватися з усіма користувачами "Дії", ставити будь-які запитання. Нам цікаво подивитися, як і яку послугу оцінять українці. Бо іноді це може суттєво відрізнятися від того, що ми тут собі в кабінеті нафантазували. Це і є пряма електронна демократія. Ми зробили перший крок. Бо, наприклад, петиції – це більш локальна історія. Так, це також надважлива послуга, вона також є в "Дії", і зараз отримає новий подих. Бо з місцем реєстрації у всіх актуалізується  прописка в смартфоні, і тоді ви зможете бачити більш актуальні петиції. Але опитування – це вже масштабний крок. Це взагалі зміна підходу до демократії. 

- Це елемент підготовки до онлайн-голосування на виборах. В принципі, влада вже випробувала це під час місцевих виборів. Пам’ятаєте "5 питань Зеленського"? То тепер будуть електронні президентські опитування?

- Ні, це чіткий крок в рамках розвитку прямої електронної демократії, де люди впливають на рішення влади. У команди Мінцифри вже є розуміння, як ми будемо використовувати цей інструмент у нашій діяльності та цифровізації. 

- Як? 

- Пріоритизацію наступних послуг ми будемо вирішувати через опитування в "Дії". Думаю, що багато міністерств зможуть також комунікувати з українцями, щоб вирішувати проблеми, знаходити відповіді на запитання, які виникають у людей. Цей проєкт президент обіцяв, ми його реалізуємо. Ми бачимо, як, наприклад, у Швейцарії і в інших країнах, які запустили елементи прямої електронної демократії, це розвивається. Там це працює і дає результат. Сподіваюся, що і в Україні цей напрямок набуде популярності. 

- Тобто, влада це не буде використовувати в своїх інтересах для збільшення електоральних рейтингів, як це закидає опозиція? 

-  Від опозиції я такого не чув. Це зрозумілий світовий елемент прямої електронної демократії. Люди повинні впливати на шлях розвитку країни не лише під час виборів. Я навіть для своєї роботи це бачу. У мене є завдання – 100% послуг оцифрувати до 2024 року. Паралельно в роботі у нас понад 100 послуг. І треба знати, на чому більше сфокусуватися саме зараз. Що українцям треба вже завтра? Саме про це я хочу запитати людей. 

- Ви можете підтвердити чи спростувати чутки про підготовку до впровадження онлайн-голосування на виборах? 

- Дуже популярне запитання. Ми не працюємо над онлайн-виборами. Скажу більше, ми не можемо над цим працювати і законодавчо. У нас немає такого завдання. Ми не бачимо, щоб змінювалися закони щодо онлайн-голосування. Якщо будуть зміни в законі, Верховна Рада ухвалить рішення, всі ці послуги будуть онлайн, люди будуть готові, тоді ми долучимося. Але на сьогодні такого завдання немає. Команда Мінцифри  24/7 сфокусована на оцифруванні 100% послуг, щоб Інтернет був у кожній хаті, і щоб люди вміли користуватися технологіями. Ну і звичайно на розвитку цифрової економіки. Дія.City має надати поштовх для розвитку економіки, щоб ми стали продуктовою країною.

Зарплата по $1,5-2 тис.

- На Дія.Саміті ви презентували спеціальний правовий та податковий простір Дія.City. Що це таке? Що це дасть українцям? 

- Це одна з найкращих податкових систем у світі для технологічних компаній. Вже від 8 лютого можна стати резидентом Дія.City, сплачувати низькі податки та інвестувати більше в робочі місця та розвиток технологій. 

- А які це будуть податкові умови? 

- Для резидентів Дія.City будуть діяти в 5 разів нижчі податки порівняно з тим, якщо компанія платить все за загальною системою оподаткування. Наприклад, ПДФО на сьогодні складає 18%, а в Дія.City він становитиме 5%. Щодо ЄСВ, він буде не від середньої заробітної плати, а від мінімальної – 22%. Також дуже важливо, що з'являється можливість обрати податок на виведений капітал. В країнах, які зробили стрибок у напрямку розвитку продуктових компаній, податок на виведений капітал зіграв дуже важливу роль. Президент (Зеленський – ред.) це обіцяв у своїй програмі, і це реалізоване саме для IT-індустрії. Якщо буде результат, думаю, може йтися про масштабування цієї системи оподаткування.

