Третій рік Зеленського: що стоїть за наступом влади на Кличка, Медведчука та олігархів

Третій рік Зеленського: що стоїть за наступом влади на Кличка, Медведчука та олігархів

ТСН.ua

Одним із мотивів боротьби з Медведчуком та ОПЗЖ може бути зачистка електорального поля для власного політичного проєкту.

Третю річницю свого президентства Володимир Зеленський починає із запеклої політичної боротьби. Це чітко доводить, що на Банковій готуються до походу на другий термін, хоч Зеленський і обіцяв, що йде лише на один. Але рейтинги залишають бажати кращого, а сам Зеленський ризикує потрапити в пастку Порошенка, який свого часу зосередився на боротьбі з тодішнім прем'єром Арсенієм Яценюком, потім - з Юлією Тимошенко, проспавши появу власне самого Зеленського.

За тиждень до підсумкової пресконференції президента, яка запланована на четвер, 20 травня, СБУ та Офіс генпрокурора повідомили про підозру куму Путіна Віктору Медведчуку. За два дні - СБУ начебто прийшла з обшуками до мера Києва Віталія Кличка. Щоправда потім виявилося, що приходили не до Кличка, а поверхом нижче. Соцмережі вибухнули, мовляв, це "привіт" Кличку, щоб той забув про свої президентські амбіції.

Експерти ж гадають, хто наступний? Можливо, спікер Верховної Ради Дмитро Разумков? А може олігархи? Недарма ж Зеленський анонсував розробку законопроєкту про статус олігархів, який має обмежити їхній монополізм в економіці та вплив на політику.

ТСН.ua розбирався, що насправді стоїть за політичною турбулентністю в Україні: бажання зачистити електоральне поле від конкурентів чи реальна боротьба з проросійською колоною та корупцією?

Спадщина Богдана

Президент України Володимир Зеленський і голова Офісу президента Андрій Богдан в штабі партії "Слуга народу" під час позачергових парламентських виборів. / УНІАН

Хто контролює столицю, той контролює й країну. Всі українські революції починалися з Києва. Бюджет Києва на 2021 рік – понад 60 млрд грн. Це дуже ласий шматок. Та й серед політиків є неписане правило: посада мера Києва є хорошим трампліном у крісло на Банковій.

Після приголомшливої перемоги Зеленського і "Слуги народу" на президентських і парламентських виборах 2019 року, тодішній голова його Офісу Андрій Богдан переконував піти на дострокові місцеві вибори. В кулуарах глузували, що від "зелених" можна виставити навіть стілець, і він все одно переможе.

Проте від такого радикального кроку в Офісі президента все ж відмовилися, зосередившись на боротьбі з Віталієм Кличком. Андрій Богдан зробив приголомшливу заяву, що людина одного зі "смотрящих" Києва пропонувала йому $20 млн. В обмін просила не чіпати голову КМДА. За цим фактом НАБУ навіть справу порушило. Проте результатів нуль.

Потім Андрій Богдан заявив, що Віталій Кличко має нести політичну відповідальність за програш партії "БПП "Солідарність", від якої він ішов на вибори, тому очікує відставки Кличка з посади голови КМДА. В ОПУ хотіли зробити Кличка "весільним генералом", а головою КМДА призначити свою людину, щоб контролювати фінансові потоки, створивши в столиці фактично двовладдя.  

Конституція каже, що особливості здійснення виконавчої влади в Києві визначаються окремим законом. Тобто, законом про столицю, який своєю чергою не має норми про обов’язкове призначення обраного киянами мера головою КМДА. Проте є стаття 118 Основного закону, яку 2003 року вже тлумачив Конституційний суд, дійшовши висновку, що президент зобов’язаний призначати головою КМДА обраного людьми міського голову.

Два роки тому "війна" за столицю між ОПУ та Кличком закрутилася не на жарт. "Слуги" звинувачували Кличка та його оточення в корупції, численних схемах і "розпилюванні" столичного бюджету. Уряд Олексія Гончарука навіть погодив звільнення Кличка з посади голови КМДА, ініціювавши аудит роботи адміністрації. А Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроєкт про "Місто Київ – столицю України", що передбачав розділення посад мера та голови КМДА.

Кличко тоді навіть їздив до Вашингтона, публікуючи у соцмережах світлини з адвокатом Трампа Руді Джуліані, натякаючи на протекцію Сполучених Штатів. Але зі зміною в ОПУ Андрія Богдана на Андрія Єрмака все заглухло. Подейкували, що Єрмаку вдалося домовитися з Кличком в обмін на декілька посад. Підкилимна домовленість стала очевидною, коли на місцевих виборах восени 2020 року Офіс президента не виставив проти Кличка сильного конкурента.

