Жінка в реанімації, а вже мріє, як повернеться до роботи, бо лише в цьому бачить сенс.
У Дніпрі рятують кінологиню пошукового загону. Вона разом із напарником підірвалась на розтяжці у Харківській області, де вони з командою і спеціально натренованими собаками шукали тіла загиблих українських воїнів. Жінка посічена уламками, втратила багато крові і понад добу була у комі, йдеться в ТСН.
Лариса Борисенко через півтори доби після тяжкого поранення опритомніла. Слабка і ледь говорить, останнє, що пам’ятає - звук сигналу розтяжки. “Фактично одразу спрацювала оця розтяжка, я вже потім лежала на землі, все що я пам'ятаю, що це було дуже боляче. Потім я вже тільки пам'ятаю, що з мене зрізали одяг у швидкій, далі пам'ятаю вже оці лампи”, - зізнається вона.
До лікарні у Дніпрі Ларису доправили у комі. “Коли ми побачили Ларису, ніяких ознак життя не було. Руки ноги, ніщо не рухалось. Пульс майже не вислуховувався, тиск 50 на 30 і у такому стані лікарі змогли надати допомогу. Внутрішня кровотеча, гемоглобін 17, маса від уламків, які по всьому тілу, а головне те, що струс мозку”, - згадують лікарі, що стан був настільки тяжкий, що не брались робити жодних прогнозів.
Від реанімаційного відділення не відходить чоловік Лариси - Віталій. Вже встиг трохи поговорити з дружиною. Каже, вона пообіцяла, все буде добре. Зараз каже Віталій, трохи заспокоївся. Перші ж години, коли дізнався про поранення дружини, воліє не згадувати. “Сказали все добре, але коли я почав запитувати, задавати питання, виявилось, що все не так. Я насилу дочекався ранку і о 5 ранку я поїхав туди одразу ж”, - пригадує чоловік.
Лариса Борисенко очолює кінологічний клуб “Антарес” понад 10 років, займається пошуком загиблих та зниклих безвісти. Від початку великої війни з командою працювали на усіх деокупованих територіях. Шукають тіла полеглих українських воїнів, аби родини могли їх гідно поховати. Допомагали ДСНСівцям і під час влучання у дев’ятиповерхівку у Дніпрі. 22 години не йшли з місця трагедії, в надії знайти живих під завалами.
Від 22 березня Лариса з командою, працювали на Харківщині. Розповідає, до поранення встигли знайти тіло солдата, якого шукали з квітня минулого року. “Мама телефонувала і дала координати, по цим координатам ми знайшли це тіло”, - розповідає жінка.
У Лариси, кажуть лікарі, найстрашніше позаду, та найбільше вона радіє, що її напарник В’ячеслав, який теж отримав поранення, стабільний. А собака Бєша, що була з нею на завданні, не постраждала. Кінологиня вже мріє, щоб якнайшвидше стати до роботи. “Я вважаю це крайні 10 років сенсом свого життя, тому без цього сенсу, немає жодного сенсу”, - переконує вона.
Читайте також:
Політично Путін вже мертвий: нумеролог — про долю кремлівського диктатора