- Які компанії вже зайшли?

- Наразі ми активно отримуємо та обробляємо заявки від ІТ-компаній. Уже їх надійшло 44. Першими подали заявки компанії Reface та Roosh. На Дія.Саміт про свій намір стати резидентами заявили три компанії. Revolut – одна зі світових продуктових компаній, яка коштує понад $30-40 млрд. Вони відкривають R&D (Research and Development – ред.) і заходять із фінансовим продуктом в Україну. UST – американська компанія, де працює 30 тис. людей – вони тепер будуть розвиватися в Україні і створювати багато нових робочих місць вже цього року. І третя компанія – SoftServe – одна з найбільших українських ІТ-компаній. Наразі всі заявки, що надходять від охочих, оперативно обробляються. Менше ніж за 10 днів ми назвемо перших резидентів.

- Ви говорили, що Дія.City дозволить збільшити доходи IT-індустрії від $6 млрд до $16,5 млрд. А скільки отримає український бюджет? Скільки буде створено робочих місць? 

- До 2025 року може бути зростання на 150-200 тис. нових робочих місць. Це звичайно питання комплексне, а не лише податків та інструментів венчурного інвестування, які закладені в цю правову систему. Це також питання освіти. На сьогодні ІТ-освіта є "вузьким" місцем. Це те, на чому потрібно сфокусуватися. У нас є чітке бачення, як змінити напрямок ІТ-освіти – це 15 конкретних кроків, які ми зробимо цього року. Наприклад, ми сплачуватимемо 50% вартості навчання для людей, які хочуть змінити професію на IT-спеціальність. Так звані світчери – люди, які ніколи не мали ІТ-освіти, проте хочуть працювати в галузі і заробляти гроші. Тобто, держава сплатить 50%, щоб людина отримала нові знання. 

- Обмеження щодо віку будуть? 

- Там буде обмеження щодо віку. Зараз ще дизайниться сама система. Але це буде доступна програма для максимальної кількості українців. 

- І скільки зароблятиме новоспечений айтівець? 

- Якщо дивитися на рівень заробітної плати різних спеціальностей на сьогодні, ми бачимо, що це $1,5-2 тис. Сьогодні в ІТ найбільші зарплати в країні і працює понад 250 тис. людей – і не вистачає спеціалістів. Тому потрібно стимулювати і допомагати розвивати цей напрямок, бо це залучення грошей з усього світу в Україну. Суміжні сфери теж починають заробляти: дизайн; юристи і бухгалтери, які обслуговують ІТ-компанії.

Перед Україною, як і перед всім світом нині, стоїть виклик: ми маємо конкурувати за таланти, які перебувають всередині країни. Люди дуже швидко змінюють місце проживання: якщо ти працюєш в ІТ, сьогодні ти живеш у Києві, а завтра вже переїхав туди, де кращі податки чи умови для життя. Нам потрібно боротися не лише за те, щоб люди залишалися, а й за таланти з усього світу, щоб вони приїздили в Україну. Тому потрібно створювати найкращі умови — податкові в першу чергу. І далі ми реформуємо освіту, лібералізуємо міграційні процеси, щоб можна було легше приїхати в Україну працювати. Тобто це комплексне бачення, як трансформувати нашу економіку в цифрову.

- Зараз весь світ робить ставку саме на IT. Пам’ятаєте, як 15-20 років тому модно вчитися на юристів, економістів, а потім в один момент все впало. Не думаєте, що таке саме чекає на IT?

