У четвер, 12 грудня, президент Франції Еммануель Макрон приїде до Варшави. За словами польського прем’єра Дональда Туска, вони обговорять зокрема результати перемовин Макрона з Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським у Парижі.
Після відкриття відреставрованого Собору Паризької Богоматері пізно ввечері в суботу, 7 грудня, Еммануель Макрон, Дональд Трамп і Володимир Зеленський зустрілися в Єлисейському палаці. За інформацією Axios, спочатку обраний 47-й президент США не хотів зустрічатися з очільником української держави, проте Макрон його переконав. Деякі ЗМІ писали, що переговори тривали близько 45 хвилин. Reuters повідомив про 35-хвилинну розмову лідерів тет-а-тет без радників.
Трамп знову повторив, що хоче негайного припинення вогню й початку переговорів, але так і не виклав жодних деталей, як цього досягти. Під час передвиборчої кампанії Трамп неодноразово заявляв, що закінчить війну Росії проти України за 24 години. Проте, як жартують експерти, він ніколи не говорив, коли саме почнеться відлік. Дональд Туск вважає, що переговори (вочевидь, про паузу у війні – ред.) можуть початися вже цієї зими. Але Кремль не погоджується навіть на це.
Тож, як змусити Путіна до реальних переговорів? Чому активізувалися європейці й що вони ставлять собі за мету? Та чого найближчим часом очікувати від Трампа? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
Ініціатива ЄС: нова робоча група
За словами Дональда Трампа, "вирішення проблеми України з Росією" буде його головним пріоритетом після вступу на посаду. Також він сказав, що мав "гарну зустріч із президентом Зеленським" у Парижі. Проте, як би Трамп, можливо навіть і щиро, не хотів швидкого початку переговорів і закінчення війни, одного лише бажання замало. В нещодавньому інтерв’ю NBC News, обраний 47-й президент США фактично підтвердив, що вже мав деякі контакти як із Путіним, так і лідером Китаю Сі Цзіньпіном, проте не став розкривати їхніх деталей.
Трохи раніше, одразу після зустрічі з Макроном і Зеленським у Єлисейському палаці минулої суботи, 7 грудня, Трамп заявив, що український президент "готовий до миру та припинення вогню", додавши, що "розробляє концепцію, як покласти край цій безглуздій війні". Паралельно у соцмережі Truth Social Трамп зробив допис про кількість втрат з українського та російського боку, знову підкресливши, що це безглузда війна, яка може перерости в щось більше, якщо її не зупинити.
Роздратування цим дописом з боку української влади було помітним. Президент Зеленський відповів, що від початку повномасштабної війни Україна втратила 43 тис. воїнів, 370 тис. були поранені, а від вересня цього року Росія втрачає на полі бою людей у співвідношенні 5 і навіть 6 проти 1 у нас.
"Так вони хочуть захопити більше землі, перш ніж тиск світу на них може посилитися до нестерпного… Ось що таке ця війна. Це не закінчити просто папірцем і кількома підписами. А припинений вогонь без гарантій безпеки може бути розпалений знову в будь-який момент, як Путін це вже робив", - додав Володимир Зеленський.
Проте Трамп, вочевидь, дійсно налаштований шантажувати Україну скороченням військової допомоги, щоб Київ погодився на переговори з Москвою, про що й писав його новопризначений спецпредставник по Україні та Росії, генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлог ще квітні в одній з експертних аналітичних записок. На запитання ведучої NBC News, "чи варто Україні готуватися до меншої допомоги від США" після інавгурації 20 січня 2025 року, Трамп відповів: "Можливо". Також обраний американський президент ще раз повторив, що війна Росії проти України – це проблема Європи, яка має платити більше.
"На Європу чекає пастка. Це важливо для всіх. Але для Європи війна з Росією важливіша, ніж для нас. Між нами (між США та Європою – ред.) є маленька річ, яка називається океаном", - додав Трамп в інтерв’ю NBC News.
Пам’ятаючи роки першого президентського терміну Трампа, зокрема, як він погрожував європейцям вийти з НАТО, якщо ті не збільшать свої оборонні витрати, зараз може бути те саме, враховуючи необхідність більшого внеску ЄС у військову та фінансову допомогу Україні. Також дуже багато побоювань викликає оточення Трампа (наприклад, його син Дональд Трамп-молодший та Ілон Маск, які дуже скептично ставляться до України), а також проросійські "посередники" на кшталт угорського прем’єра Віктора Орбана, які можуть переконувати Трампа, що достатньо просто зупинити постачання зброї Україні – і війна закінчиться. Орбан, до речі, днями зустрівся з Трампом і Маском у Флориді. Після цього угорський прем’єр годину розмовляв із Путіним телефоном, заявивши про "найнебезпечніші тижні російсько-української війни", вочевидь ретранслюючи розповіді кремлівського божевільного про "Орешник".
Тому, можливо й правильно, що Україна та ключові європейські партнери взяли ініціативу в свої руки, оголосивши про створення контактної групи, яка має напрацювати спільні позиції, як говорити зі США після інавгурації Трампа щодо можливих шляхів врегулювання війни. Вперше про таку групу стало відомо під час візиту лідера опозиційного німецького ХДС Фрідріха Мерца до Києва. За останніми соцопитуваннями, після дострокових парламентських виборів у ФРН 23 лютого 2025 року Мерц має найвищі шанси стати наступним канцлером.