Другий термін

Ще в березні цього року керівник фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявляв, що партія проситиме Зеленського йти на другий президентський термін. Сам Зеленський під час минулорічної пресконференції визнав, що однієї президентської каденції йому не вистачить. Проте два роки перебування на Банковій суттєво підважили рейтинг Зеленського.

УНІАН

ТСН.ua вже писав, що від 2019 року шостий президент не тільки розгубив підтримку українців, а й здобув антирейтинг. Але от що цікаво. Результати свіжого дослідження соціологічної групи "Рейтинг" (15-16 травня 2021 року) показують, що Кличку українці довіряють більше (51%), ніж Зеленському (45%). З власних джерел ТСН.ua стало відомо, що зростання довіри до Кличка на тлі падіння Зеленського в ОПУ помітили ще кілька місяців тому, бо регулярно замовляють соціологію.

За словами політолога Володимира Фесенка, протистояння між Банковою та Кличком помітно загострилося з кінця квітня. На публіку воно вийшло під час весняного локдауну та офіційної критики заступника голови ОПУ Кирила Тимошенка щодо недобудованих Дарницького та Подільсько-Воскресенського мосту в Києві.

"На 90% я впевнений, що справа тут не в президентських виборах (2024 року, до яких починає готуватися Зеленський – авт.). Рейтинги Віталія Кличка низькі – лише 3%. У нього зараз немає шансів навіть вийти до другого туру. Тому він не найбільш головний суперник для чинного президента. А от економічні протиріччя в місті, у відносинах між міською та центральною владою, між різними політсилами всередині та навколо міськради явно виникли. До прикладу, депутати міськради та бізнеси, які за ними стоять, яких відтіснили від роботи з бюджетом, думаю, що вони почали скаржитися в ОПУ"

каже ТСН.ua Володимир Фесенко. 

Вже в травні столична прокуратура, Державна фіскальна служба, Нацполіція та СБУ почали обшуки на комунальних підприємствах, у департаментах КМДА та офісах підрядних структур щодо викриття корупційних схем і заволодіння коштами столичного та державного бюджетів. Дійшли навіть до близького друга Кличка, голови виконавчого комітету "УДАРу" Артура Палатного. У відповідь Віталій Кличко знову вдався до американської протекції: під час візиту до Києва держсекретар США Ентоні Блінкен та його заступниця Вікторія Нуланд мали з ним особисту зустріч, що не дуже сподобалося Банковій.

У вівторок, 18 травня, силовики начебто прийшли додому до Кличка. В цей час він саме пішов на тренування. Згодом СБУ повідомила, що приходили до сусідів мера поверхом нижче у справі щодо фальсифікованих нафтопродуктів.

Пізніше Кличко у своєму Facebook оприлюднив відео з камер спостереження, де видно, що силовики стукали саме в його квартиру, звернувшись до Банкової: "Я вам не Черновецький". Кличко недарма згадав Черновецького. Віктор Янукович свого часу зробив те, над чим вже два роки розмірковують в ОПУ: звільнив Леоніда Черновецького з посади голови КМДА, призначивши Олександра Попова. Чим це закінчилося пам’ятають всі.

На думку політолога Володимира Фесенка, є три сценарії розвитку подій.

Перший – звільнити Кличка з посади голови КМДА. Замість нього буде виконувач обов’язків. Швидше за все – чинний перший заступник. Бо призначити нового, з огляду на тлумачення КСУ від 2003 року, не вийде.

Другий – ухвалити закон про "Місто Київ – столицю України", що породить двовладдя. Але чи буде цей закон конституційним? До того ж у ВР кажуть, що проєкт, схвалений у першому читанні, непрохідний. Тому, якщо цей сценарій візьмуться реалізовувати, то явно не зараз.

Третій після публічних розбірок і взаємної критики сторони домовляться, але кулуарно.

"Комунальні підприємства та міські бюджети – це завжди корупціогенне середовище. На них завжди заробляють команди правлячого мера, їхні спонсори, політичні партії, які входять до міськрад. Як тільки у якогось мера, і це друга проблема, виникає напруженість з центральною владою, остання швидко знаходить слабке місце. Висловлюючись боксерською мовою – це удар в печінку. Не обов’язково він призводить до нокауту, але в нокдауні можна опинитися. Ну і схоже Кличко вийшов з-під контролю, можливо почав демонструвати надмірну самостійність, і йому вирішили показово продемонструвати, хто в домі хазяїн", – підсумовує Володимир Фесенко.

Боротьба з п’ятою колоною

Наступ на проросійські сили в Україні в особі кума Путіна Віктора Медведчука збігся в часі зі зростанням тарифів та початком третьої хвилі пандемії COVID-19. Абсолютно всі соціологічні опитування показували рекордне падіння рейтингів влади на тлі нищівної критики каналами Медведчука.

