Ринок праці по-новому: кого в Україні 2026 року звільнить з роботи штучний інтелект

Рік 2025 скоро стане історією. Однак на думку працезнавців, він уже став переламним для ринку праці, де технологічна еволюція штучного інтелекту (ШІ) зустрілася з глибокими демографічними та геополітичними змінами. В Україні ці процеси додатково ускладнювалися викликами воєнного часу.

Сайт ТСН з’ясував:

• які заробітки були в Україні 2025 року;

• чого очікувати найманим робітникам 2026-го;

• які професії протягом року можуть зникнути у нас першими через ШІ, а які залишаться;

• як краще діяти, щоб ШІ не зайняв ваше робоче місце.

Кому в Україні платять добре

За даними Державної служби статистики, середній розмір заробітної плати за 2025 рік досяг 26,9 тис. грн на місяць (дані на листопад), що на 25% більше порівняно з 2024-м (було в середньому 21,5 тис. грн). Втім, очевидно, що середня зарплата по країні — це як середня температура по лікарні.

На основі даних за 2025 рік (портали Держстатистики, Work.ua та DOU), абсолютним лідером залишається сфера IT і технологій, де оплата праці часто прив’язана до валютного еквівалента. Найбільше отримують системні архітектори (головні інженери-будівельники будь якої програми) — понад 270 тис. грн на місяць. Такі фахівці є «штучним товаром» на ринку праці, але навіть IT-початківці заробляють щомісяця від 35 тис. грн.

Працівники сфери з високою відповідальністю і вузькою спеціалізацією (директор компанії, фінансовий директор) заробляють від 70 до 150 тис. грн на місяць. Але необов’язково бути босом, щоб отримувати сотню тисяч гривень. Стільки ж може заробити зварювальник високого розряду або оператор станка з числовим програмним керуванням.

Середні зарплати логіста/менеджера з постачання, штукатура-фасадника, виконроба на будівництві, автомаляра або автоелектрика, лікаря хірурга чи стоматолога у приватному секторі перебувають у межах 40–70 тис. грн. Від 25 до 40 тис. грн заробляють менеджери з продажу, бухгалтери-аудитори, юристи.

Традиційно найнижчі показники в бюджетному секторі та сфері обслуговування, але й тут спостерігається підтягування до мінімальних стандартів ринку:

• охорона/безпека — 22 тис. грн,

• освіта/вчителі — 15–21 тис. грн,

• кур’єр/водій — 18–28 тис. грн,

• касир/працівник залу — 17–20 тис. грн,

• бібліотекар/працівник культури — 12,5–14 тис. грн.

Ключові висновки року: різниця між найбільш і найменш оплачуваними професіями залишається величезною, до 20 разів. У Києві, Львові та Дніпрі зарплати на 20–30% вищі, ніж у середньому по країні, найвища в Києві — в середньому 40 тис. грн на місяць. Дефіцит = гроші: робочі спеціальності — зварювальники, будівельники, майстри автосервісу — наздогнали за доходами офісних працівників середньої ланки.

«Бажанки» і реалії

Не секрет, що працівник хоче отримати за свою роботу більше, а роботодавець — навпаки, волів би заплатити якомога менше. Але порівняння «бажанок» (бажаної зарплати в резюме) та реальних пропозицій у вакансіях на кінець 2025 року демонструє цікаву аномалію: в деяких секторах роботодавці готові платити більше, ніж просять кандидати.

Ось детальний розбір по категоріях «комірців»:

1. Білі комірці — офісні фахівці, HR, маркетинг, фінанси. Тут маємо класичний «зазор»: кандидати зазвичай оцінюють себе дорожче, ніж готовий платити ринок. Середні бажані зарплати від 31 до 37 тис. грн, пропозиція (вакансії) — від 26 до 32 тис. грн. Розрив близько мінус 15%, найбільший розрив у категоріях «адміністрація» та «юриспруденція».

2. Сірі комірці — робітничі спеціальності, виробництво, будівництво, логістика. Це найдефіцитніший сегмент 2025 року, тому пропозиція наздоганяє або навіть переганяє очікування. Середні бажані зарплати близько 33 тис. грн, пропозиція (вакансії) — від 28 до 45 тис. грн, розрив +5–15%. Кваліфіковані зварювальники, токарі, виконроби тощо часто не знають, якими вони стали дорогими. А роботодавці виставляють у вакансіях вищі суми, ніж у резюме, щоб переманити кадри.

3. Сфера сервісу — торгівля, продажі, HoReCa (готелі, ресторани, кафе). Найдинамічніший і водночас низькооплачуваний сервіс. Тут очікування і реальність максимально наближені одне до одного. Середні бажані зарплати близько 24,5 тис. грн, пропозиція (вакансії) — близько 25,8 тис. грн. Розрив +5%.