"Те, що відбудеться в наступні тижні й місяці, не має бути якихось окремих ініціатив з Європи. Це має бути загальна європейська думка. І це не лише ЄС. У мене є пропозиція створити контактну групу з Німеччини, Франції, Польщі, Великої Британії – чотирьох великих країн Європи й НАТО – щоб вони обмінялися думками, й таким чином розвивати разом зі США загальне бачення", - заявив Мерц, перебуваючи в Києві.
Президент Зеленський відповів, що Україна вже організувала таку контактну групу, до якої також доєднається Данія як представниця нордік-групи. Перша зустріч відбудеться вже в грудні. В ній також може взяти участь і Кіт Келлог, щоб ознайомитися з пропозиціями та застереженнями європейських країн щодо швидкого припинення вогню та початку переговорів, як наполягає Дональд Трамп. До того ж, і Києву можна було б розглянути можливість призначення свого спецпредставника до такої групи, який би також вів перемовини з Кітом Келлогом напряму.
Ефект падіння Асада: удар по Росії
У пості про призначення Кіта Келлога Дональд Трамп зазначив, що США досягатимуть миру через силу. Україна зараз не може вести переговори з Росією з позиції сили. Для цього нам треба більше зброї, щоб принаймні зупинити просування ворога на полі бою, а Заходу – посилення тиску на Москву, щоб отримати більше важелів впливу на Путіна за столом переговорів. Перший раунд Кремль вже програв, отримавши сильного ляпаса в Сирії, де впав кривавий режим його союзника Башара Асада, а подальша доля двох російських військових баз там досі невідома.
"Стратегічна перемога Путіна в Україні була далеко не неминучою два тижні тому, і вона стала менш неминучою зараз, коли режим Асада розвалився, як картковий будиночок, підірвавши довіру до Путіна на Близькому Сході та в Сахелі. Він нічого не зміг зробити, щоб врятувати свого єдиного союзника в арабському світі", - пише The Telegraph.
Трамп звичайно може шантажувати Україну зупиненням військової допомоги. ТСН.ua вже писав, що в розпорядження Адміністрації Трампа може перейти невикористаних понад $6 млрд із пакету допомоги Києву на $61 млрд, який Конгрес ухвалив у квітні цього року. Це, нагадаємо, сталося після того, як Трамп руками республіканців у Конгресі протягом 7 місяців блокував голосування за зброю для ЗСУ. До того ж, спікер Палати представників Майк Джонсон вже заявив, що не ставитиме на голосування додаткові пакети допомоги Україні, поки Трамп не скаже свою думку щодо цього. А, за словами українського міністра фінансів Сергія Марченка, без допомоги США Київ зможе воювати принаймні до середини 2025 року.
Проте куди більших важелів тиску на Путіна (а саме на Росію, а не на Україну треба чинити тиск) можна отримати за допомогою ще більших економічних і фінансових санкцій. Запроваджені в листопаді американські санкції проти 50 російських банків, включаючи "Газпромбанк", обвалили російський рубль до найнижчого від 2022 року рівня. Все більш очевидним для всіх стає реальний рівень інфляції в Росії і гострий кадровий дефіцит. Лише в російському ОПК не вистачає 400 тис. робітників. Саме тому Кремль залучає до цих робіт людей із Північної Кореї.
Експорт нафти й газу – це понад третина всіх доходів російського бюджету. Саме по них експерти радять продовжувати бити санкціями. Разом із загальносвітовою тенденцією до зниження цін на нафту це може боляче вдарити по російській економіці. Надто, якщо США знову схилять на свій бік Саудівську Аравію. Разом із посиленням експортного контролю щодо товарів подвійного призначення, збільшенням продажів американської нафти та газу (наприклад, близько 20% російського газового експорту зараз припадає саме на скраплений газ, який здебільшого купують європейці – ред.) і санкціями проти російського тіньового флоту танкерів все це може дати Заходу та Україні справжні важелі для перемовин з Росією з позиції сили.
За інформацією The Washington Post, в оточенні Путіна вже вибухнула напруженість через тиск західних санкцій на російську економіку, яка може зупинитися вже наступного року. Через доволі високу відсоткову ставку Центробанку РФ, яка становить 21%, та зростальну кредиторську заборгованість, багато російських підприємств, зокрема й державних, можуть збанкрутувати. Такі вкиди в західну пресу про начебто серйозні економічні проблеми в Росії непоодинокі.
З одного боку, це може бути пов’язано з черговим переділом активів і бажанням окремих людей їх зберегти. Адже в Кремлі, як пише WP, паніки немає, там готові воювати до кінця.
З іншого боку, це дійсно може бути першим дзвіночком про початок серйозних проблем в російській економіці. Раніше деякі експерти прогнозували, що реальні проблеми з ресурсами у Путіна почнуться 2026 року.
Багато західних експертів впевнені, що Трамп та його зовнішньополітична команда також готові вдарити по Росії та її друзях, передовсім Китаю, потужними санкціями, якщо Путін не погодиться почати переговори про припинення вогню й заморожування війни. Проте, поки майбутня Адміністрація Трампа до цього прийде, зрозумівши, що в очах Путіна не розгледіла нічого нового, може минути чимало часу. А це втрачені для України життя. До того ж, Кремль може шантажувати Захід, наприклад, вступом у переговори в обмін на зняття санкцій. Проте Адміністрація Байдена це вже проходила, коли розблокувала добудову "Північного потоку-2", а менш ніж за рік Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну.
