Санкції проти Білорусі: чи зостанеться бензин на заправках та які продукти зникнуть

Санкції проти Білорусі: чи зостанеться бензин на заправках та які продукти зникнуть

Фото: ТСН.ua

Якщо Україна змогла відмовитись від російського ринку, то розрив відносин із Білоруссю не стане надто великою проблемою – про це кажуть представники бізнесу

Україна слідом за Євросоюзом розмірковує про введення санкцій проти Білорусі. Такі заходи можуть стати відповіддю на викрадення Білоруссю літака Ryanair і арешт правоохоронцями опозиційного журналіста і засновника телеграм-каналу NEXTA Романа Протасевича 23 травня.

«Першою ластівкою» стала заборона польотів. 26 травня український уряд припинив авіасполучення між Україною та Білоруссю і заборонив українським суднам польоти над білоруською територією, а від 29 травня – доручив закрити український повітряний простір для білоруських літаків.

У відповідь Білорусь 28 травня запровадила на пів року режим індивідуального ліцензування для імпорту низки українських товарів, серед яких – кондитерські вироби, вироби з дерева, меблі, сільгосптехніка та будівельні матеріали. 

В Україні впродовж останнього тижня активно обговорюється ідея введення секторальних економічних санкцій проти Білорусі. Проте думки розділилися. Якщо одні експерти наполягають на запровадженні обмежень, то інші попереджають, що механізм санкцій працює в обидва боки. Тобто Україна не може запровадити економічні обмеження щодо Білорусі невідчутно для власної економіки.

Найбільш відчутними для України можуть стати відмова України або заборона Білоруссю поставок бензину та дизельного палива. В Україні може виникнути катастрофічний дефіцит пального.

ТСН.ua розбирався, наскільки критичною для економіки України стане відмова від імпорту білоруських товарів, а також які контрсанкції щодо України може ввести режим Лукашенка.

Товарообіг між Україною та Білоруссю: хто що купує та продає

Білорусь посідає третє місце за товарообігом серед країн-сусідів України. За даними Державної митної служби, загальний товарообіг між Україною та Білоруссю за 2020 рік – 4,23 мільярди доларів. Попереду Білорусі – Польща та Росія, товарообіг України з якими за минулий рік склав 7,41 та 7,27 млрд доларів відповідно.

Імпорт білоруських товарів перевищує експорт у понад двічі  2,89 млрд проти 1,34 млрд доларів. Левову частку товарообігу між країнами становить паливо та нафтопродукти – їх Україна імпортувала на 1,52 млрд доларів, що складає трохи більше третини від загального товарообігу.

Товарообіг між Україною та Білоруссю в 2020 році / Фото: ТСН.ua

На другому місці у списку товарів, які Україна закуповує у Білорусі, - добрива. Їхній імпорт за результатами попереднього року склав 290,2 млн доларів. Загалом імпорт добрив за минулий рік склав 841,9 млн доларів, відповідно, частка білоруських товарів в ньому – менше третини.

Замикають трійку засоби наземного транспорту та обладнання до нього, імпорт яких за результатами минулого року становив 211,81 млн доларів. Частка білоруського автотранспорту у структурі імпорту – менше 5%. Втім, за результатами 2021 року обсяг імпорту автотранспорту буде ще меншим – наприкінці квітня Україна ввела спецмито у розмірі 35% від вартості на імпорт автобусів, вантажних і спеціальних автомобілів з Білорусі.

Натомість Білорусь минулого року купувала у України переважно насіння і плоди олійних рослин (на 145,98 млн доларів), залишки харчової промисловості та корм для тварин (на 138,99 млн доларів), залізничні локомотиви, вагони трамвая та деталі до них (на 126,88 млн доларів).

«Білорусь нам продає набагато більше товарів, ніж ми їм. Водночас, Україна продає переважно сировину, а білоруси – товари з високим рівнем доданої вартості: автомобілі, сільськогосподарські товари, або продукти машинобудування. Цим товарам можна знайти імпортні замінники, або ж розвивати своє виробництво», – каже в коментарі ТСН.ua економічний експерт Олексій Кущ.

