Цього року Україна може розраховувати на 2,4 млрд євро макрофінансової допомоги від ЄС. Гроші підуть на стабілізацію економіки та потреби бюджету.
До кінця лютого Україна отримає 600 млн євро першого траншу екстреної макрофінансової допомоги від ЄС на 1,2 млрд євро. Брюссель дає ці гроші без виконання Києвом якихось попередніх умов у сфері антикорупції чи інших реформ, як це було раніше. У Єврокомісії пояснюють, що дають макрофін, аби зменшити негативний вплив від російської ескалації на українську економіку.
На це недвозначно натякав минулого тижня Володимир Зеленський. Під час пресконференції для іноземних ЗМІ український президент фактично звинуватив Захід у роздмухуванні паніки через можливе російське вторгнення. Це, за словами Зеленського, коштувало українській економіці 12,5 млрд грн.
Під час візиту до України віцепрезидента Єврокомісії Валдіса Домбровскіса ТСН.ua розпитав у нього, на що підуть виділені Україні 1,2 млрд євро, та як скоро ЄС нарешті затвердить новий пакет санкцій проти Росії.
– Єврокомісія оголосила про надання Україні екстреної макрофінансової допомоги на 1,2 млрд євро. Чи має Україна виконати якісь попередні умови для отримання цих грошей?
– Як заявили в Єврокомісії, ми підготували додатковий пакет макрофінансової допомоги у розмірі 1,2 мдрд євро, а також додаткову грантову допомогу на 120 млн євро. Передумов для (отримання Україною – ред.) першого траншу в 600 млн євро немає. Коли всі офіційні рішення будуть ухвалені, ми можемо виплатити перший транш. Щодо другого траншу, ми будемо дотримуватися умов, узгоджених у Меморандумі про взаєморозуміння з українською владою. Беручи до уваги, що це екстрена допомога, тому що ми бачимо дуже складну ситуацію і масове нарощування російських військ на українських кордонах, звичайно, ми вважаємо, що умови мають бути в певному сенсі пропорційними, щоб Україна могла отримати ці гроші вже найближчим часом.
– Тобто перший транш не пов’язаний із виконанням Україною певних зобов’язань?
– Так. Тому ці 1,2 млрд євро будуть розділені на два транші по 600 млн євро кожен. І перший транш буде виплачено без будь-яких попередніх умов, після узгодження Меморандуму про взаєморозуміння та його ратифікації у Верховній Раді.
– А як щодо другого траншу? Під час свого візиту до України ви сказали, що він буде пов’язаний із продовженням співпраці України з МВФ. Тож які передумови має виконати Україна, щоб отримати другий транш?
– Перш за все, програми макрофінансової допомоги ЄС завжди пов’язані також із фактом наявності паралельної програми (країни, якій надається макрофін – ред.) з МВФ. А між Україною та МВФ є чинна угода stand-by. Що ж до передумов, є традиційні напрямки, які стосуються реформи ефективності державного управління, урядів, державних підприємств, антикорупційної реформи, деяких галузевих реформ, наприклад, у сфері енергетики. Нам потрібно буде обговорити точні умови (для отримання другого траншу – ред.) з українською владою і відобразити їх пізніше в Меморандумі про взаєморозуміння.
– Тобто ще тривають дискусії з українським урядом щодо цих умов?
– Так. Власне сьогодні (1 лютого – ред.) Комісія ЄС ухвалила офіційне рішення (пропозицію) щодо цієї програми, і ми маємо розпочати обговорювати умови. Тож тепер треба схвалення Європарламенту та Європейської ради, тобто країн-членів ЄС. Також паралельно ми маємо узгодити цей Меморандум про взаєморозуміння з Україною, який має бути ратифікований Верховною Радою.
– Чи можна говорити про конкретні дати? Коли Україна зможе отримати перший і другий транші?