УНІАН

До гучного рішення РНБО накласти санкції на Віктора Медведчука та його соратника Тараса Козака, і закрити три їхні канали, довіра українців до Володимира Зеленського впала до 25,3% (опитування КМІСу від 27 січні до 1 лютого 2021 року).

Професор політології НаУКМА Олексій Гарань нагадує, коли Зеленський йшов до влади, нині закриті канали Медведчука його підтримували, критикуючи Порошенка. Потім, разом з іншими опозиційними каналами, вони не просто критикували Зеленського, – це була брудна інформаційна кампанія, "чорний" піар і проросійські гасла.

"Давайте поставимо питання інакше. Чи працювали канали Медведчука на країну-агресора? Чи використовувалося це, як інструмент дестабілізації України зсередини? Це були просто телеканали чи інструмент гібридної війни? Відповідь очевидна. Незалежно від того, якими є розрахунки Зеленського та його команди, цей крок точно був правильним. Закриття цих каналів - удар навіть не стільки по Медведчуку, скільки по "ОПЗЖ" загалом. Особисті рейтинги Медведчука завжди були низькими. Всі політпроєкти, які очолював Медведчук, були програшними. Більш розкрученою фігурою є Бойко. Думаю, певне протистояння є також з Льовочкіним, який не кинувся на амбразуру, захищаючи Медведчука"

коментує ТСН.ua Олексій Гарань.

На Заході такі дії команди Зеленського вітають. На думку старшого наукового співробітника Atlantic Council Андерса Ослунда, найбільшою зміною президентства Зеленського цього року стало те, що він полишив сподівання на Росію, наблизившись до позицій Ющенка та Порошенка щодо Кремля. Тому закриття проросійських телеканалів та обвинувачення Медведчука у державній зраді є природною частиною такої політики.

"Зайвим буде казати, що Вашингтон підтримує таку політику і, ймовірно, надасть ще більшу військову підтримку. Адміністрація Байдена (на відміну від Трампа) має чітке уявлення про те, що повинен робити будь-який український уряд. Зараз її порядок денний для України має три основні моменти: належне корпоративне управління на великих державних підприємствах, підтримка міцної антикорупційної інфраструктури та судова реформа. Судові справи проти олігархів ("Приватбанк" та Медведчук) – це хороші дії, які слід похвалити. Звичайно, судові дії також слід розпочинати проти інших олігархів", – каже ТСН.ua Андерс Ослунд.

Старший науковий співробітник Atlantic Council Адріан Каратницький поділяє думку свого колеги, коли йдеться про олігархів. Два роки президентства Зеленського показують, що замало мати лише щирі наміри. Боротьба з українським олігархатом є дуже важкою, є страх перед медіаресурсами олігархів. Це було і за Порошенка.

"Кожен президент стикається з тим, щоб знайти золоту середину. Особливо, коли суди управляються "незалежно", і це не в розумінні юриспруденції, а захисту певних кишенькових інтересів. На початку президентства Зеленського також був період політики ілюзій щодо примирення з Росією. Останніми місяцями ми бачимо намагання внести певні корективи. На Заході, особливо в Америці, боротьба з п’ятою колоною оцінюється позитивно. З іншого боку було певне нерозуміння мотивів різкої зміни прореформаторського уряду (Олексія Гончарука – Авт.). На заміну прийшла не краща команда з менш реформаторською репутацією", – каже ТСН.ua Адріан Каратницький.

Проте, чи дійсно щирі наміри Офісу президента? Чи це лише бажання максимально зачистити електоральне поле, позбувшись від конкурентів і розчистивши собі дорогу до другого президентського терміну? На думку професора політології НаУКМА Олексія Гараня, частина електорату ОПЗЖ може переорієнтуватися на новий політичний проєкт Ріната Ахметова.

Дійсно, за інформацією джерел ТСН.ua в оточенні олігарха, вже більш ніж пів року ідею створення власної партії, яка б орієнтувалася на Схід і Південь країни, активно виношує Борис Колесніков. Якщо така партія зрештою з’явиться, не виключено, що вона займе нішу ОПЗЖ і співпрацюватиме з Банковою. Також не виключено, що ОПУ може створити власний політичний проєкт.

"Але у Ахметова будуть свої плани. Конкуренція і співпраця – тут все може бути. Думаю, що завдання команди ОПУ – роздробити політичну підтримку ОПЗЖ, цей електорат і завести якісь інші проєкти, граючи таким чином на суперечностях між ними", – підсумовує Олексій Гарань.

Рік на посаді і друга пресконференція президента: про що говорив Зеленський у Маріїнському парку

Рік на посаді і друга пресконференція президента: про що говорив Зеленський у Маріїнському парку