Силова ротація Зеленського: втомилися від конфліктів чи готуються до наступу РФ?

Силова ротація Зеленського: втомилися від конфліктів чи готуються до наступу РФ?

Фото: ТСН

Безпрецедентне скупчення російських військ біля українських кордонів навесні оголило проблеми в армії. Проте не виключено, що на Банковій готуються до заміни всього складу Кабміну восени.

Поки керівництво фракції "Слуга народу" мріє шантажувати світ ядерною зброєю, від якої, на їхню думку, Україна могла б не відмовлятися 1994 року, Володимир Зеленський підминає під себе силову вертикаль. І не дивно, адже Збройним силам довіряють 70% українців.

Спочатку Банкова змусила піти у відставку Арсена Авакова, який обіймав посаду міністра внутрішніх справ понад сім років. Потім взялася за армію, Службу зовнішньої розвідки (СЗР) та СБУ. На осінь, за словами джерел ТСН.ua у "Слузі народу", планують відставку міністра оборони Андрія Тарана, з яким у звільненого головнокомандувача ЗСУ Руслана Хомчака був конфлікт.

Вже й заміну підшукали. На його місце давно "сватають" Ірину Верещук - голову підкомітету з держбезпеки та оборони Комітету з нацбезпеки, оборони та розвідки. Якщо Ірину Верещук призначать, вона стане першою в історії жінкою на чолі Міноборони. До того ж, сама вона не заперечила цього факту, додавши, якщо президент запропонує.

ТСН.ua розбирався, чому Зеленський вирішив міняти силовий блок саме зараз та чи не значить все це, що нам загрожує широкомасштабне вторгнення Росії.

Внутрішня гризня

Тиждень, що минає, був багатим передовсім на великі ротації в силових структурах. Не встиг звільнений Арсен Аваков запостити перші фото з Італії, як Зеленський взявся за СБУ, СЗР, Міноборони та ЗСУ.

Міноборони та ЗСУ. Мало хто надав цьому значення, але все почалося зі звільнення трьох заступників Андрія Тарана: Ігоря Халімона, який відповідав за тендери, зокрема щодо харчування армії; Олександра Миронюка, який опікувався озброєнням та переозброєнням; та Ігоря Старобінського, який займався інформполітикою та реформами.

Експерти кажуть, що всі три напрямки провалені. Неофіційно члени профільного парламентського комітету розповіли ТСН.ua, що пропонували президенту та уряду звільнити їх ще навесні. Правда, включно з Тараном. Найбільше нарікають на провал державного оборонного замовлення.

"Є великі питання щодо укладених контрактів щодо харчування військових та закупівлю окремих видів озброєнь. Фактично через Миронюка було провалено державне оборонне замовлення 2020-2021 рр. Ну, а щодо інформаційної політики, ви самі все бачите. Чого тільки вартий скандал з підборами (в яких жінки-військовослужбовиці мали крокувати Хрещатиком на 30-річчя Незалежності – авт.)", - каже ТСН.ua один із членів профільного комітету Ради.

Проте чи не найбільше нарікань було на особистий конфлікт між Андрієм Тараном та Русланом Хомчаком. Тягнувся він довго. Ходили чутки, що вони навіть не розмовляли, що для воюючої країни просто неприпустимо. Депутати профільного комітету напівжартома говорили, що два генерали міряються погонами. Ще в день звільнення Авакова ТСН.ua писав, що Тарана можуть звільнити вже восени. Проте сталося навпаки: відправити у відставку вирішили саме Хомчака (призначивши першим заступником секретаря РНБО), а Тарану дали випробувальний термін, причому дуже короткий. А новим головнокомандувачем ЗСУ став Валерій Залужний, командувач оперативного командування "Північ".

Розвідка та СБУ. Наступного дня після звільнення Кабміном трьох заступників Тарана, Зеленський раптово відправив у відставку голову Служби зовнішньої розвідки Валерія Кондратюка, призначивши на його місце Олександра Литвиненка, який очолював Національний інститут стратегічних досліджень. Експерти зазначають, що тут зійшлося водночас дуже багато факторів.

По-перше, Кондратюк "дістався" Зеленському "у спадок " від Петра Порошенка. А, судячи з тенденції (взяти хоча б звільнення Авакова), Зеленський зміцнює вертикаль у силових структурах своїми людьми.

По-друге, за дивним збігом обставин, Кондратюка звільнили саме після візиту Зеленського до Грузії, де він мав зустріч із президенткою Молдови Майєю Санду. За чутками, про які кажуть і експерти, Кондратюка могли зняти з посади через справу про викрадення колишнього судді Миколи Чауса. Українська влада заперечує сам факт, проте 23 липня (за чотири дні до звільнення Кондратюка) генпрокурор Молдови Олександр Стояногло заявив про причетність до цього українських держструктур.

Одразу без трьох заступників залишився керівник СБУ Іван Баканов. Зокрема, Володимир Зеленський звільнив: першого заступника, керівника Антитерористичного центру Руслана Баранецького; першого заступника, начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Василя Малюка; та ще одного заступника Сергія Андрущенко, якого перевели на посаду Баранецького.

Крім того, було звільнено начальника департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформбезпеки Олексія Корнійчука та начальника управління СБУ в Чернівецькій області Віталія Монастирецького.

Судячи з пояснень на сайті Офісу президента, які в принципі збігаються з думками депутатів та експертів, це відбулося через реформу СБУ (зокрема щодо ухвалення нового закону про СБУ, що є нашим зобов’язанням перед НАТО) та незадовільною боротьбою з контрабандою, про що свідчить кадрова ротація начальника управління в Чернівецькій області.  

Чому зараз?