– Ми поки не можемо назвати конкретні дати. Ми ще маємо пройти офіційні процедури затвердження в ЄС. Звичайно, ми зробимо це якнайшвидше. Ми вже звернулися до Європарламенту з проханням використати більш швидкі процедури. І, як я вже сказав, ми маємо узгодити Меморандум про взаєморозуміння з Україною, і Верховна Рада має його ратифікувати. Тому це займе деякий час. Ймовірно, щодо першого траншу можна говорити про другу половину лютого. Але це, насправді, залежить від усіх тих формальних рішень, які необхідно ухвалити. Щодо другого траншу, зазвичай це відбувається не раніше ніж за три місяці після першого траншу. Але, звичайно, за умови виконання попередніх умов.
– А враховуючи, що ВР йде на карантин до 15 лютого…
– Як я розумію, з українського боку є сильний інтерес, щоб ця макрофінансова допомога дійсно надійшла в Україну (якомога скоріше – ред.). Бо умови фінансування українських державних фінансів зараз складніші. Це недивно, враховуючи постійну напругу на українському кордоні, спричинену масовим нарощуванням російських військ. Звісно, це негативний сигнал і для інвесторів в Україні. Тому ця програма макрофінансової допомоги також надсилає заспокійливий сигнал для інвесторів про те, що ЄС підтримує і буде підтримувати Україну.
– На що можна використати ці гроші? На фінансову стабілізацію чи потреби українського бюджету?
– Що стосується макрофінансової допомоги, конкретних цілей, на які надаються гроші, немає. Тому це в цілому для забезпечення загальних потреб державного бюджету України. Макрофінансова допомога не пов’язана з конкретними програмами чи проєктами. Щодо додаткових 120 млн євро грантової допомоги, то вона дійсно пов’язана з конкретними програмами та проєктами. Тож в основному, макрофінансова допомога – це для державного будівництва та стійкості України.
– Добре, а як щодо пакету грантової допомоги? На які проєкти ми можемо отримати фінансування?
– Ну, це нам також треба обговорити з українською владою. Обговорити конкретні ідеї та проєкти. Але в певному сенсі йдеться про багато проєктів у сфері, наприклад, зміцнення чи покращення якості державного управління... Отже, це програма та фінансування на основі проєктів. Тому нам потрібно домовитися про конкретні ініціативи, проєкти, і тоді ми зможемо надати цю допомогу. Але спочатку ми повинні обговорити їх з українською владою.
– Тобто можна сказати, що зараз Єврокомісія чекає на українські проєкти?
– Насправді ми зараз тісно співпрацюємо. Справи рухаються дуже швидко. Лише минулого тижня були оголошені всі ці програми. Ще потрібен деякий час, щоб домовитися про точне їхнє використання.
– А як щодо "звичайної" макрофінансової допомоги? Коли ЄС може виділити умовно другий макрофін на 1,2 млрд євро? Бо зараз ми говоримо про екстрений пакет.
– Так, Єврокомісія про це також заявила. Спочатку в наших планах було підготувати наступну регулярну (звичайну – ред.) програму макрофінансової допомоги. Але військове нарощування російських сил на кордонах України та відповідні фінансові труднощі в Україні в певному сенсі призвели до рішення щодо виділення додаткової екстреної макрофінансової допомоги. Але ми також будемо працювати над наступною регулярною програмою макрофінансової допомоги, яка буде пов’язана вже з черговою програмою МВФ stand-by.
– Коли це може бути? Влітку чи восени?
– Літо-осінь.
– Також ЄС мобілізує до 6,5 млрд євро інвестицій для відновлення української економіки. Чи можна це назвати своєрідним "планом Маршалла" для України?
– Це порівняння з "планом Маршалла" доволі часто використовується. Я, мабуть, не буду продовжувати це, бо є ближчі порівняння. Ми використовуємо таку ж логіку інвестиційних планів у самому ЄС. Наприклад, у нас є Invest EU Program, яка передбачає, що з обмеженим обсягом державних інвестицій ми розблоковуємо набагато більші обсяги приватних вкладень. Такий самий підхід ми хочемо використати і для нашого сусідства (для країн-сусідів ЄС – ред.), включаючи Україну. Метою є розблокування до 6,5 млрд євро приватних та державних інвестицій. Є шість пріоритетних напрямків, включаючи підтримку малого та середнього бізнесу, зміцнення інфраструктури, допомогу в зеленій та цифровій трансформації економіки.
