Україна та інші країни об’єднуються в невеликі союзи, аби швидше за неповороткі Євросоюз та НАТО реагувати на загрози з боку Москви.
"Путін, гроші і стара Європа" - тема, що давно тривожить тих, хто стежить за тактикою Москви. Бо саме в гарному фінансуванні часто ховається секрет впертої симпатії європейських політиків до очільника Кремля та його ідей.
Чи не повториться трагедія минулого століття? І чи не виростить поблажлива Європа собі нового Гітлера? Який знову буде ковтати країну за країною, як це було в 30-х?
Очільники держав-новобранців ЄС небезпеку, схоже, розуміють. І як гриби після дощу створюють свої дружні альянси, поступово відгороджуючись від північного сусіда.
Литва, Польща і Україна, які ще торік створили так званий "Люблінський трикутник" з метою підтримки Києва, цього року домовились про співпрацю ще і з Естонією під час святкування 230-ї річниці конституції Речі Посполитої.
Бухарестська дев’ятка, створена ще 2015 року для протидії російській агресії. Це ті ж Естонія, Латвія, Литва і Польща плюс Болгарія, Румунія, Словаччина, Угорщина та Чехія.
Головні дипломати цих двох країн плюс Австрії, Словаччини і Словенії створили торік ще і Центрально-Європейську п’ятірку. Минулого тижня до цієї компанії вперше запросили і міністра закордонних справ України.
І ось вже цього тижня з'явився зовсім новий формат "Асоційоване тріо". Україна, Молдова та Грузія об'єдналися, щоб разом дбати про власну безпеку і рухатися в європейському напрямку.
Це - ще не єдиний фронт. Але дуже схоже на численні острівці безпеки. Чи зіллються вони у в одну суцільну стіну між цивілізованим світом і Росією, 23 травня йдеться в сюжеті ТСН.Тижня.
На маневрах й за зачиненими дверима вони домовляються, аби не допустити найгіршого. Масштабне скупчення російських військ на українських кордонах добряче насторожило всю Східну Європу. Агресор ще ближче, аніж їм здавалося. Євросоюз та НАТО інколи аж надто неповороткі для швидкого ухвалення рішень. А тут ще й потужне проросійське лобі. Тож ті, хто на власній шкірі колись відчув, що ж таке російська агресія та окупація, активізуються, створюють нові мінісоюзи, планують новий пояс безпеки. І головне – все частіше долучають до цих планів Україну.
Свій потужний поки що політичний фланг уздовж західного російського кордону формує так звана Бухарестська дев'ятка (Румунія, Польща, Чехія, Болгарія, Угорщина, Словаччина, Латвія, Литва та Естонія). На онлайн-саміт запрошують й главу Білого дому та генсека НАТО.
"Як союзники по східному флангу ми маємо консолідувати зусилля щодо відлякування та захисту. Нещодавно ми всі були свідками тривожного скупчення російських військових у нашому близькому сусідстві – акваторії Чорного моря та навколо України. НАТО має й далі зміцнювати свою оборону від Балтійського до Чорного моря", - сказав президент Румунії Клаус Йоганніс.
У розумінні румунів зміцнення оборони означає збільшення військових баз та кількості систем протиракетної оборони, зокрема й американської. І вони охоче готові їх розмістити у себе на території. Глава Білого дому, а заодно й головнокомандувач армії США Джо Байден переконує, він за тіснішу співпрацю з бухарестською дев’яткою. Й така підтримка їм украй необхідна, як противага старій Європі, приміром, Німеччині та Франції, які з Москвою, схоже, будуть люб'язні за будь-яких обставин. Це стало особливо відчутно після запрошення офіційного Києва до Варшави.
Вагу перемов там п’яти країн - Естонії, Литви, Латвії, Польщі та України - легко побачити на карті. Такий пояс практично відсікає Москву від Європейського континенту. І здатен вплинути на всі логістичні, економічні й транспортні ланцюжки включно з військовими.
"Ми хотіли б, щоб політика, яку ми будуємо в рамках НАТО, базувалася на різних можливостях на східному фланзі. Це дуже потрібно, з огляду на ескалацію ситуації на кордонах України. Російські маневри, що відбулися кілька тижнів тому, були дуже організованими та ефективними. НАТО пильно спостерігало за цим, оскільки здатність Росії переправляти велику кількість військових за дуже короткий час показала, наскільки добре підготовлені її війська", - наголосив президент Польщі Анджей Дуда.
Не менш показовим у цьому сенсі було і перше запрошення України на зустріч центральноєвропейської п'ятірки. Питань було два - з нами радились стосовно протистояння короновірусу і чітко визначили позицію щодо російської окупації українських територій. В Євросоюзі вже офіційно визнали, Москва намагається поступово поглинути частину Донбасу, про що свідчить спрощена видача російських паспортів і включення окупованих територій у виборчі плани Москви. А тому в Брюсселі розробляють новий план допомоги, що передбачає й боротьбу з гібридними загрозами, зменшення енергетичної залежності від Росії, й допуск України до участі в проєктах ЄС у сфері безпеки. Тож після путінського брязкання зброєю найближчі європейські сусіди України докладають усіх зусиль, аби новий східний фронт і чорноморський напрямок стали пріоритетними для НАТО. Це питання готуються зробити ключовим на саміті альянсу вже за місяць у Брюсселі.
"Ми бачили зменшення кількості російських військ на кордоні, утім десятки тисяч усе ще залишаються. Й ми також знаємо, що Росія тримає багато зброї, попередньо розміщене обладнання і обмежує пересування у Чорному морі, включно з перекриттям доступу до Азовського моря через Керченську протоку. НАТО має залишатися пильним", - сказав генсек НАТО Єнс Столтенберг.
Наразі на захід від Росії повним ходом відбуваються масштабні військові навчання натівців та партнерів альянсу під керівництвом США з промовистою назвою "Захисник Європи". 28 тисяч військовослужбовців із 26 країн. На 30 різних локаціях маневрують й з моря, й з неба, й із землі.
На червневому саміті НАТО розраховувати на план дій щодо членства в альянсі Україні поки що не доводиться. Хоча б тому, що одна з вимог до кандидатів на вступ – відсутність територіальних конфліктів з сусідами. Й Росія зробить усе, аби миру не було.
Тож активізація маленьких об’єднань для України вкрай вигідна. Бо саме ось ці альянси можуть створити потужну противагу тим, хто готовий міняти економічні блага на угоди з агресором.
Більше того, саме завдяки підтримці цих мініальянсів може спрацювати й "Кримська платформа" - майданчик, на якому Україна разом зі своїми закордонними друзями розроблятиме план деокупації півострова. Перший саміт має відбутися вже цього літа - 23 серпня, саме напередодні Дня Незалежності України. Й схоже, у Кремлі цьому настільки не раді, що Київ змушений максимально приховувати країни, які згодилися на участь.
А останнім вдалим мінісоюзом слід вважати появу Асоційованого тріо. Київ, Тбілісі та Кишинів створили новий формат співпраці трьох держав - асоційованих членів ЄС - щодо європейської інтеграції. Але не забули і про спільну безпеку. А як тут забудеш, коли російські танки просто зараз чавлять гусеницями грузинську Північну Осетію, українські Донбас та Крим і молдовське Придністров'я.