- Звичайно, що ні. Бо технології – це взагалі новий фундамент життєдіяльності людини, країн та суспільства загалом. На технологіях зараз базується все: медицина, наукові дослідження, вивчення можливостей колонізації космосу. Вони стають новою формацією, тому будуть в корені всіх процесів і майбутнього. Завдяки технологіям ми будемо більш здорові; розумніші завдяки розумінню власної освітньої траєкторії і отримання таргетованих знань у певний період життя; розвинені завдяки цифровому контенту, який створюється. Треба перетворювати нашу країну на більш продуктову в напрямку технологій. Не просто розробляти продукти для інших країн, а створювати власні, які будуть коштувати мільярди. Створювати мільярдні компанії. Це і нові робочі місця, і взагалі це розвиває бренд держави. Тому я точно вірю в технології, за ними майбутнє. Все залежить від швидкості цифрової трансформації і уряду, і компаній, і нашого мислення. 

- Чому IT-спеціалістам працюватиметься краще в Україні ніж наприклад в США? Що у нас тут такого буде, чого немає там?

- По-перше, це пул талантів. Коли я спілкуюся з венчурними інвесторами з різних країн, вони всі люблять і цінують Україну саме за таланти. На це багато причин: і математична школа, і наша гнучкість мислення, чесність, вміння фокусуватися і працювати 24/7, англійська у нас активно розвивається. По-друге, ми більш гнучкі, як держава. Наприклад, ми можемо дозволити собі запустити найкращу податкову систему – ми пройшли цей шлях за два роки. Ми вміємо ухвалювати швидкі рішення. І взагалі, я вважаю, уряд має перетворитися на IT-компанію. 

- Які українські регіони ви бачите потужними IT-хабами? 

- Київ, Львів, Харків, Одеса, Запоріжжя, Чернігів, Вінниця – країна починає розвиватися як ІТ-хаб у кожній області. Цьому процесу посприяла пандемія, адже тепер можна більше працювати онлайн і працювати саме з того міста, де ти народився або проживаєш. Великі українські компанії, де працює 8-10 тис. людей, починають заходити в усі обласні центри. Якщо раніше йшлося про 5-7 міст, які я перерахував, тепер так у кожному регіоні. Коли велика компанія заходить в регіон, вона починає інвестувати в освіту, і саме завдяки цьому починає змінюватися регіон. Тому Інтернет та IT – сьогодні це можливості змінити професію, заробляти більше і змінити своє життя.

- Так а скільки від всього цього отримає український бюджет? Чи буде ця знижена ставка податків діяти постійно? 

- Сьогодні доходи IT- галузі – це приблизно $6,5 млрд. За нашими прогнозами, до 2025 року доходити галузі можуть збільшитися утричі і становитимуть близько $18 млрд. Щодо робочих місць, то це збільшення до 450-500 тис. людей, які працюватимуть в IT. І вже після перших двох років розвитку Дія.City буде зрозуміло, скільки точно отримає бюджет. Тому що на сьогодні, наприклад, не існує податку на виведений капітал, а він з'явиться. Що стосується правил гри, то вони не змінюватимуться: для Дія.City чітко прописано, що 25 років податкова система не буде погіршуватися. І це надважливо. А ще важливо те, що умови, які діють зараз і які призвели до поточного рівня розвитку ІТ, залишаються незмінними. Якщо компанія за якихось причин не бачить для себе причин у вступі до Дія.City, вона може продовжити працювати так, як робила це до запуску Дія.City.

- Чи буде якась спрощена система дозволів на роботу для IT-іноземців тут в Україні?

- Ми вже спростили термін перебування в Україні, наприклад, для білорусів. Зараз вони можуть перебувати тут 180 днів. Але це комплексне питання. Перший крок ми вже зробили – запровадили найкращі податки. Друге – інфраструктурні проєкти. Третє – це лібералізація міграційної політики. Для цього ми, спільно з МВС вносимо зміни до закону України "Про імміграцію", яким пропонуємо скасувати квоти на імміграцію взагалі. Треба створювати найзручнішу державу в світі не лише для громадян своєї країни, а й для людей з усього світу. Щоб було легко отримати "єРезиденство", візу, а краще – взагалі безвіз. У нас вже є певний пілот, будемо максимально сприяти цьому процесу з усіма причетними органами влади.

Україна як IT-хаб: скільки зароблятимуть айтішники

Україна як IT-хаб: скільки зароблятимуть айтішники
Наступна публікація