– Але ж це довгострокова програма, чи не так?
– Ну, я б сказав, що це більш середньострокова програма.
– Під час вашого візиту до України Денис Шмигаль попросив вас назвати дату вступу України до ЄС. Що ви відповіли?
– Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у власному виступі також підкреслив, що зараз нам потрібно зосередитися на виконанні Угоди про асоціацію. І це те, що ми обговорювали. Тому що в певному сенсі виконання Угоди про асоціацію відкриє шлях для наступних можливих кроків.
– Тож ви йому не сказали якісь можливі дати вступу України до ЄС…
– Ні. На даному етапі ми не в змозі називати конкретні дати. Як я вже говорив, нам спочатку треба попрацювати і використати весь потенціал Угоди про асоціацію.
– Зараз ми бачимо масове нарощування російських військ біля українських кордонів. США і НАТО намагаються деескалувати ситуацію. На вашу думку, чому Путін все це почав?
– Справді, ми стурбовані цим масовим нарощуванням російських військ. Тому ЄС координує цю роботу зі США та іншими партнерами. Ми готуємо масштабний пакет санкцій проти Росії. Він включає персональні санкції, економічні, фінансові та торговельні санкції, санкції в галузі енергетики, щоб чітко продемонструвати Росії, що будь-яка подальша ескалація матиме серйозні негативні наслідки для неї, тобто стримувати Росію від можливих подальших дій. Яка мета Путіна? Ми бачимо, що часто Росія і Путін діють опортуністично. Вони можуть зайти настільки далеко, наскільки вони думають, що вони здатні зайти. І тому так важливо, щоб у нас була єдина відповідь Заходу: цей пакет санкцій, фінансова та військова підтримка України. Тому що всі ці дії є стримуючими і, сподіваюся, допоможуть уникнути подальшої ескалації.
– Можливо, метою Путіна є закрити для України майбутнє членство в ЄС та НАТО?
– Це те, що було однозначно відкинуто (у відповідях США і НАТО на вимогу Путіна пообіцяти Росії невступ України до НАТО – ред.). Зрозуміло, що суверенні країни мають право вибирати власні безпекові механізми та геополітичну орієнтацію. І всі ці розмови Росії про сфери впливу просто не вписуються у 21 століття.
– Можливо, Путін хоче вирішити долю ЄС зі США без власне ЄС, як це було за часів "холодної війни"?
– Можливо, це і є наміри Росії. Але США були дуже чіткі, що вони не збираються вирішувати нічого щодо Європи без Європи. Ми ведемо дуже тісні консультації зі США. Сигнал із Заходу зрозумілий, що ми єдині.
– Ви сказали про санкції проти Росії, якщо Путін вирішить піти на широкомасштабне вторгнення до України. В ЄС все ще не можуть домовитися? Чи Брюссель вже має спільну точку зору?
– Спільний погляд ЄС є. Цей пакет зараз доопрацьовується. І, як я вже сказав, ми координуємо цю роботу також зі США та іншими партнерами.
– Чи згодні ви, що дискусії між США та Росією з питань безпеки чи нової архітектури європейської безпеки відбуваються без країн ЄС?
– Ну, по-перше, ЄС тісно бере участь у цих консультаціях. Ми підтримуємо постійний контакт з нашими американськими колегами. Держсекретар США Ентоні Блінкен сказав, що нічого не вирішується щодо Європи без Європи, і нічого не вирішується про Україну без України.
– Але американські та європейські ЗМІ стверджують, що між Вашингтоном і Брюсселем досі тривають дискусії щодо деяких конкретних санкцій. Про що США та ЄС не можуть домовитися? Про SWIFT?
– Ну, я не можу зараз вказати конкретні санкції. Тому що обговорення тривають. Як я вже сказав, ми в основному їх доопрацьовуємо. Але наразі список санкцій ще не опублікований. Тому я не в змозі коментувати будь-які деталі. Але це може бути завершено цього тижня.