Він додає, що через відсутність відповідної промислової політики українська економіка навряд чи виграє від заборони імпорту білоруських товарів: вітчизняна промислова продукція на ринку не з’явиться, швидше за все, замість неї зайде китайська.

Чи загрожує Україні дефіцит пального

Фактично після подій 2014 року і значного обмеження торгово-економічних стосунків з Росією Білорусь почала виконувати специфічну роль економічного хаба. Багато товарів, які Україна припинила куплувати напряму у Росії, стали надходити до України через Білорусь. Йдеться насамперед про енергоносії – вугілля та нафтопродукти. Зокрема, Україна купувала у Білорусі вугілля, яке сама не видобувала, – воно могло бути або російським, або з непідконтрольних Україні територій.

«Як контрсанкції Білорусь передусім може закрити цю «хабову» функцію. Ми тоді втратимо «сірі» схеми товарообігу з РФ. Частина нашого суспільства це вітатиме, але це питання набагато складніше, ніж виглядає ззовні», – каже Олексій Кущ.

На думку експерта, Україна може мати проблеми, якщо Білорусь заборонить імпорт електроенергії, навіть попри те, що він зараз на мінімальному рівні: за інформацією голови парламентського комітету з питань енергетики та ЖКГ Андрія Геруса, у квітні 2021 року Україна імпортувала «струму» 8,1 млн кВт-год (0,079% від загального споживання).

«В такому разі ми перетворюємось в формат енергетичного острова. Враховуючи те, що у нас бракує балансуючих і накопичувальних потужностей, певні перетоки електроенергії мають бути, аби балансувати систему в часи пікових навантажень», – пояснює Кущ. Відповідно, Україні потрібно пришвидшувати інтеграцію із західною енергосистемою - цей процес має завершитись 2023 року і він автоматично передбачає відмову від купівлі електроенергії як у Росії, так і у Білорусі.

Інша критична точка у економічних стосунках України та Білорусі – імпорт нафтопродуктів. За даними Консалтингової групи «А-95» 2020 року, білоруські нафтопродукти займають 40% українського ринку бензину, 30% ринку дизельного палива, і 17,4% ринку автогазу.

За даними профільного сайту enkorr, 28 травня Білоруська нафтова компанія повідомила, що відмовляється постачати у червні бензин марки А-95 в Україну, а згодом попередила, що зменшить обсяги його поставок до 10 тисяч тонн на місяць, що може призвести до дефіциту бензину А-95 на заправках.

Фото: www.naftogaz.com

Утім, профільні експерти не вірять, що Білорусь може припинити поставки палива, адже Україна формує основний прибуток білоруської нафтопереробки, від якої суттєво залежить економіка країни. Зокрема, таку думку висловив голова Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн, додаючи, що Україні цілком можливо замістити білоруський імпорт за рахунок збільшення власної переробки та купівлі нафтопродуктів у інших продавців.

Це підтверджують і інші експерти. «Великі об’єми палива знайти та купити можна буде. Але проблема в логістиці. У разі припинення імпорту з Білорусі, завезти велику кількість дизельного палива можна буде лише через південні порти, а там обмежені потужності перевалок», – каже Олексій Кущ.

«Єдина позиція, яка виглядає проблематично, - це бітум. Привезти такий обсяг немає звідки. Але бітум – це не дизель, і не бензин, будуть на 10-20% будувати менше доріг, а гроші можна направити на цементні дороги або на об’єкти інфраструктури, які не потребують бітуму», – пише на Facebook Сергій Куюн.

«Тож ми без білоруського палива проживем, а чи виживе без продажів в Україну білоруська нафтопереробка? Навряд чи. Зрозуміло, що росіяни підтримають, але це остаточно виб’є у Лукашенка здатність хоч якось цій експансії протидіяти», –резюмує експерт.