На думку політолога Володимира Фесенка, пояснення просте та банальне - після завершення сесії ВР і доволі інтенсивного та складного періоду у зовнішньополітичній діяльності президента (кінець червня – перша половина липня), з’явилося вікно, спокійний період для проведення ключовими людьми, пов’язаними з президентом, аудиту силового блоку та ухвалення відповідних кадрових рішень.

"Думаю, була дилема, звільняти Тарана чи Хомчака. Знайшли компромісний варіант. Проте, судячи з витоків, вирішувалося питання, звільняти Тарана чи залишати. Звільнили трьох заступників, а Тарану дали випробувальний термін. Є ще один фактор, як у дипломатів, - періодична ротація – це негласний принцип, щоб силовик не зростався з посадою, зі сферою своїх повноважень, щоб не було побудови якоїсь паралельної вертикалі влади в силових структурах. Це особливо стосується СБУ, але й Міноборони. Тому керівників періодично перетасовують, щоб силовики не ставали окремою кастою", - коментує ТСН.ua Володимир Фесенко.

Щодо самого Зеленського, у нього є два головних кадрових принципи. По-перше, він оцінює ефективність роботи. Хоча це традиційна ситуація, якщо начальник погано працює, його знімають. Проте Володимир Фесенко нагадує, що Зеленський нетерплячий, він дає певний час людині, але якщо є серйозні претензії, його звільняють.

"Чинний президент не схильний до сентиментів. Він може бути достатньо різким у кадровій політиці. Другий важливий фактор, особливо щодо блоку оборони, - командність роботи. Якщо Зеленський бачить, що виникають конфлікти, він прибирає їх джерело, чи взагалі звільняє, як було з Андрієм Богданом (колишнім главою ОПУ – Авт.)", - нагадує політолог.

За словами багатьох джерел ТСН.ua у фракції "Слуга народу", Андрію Тарану дійсно дали випробувальний термін, поставивши два завдання: нарешті виконати вимоги закону про оборонні закупівлі та покращити інформаційну політику Міноборони. Але це якщо на Банковій не вирішать змінити восени весь склад Кабінету міністрів.

"Зараз це така ж дилема, як і з Тараном, - міняти Дениса Шмигаля чи ні. Є два сценарії: продовження блокового оновлення Кабміну або призначення нового прем’єра, більш дієвого та ефективного, здатного забезпечити швидке економічне зростання після пандемії та карантину. Наразі декілька претендентів проходять кастинг. Олексій Любченко (віцепрем’єр-міністр економіки – Авт.), про Олексія Чернишова говорять (міністр розвитку громад та територій – Авт.). Не знаю, чи готовий Олександр Кубраков (міністр інфраструктури – Авт.), він подобається президенту, але ще молодий і треба набратися досвіду. Щодо Любченка вже деякі джерела кажуть, що начебто є розчарування, від нього очікували більшого. Але кастинг продовжується, тому можливість заміни прем’єра та всього уряду існує", - підсумовує Володимир Фесенко.  

На порозі агресії?

Деякі політики та експерти пов’язують масштабні кадрові ротації у силовому блоці ще з двома факторами: підготовкою першого візиту Володимира Зеленського до Вашингтону 30 серпня та можливим загостренням на фронті восени. На носі спільні російсько-білоруські військові навчання "Запад-2021", що відбудуться 10-16 вересня. До того ж, як показало весняне безпрецедентне скупчення російських військ вздовж українських кордонів, Україна виявилася неготовою до такого розвитку подій.

До загрози загострення війни на Донбасі додалися ще два фактори: більш тісне військове співробітництво Росії з Білоруссю та загроза ескалації у Чорному та Азовському морях. Після статті Путіна про "єдність росіян, українців та білорусів", де він стверджує, що Україна - це штучно створена держава, колишній міністр оборони Андрій Загороднюк заявив, що наступною ціллю Кремля може бути захоплення острову Зміїний. Про нього Путін також згадує у своїй скандальній статті.

Втім, аналітик відділу воєнної політики Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков не впевнений, що кадрові ротації в силовому блоці пов’язані чи-то з візитом Зеленського до Вашингтону, чи напряму з військовою загрозою з боку РФ. Так, можливо, загострення у квітні, після якого ми спостерігаємо доволі радикальну зміну риторики Джо Байдена, стало для Зеленського усвідомленням реальної загрози, тому гостро постала проблема воєнного будівництва.

Також Микола Бєлєсков не схильний переоцінювати загрозу навчань "Запад-2021". На його думку, російська армія вже виконує низку ролей і факторів у комплексній стратегії щодо України, відлякуючи наших партнерів демонстрацією готовності до ескалації, паралельно виснажуючи нас (майже 6% ВВП йдуть на оборону). Тому росіяни можуть досягати своїх цілей, без того, щоб воювати, просто демонструючи готовність до цього, щоб на Заході розуміли, де російські червоні лінії і за них не заступали. 

"Наскільки я розумію, президенту не подобається, що відповідні люди (зокрема в силовому блоці – Авт.) більше двох років на посадах, а якихось радикальних змін немає. Проблема з державним оборонним замовленням стоїть дуже гостро. Те, що його дуже довго погоджують, повільно вводять в дію, потім зсуви з виконанням… Президента не цікавлять конфлікти. Наскільки ці кадрові зміни спрацюють? Маю стриманий оптимізм. Подивимося на закупівлі, якою буде програма тренувань", - підсумовує для ТСН.ua Микола Бєлєсков.

Новини України: Зеленський звільнив трьох топ-командирів ЗСУ

Новини України: Зеленський звільнив трьох топ-командирів ЗСУ

Повʼязані теми:

Наступна публікація