Прогнози на 2026 рік: потрібні жінки, діти й пенсіонери

Працезнавці вважають, що через критичний дефіцит кадрів в Україні ринок праці 2026 року перетвориться на «ринок працівника».

Ключові моменти:

• Бізнес не зможе стримувати зростання зарплат, понад 56% компаній закладають у бюджет їх підвищення на 10–20%.

• Підвищення мінімальної зарплати від 8 000 до 8 647 грн призведе до зростання заробітків у всьому бюджетному секторі.

• Через дефіцит кадрів роботодавці масово залучатимуть літніх людей віку 60+ і підлітків 15–17 років. Молодь запрошуватимуть до роботи в ритейлі (продаж кінцевому споживачеві), логістиці та сервісі.

• Вичерпання через війну та еміграцію кадрового резерву чоловіків віком 25–45 років призведе до того, що жінки-далекобійниці, операторки важкої техніки та інших «чоловічих» професій будуть звичним явищем.

• Гібридний формат роботи — вона може стати віддаленою для 70% білих комірців.

• Майже всі компанії готують робочі місця під потреби ветеранів і людей з інвалідністю, не безбар’єрний офіс вважатиметься непридатним для ведення бізнесу.

• Продовжиться впровадження штучного інтелекту (ШІ), детальніше про це — далі.

ШІ — «другий пілот» чи заміна

Очевидно, що ШІ, тобто комп’ютерна система, яка вміє навчатися і розв’язувати завдання, які потребують людського розуму, навряд чи зможе у близькому майбутньому самостійно виконувати складну фізичну роботу. Тому багато професій 2026 року залишаться в Україні поза зоною ризику для тих, хто ними володіє. Це представники ручної праці: будівельники, електрики, сантехніки, автослюсарі, кухарі тощо. Не страшний ШІ освітянам, медикам, психологам. Не замінить він стратегічне управління: СЕО, кризових менеджерів, фахівців з кібербезпеки.

За даними останніх звітів Світового економічного форуму (WEF 2025), під найбільшим ударом уже опинилися професії, де робота базується на обробленні інформації, текстах і типових алгоритмах.

Для представників розумової праці 2026 рік стане в Україні моментом переходу від використання ШІ як іграшки до реальної конкуренції за робоче місце. Головною загрозою виявляться ШІ-агенти — програми, які не просто пишуть відповідь, а виконують ланцюжок дій. Наприклад, знайдуть помилку у звіті, самі напишуть листа контрагенту, сформують платіжку. Під загрозою офіс-менеджери, персональні асистенти, адміністратори.

У зоні ризику юрисконсульти, помічники юристів, бухгалтери-обліковці та бухгалтери з нарахування зарплат, копірайтери, репортери новин, перекладачі, графічні дизайнери. В IT стануть непотрібними початківці (тестувальники програм), ШІ виконає їхню роботу швидше й безпомилково.

Але і для тих, хто більше працює не розумово, а фізично, ШІ також готує неприємні сюрпризи. Наприклад, в Україні касирів у супермаркетах протягом року може поменшати. Вже зараз не дивина автоматизовані каси самообслуговування, коли покупець сам сканує товари за штрихкодами, а касир перетворився на асистента. Він один замінює до десяти людей за касовими апаратами.

В агросекторі традиційним бригадам розпилювачів хімікатів вручну або тракторами почнуть приходити на заміну агродрони (особливо якщо закінчиться війна — Авт.). Один оператор дрона працюватиме за цілу бригаду. Великі латифундисти вже тестують трактори з автопілотами.

Через величезний обсяг онлайн-торгівлі українські логістичні гіганти продовжать активно впроваджувати автоматичні сортувальні лінії. Ручна праця з перекладання і сканування коробок зникає. 2026 року розшириться використання технологій, де ШІ сам рахує товар на полицях через камери, замінюючи людей, які проводять нічні переобліки.

Що робити, щоб не звільнили

Для працівників розумової праці доведеться оволодіти ШІ-грамотністю, тобто вмінням поєднувати кілька ШІ-інструментів для виконання цілісного бізнес-процесу. Це як раніше було беззаперечним уміння користуватися основними комп’ютерними програмами та знання англійської. Такий фахівець зможе замінити кількох своїх колег по роботі, очевидно, що він матиме перевагу в разі скорочення кадрів.

Для тих, хто працює фізично, небезпека загрожує їхній низькій кваліфікації. Стане непотрібним той, хто несе коробку або натискає на кнопку. Виграє той, хто стане «технологічним ремісником» — наприклад, будівельник, який вміє працювати з 3D-принтером для бетону, або аграрій, який керує флотом дронів.