Що про санкції думає бізнес

Опитані ТСН.ua представники українського бізнесу не бачать особливої проблеми у запровадженні санкцій щодо Білорусі. За словами керівника логістичної компанії «Європейські транспортні системи» Олександра Міняйла, відсоток товарообігу з Білоруссю зменшувався на користь Євросоюзу поступово від 2014 року. Тому левова частка підприємців вже перестрахувалася і має альтернативні канали поставок чи збуту власної продукції в інших країнах.

«Із власного досвіду, до 2014 року графік перевезень виглядав так: 70% – країни СНД, 30% – Єврозона. Зараз усе дзеркально навпаки: перевезення до Білорусі або РФ не перевищують 5%. У нас лишилось кілька клієнтів, що мають торгівельні зв’язки з Білоруссю. Це передусім представники фармацевтичного бізнесу – вони закуповують папір чи голки. Але заборона торгувати з Білоруссю не стане для них серйозною проблемою – вони мають змогу купити це все в Європі, лишень трохи дорожче і трохи кращої якості», – каже керівник логістичної компанії.

За словами Олександра Міняйла, постраждати від введення санкцій можуть лише ті підприємці, які були «заточені» на Білорусь. Утім, як правило, бізнесмени намагаються прораховувати усе заздалегідь і вже знайшли альтернативні канали збуту своєї продукції в Європі.

«Болісно було в 2014-2015 роках. Якщо ми практично відмовились від Росії, то зможемо і від Білорусі. Жодного стратегічного партнерства тут немає, а Білорусь не є якимось ключовим гравцем», – каже він.

Під загрозою – доходи від транзиту та інвестиції

Утім, експерти стверджують, що запровадження санкцій і ймовірна відповідь Білорусі може зумовити для України як фінансові втрати від транзиту товарів, так і втрату ринку країн Балтії. Олексій Кущ наводить приклад проєкту «Вікінг» – вантажного потяга, що курсує від 2003 року і сполучає порти Клайпеди (Литва), Одеси, Чорноморська з Румунією, Болгарією та Туреччиною, звідки товари паромними переправами потрапляють до Грузії та Азербайджану.

«Білорусь може просто перекрити рух цього маршруту. Останнім часом товарообіг за цим маршрутом суттєво зростав, і багато наших товарів йшло в країни Балтії. За останній рік вантажообіг за цим маршрутом склав більше мільйона тонн. Якщо втратимо цей маршрут – отримаємо збитки в десятки мільйонів доларів на рік. Будуть і опосередковані збитки, адже із закриттям маршруту ми втрачаємо і ринки», – каже експерт.

Водночас, заборона Україною білоруських товарів може негативно позначитись на білоруській економіці – за словами експертів, країна стоїть на порозі кризи, про що свідчить скорочення валютних резервів минулого тижня до 4 млрд доларів.

«Якщо ми закриваємо свій ринок для білоруських товарів – ми пришвидшуємо колапс білоруської економіки. А це означає, що у офіційної влади не буде ніякого шляху, окрім на схід. Ізольована Білорусь не зможе вистояти проти санкцій Заходу. Чим більшим буде тиск, тим сильнішою буде інтеграція в бік Росії. Якщо він призведе до того, що режим Лукашенка захитається, може дійти і до повноцінного поглинання. А для нас це буде геополітичною катастрофою», – прогнозує Кущ.

Насамкінець, санкції щодо Білорусі, як стверджує експерт, призведуть до того, що Україна опиниться звідусіль оточеною ворожими режимами: на півночі – Білоруссю, на сході – Росією, на півдні – Придністров’ям. Це, своєю чергою, буде означати, що в країну припинять заходити великі інвестиції – вони можливі, але лише за наявності суттєвих зовнішніх гарантій безпеки, на кшталт статусу Стратегічного партнера поза НАТО від США.

Повʼязані теми:

Наступна публікація