ТСН – 25 років: як створюється магія телевізійних новин

Перший ефір 1997-го провела ведуча Алла Мазур, як і рівно через 25 років.

"25 років - ТСН! Знаєте, кажу 25 років, і не вкладається в голові - що ця дата і про мене також. Бо було так цікаво, що схоже на мить. Ми спробували відновити, як виходили в ефір 1 січня 97 року. Закулісся я згадувала по крихтах. Банер тоді був високою технологією - ми просто роздрукували початковий кадр заставки, і саме з таким тлом працювали перші тижні. Стіл і телефон стаціонарний (ми довго шукали схожий). І саме зелений, який був тоді для зв'язку студії та апаратної. Ну, а ось ця деталь - вже точно унікальна! Той самий жакет, в якому і з'явилась я в першому випуску ТСН. Він встиг побувати навіть музейним експонатом", - розповіла в студії Алла Мазур.

Постійно оновлюється, удосконалюється студія ТСН. Зараз навіть підлога крутиться. І загалом стільки можливостей, що може мінятися просто на очах.

"Тут може піти сніг. Ми можемо для вас виростити ялинки, прикрасити їх, запросити до студії оленів Санти, створити святковий настрій і навіть отримати подарунки! 25 років тому про таке ми навіть не мріяли і не уявляли. А нині наші молоді журналісти - покоління, яке народилося, коли вже був Інтернет і мобільний зв'язок, дивуються лише тому, як ми могли без усього цього працювати! Як могли робити новини? Отже з чого ми починали? Наша Олена Гущик - майже ровесниця ТСН - розпитала тих, хто працює тут від першого дня", - зазначила Алла Мазур.

СТАРОЖИЛИ

25 років тому Інтернет не був доступний масово українцям. Він був, але соцмереж не було, сайтів не було. Шукати героїв і домовлятися за знімання, якщо додзвонитеся, хіба через стаціонарний телефон, згадує журналіст Олександр Загородний. А от що там із журналістом на зніманні, і чи встигне він привезти сюжет на випуск - на те були рація у водія, таксофон або пейджер.

"Повідомлення відправити було неможливо. Ти міг його прочитати. Зима – січень місяць. Вечір, мороз підтискає за 20. Дивлюся: "Передзвони". Віка – наш адміністратор. З сьомого поверху збіг. Мороз, холодно – добігаю за кілометр до таксофону. А Віка сміється й каже: "Загородний, у тебе завтра немає знімань!", - згадує журналіст.

На початку 2000-х у журналістів з'явилися мобільні телефони, а замість касет - картки.

Камери, які були в ТСН у 97-му - на той момент були чи не найсучасніші на українському телебаченні, згадує оператор Іван Павлович. Нині - вони вже експонати "Музею новин". Камера з акумулятором важила до 12 кг, а ще штатив до 10 кг. У сумці – додатковий акумулятор.

Нині начитка сюжетів відбувається завдяки комп'ютерній техніці та різним програмам, де можна змонтувати що завгодно. Колись такої можливості не було. Лінійний монтаж - начитуєш з першого разу, чекаєш, поки приклеять шматок інтерв'ю, і тільки тоді продовжуєш читати.

"Ти касету змонтував і якщо це просто зараз в ефірі – треба донести, а донести - це три коридори, сходи. Мінімум метрів 100 бігали", - згадує режисер монтажу ТСН від 1997 року Олег Байда.

Бачити події в прямому ефірі - на початку 2000-х у ТСН з'явилися ПТС - пересувні телевізійні станції. Зараз ПТС ТСН можна зустріти чи не в кожному регіоні України. Вони незмінно виїжджають на найгучніші події країни, а цього літа разом зі спецпроєктом ТСН подорожували всією Україною.

А що було до ПТС? Перегін відео - дороге задоволення - через кабель, який замовляли заздалегідь на телевежі. Навіть з регіонів на касетах сюжети передавали потягом.

Зараз, аби вийти у прямий ефір, немає необхідності бігти до телевежі, довго шукати місце для великих машин ПТС, ба більше - навіть невеликий ранець з Інтернетом в оператора уже витісняє телефон. На мобільнику - і камера, і диктофон, і нотатник, де писати сюжети, і навіть програми монтажу. Але ж ТСН - це не тільки про технології.

"ОЛІВЕЦЬ" ТА СПОГАДИ ПРО ПЕРШИЙ ВИПУСК ТСН

Апаратно-студійний комплекс у Києві, або ще його називають "Олівцем" – це місце, звідки розпочалася ТСН.

"Будували його років 16 - для тоді ще державного телебачення. Ну, і в стилі державного – монументально і пафосно. Але поки будували – прийшли сюди люди, які захотіли перевернути всі телевізійні звички догори дригом, і робити не рупор влади, а вікно у реальне життя зі справжніми, а не картонними людьми з такої собі комуністичної дошки пошани", - розповіла ведуча Алла Мазур.

Вона відвідала "Олівець" й показала кабінети та студію, звідки розпочалася історія ТСН.

"Зараз згадується не холод "Олівця", а навпаки – азарт, нові знайомства, тепло нової команди… І бажання зробити круті телевізійні новини! Які б змогли конкурувати і з європейськими! Я на той час уже мала досвід роботи репортером і ведучою і на радіо, і на УТ-1. Тому в ТСН потрапила без будь-яких кастингів і проб. Запрошення відбулось дуже просто. Саша Ткаченко зателефонував і запитав, чи не хочу вести новини на "1+1". Я чула, що на "Плюсах" не збиралися робити новини, а тут раптом! Тому я, звичайно, не задумуючись, сказала: "Так!". Ну, і так почалася наша історія", - говорить Алла Мазур.

На той час ТСН – це був цілковитий відрив від Росії, і новий курс: на прогресивний західний стиль щирої розмови з глядачами.

"Сім днів на тиждень. І так упродовж 25 років. Без жодних запізнень! З Телевізійною службою новин - можна звіряти годинники. Але перший випуск вийшов з запізненням, адже програма виходила у запису. Її намагалися довести до досконалості і геть забули про годинник", - згадує Алла Мазур.

Ведуча завітала в кабінет, де колись був перший ньюсрум ТСН. Тоді колектив був невеликий, тому всі поміщалися в невеликому приміщенні. Там була й "стіна плачу".

"Бо плакали тут - від сміху. Ми вирізали найсмішніші вислови наших політиків, які вже стали афоризмами. Незабутній спікер Верховної Ради Іван Плющ, наприклад, і його: "Депутат Заєць, не стрибайте по залу!". Або "депутат Хмара, не висіть над головою". Цю стіну плачу можна продовжувати, бо наші політики і досі радують нас своїми перлами", - каже ведуча.

Щоденна дорога до живого ефіру була дуже довгою, з біганиною із першого на шостий поверх.

Згодом до Алла Мазур вести ТСН доєдналися перші ведучі - Ігор Слісаренко, Людмила Добровольська, Олесь Терещенко. "Сусідами по парті" тоді були спортивні оглядачі - Сергій Полховський, Євген Зінченко та Марічка Падалко.

Звідси "1+1" переїхав у власний офіс вісім років тому. Але тут, в "Олівці", досі збереглись підказки, як знайти студію ТСН.

ТОЙ, ХТО НІС КАСЕТУ З ПЕРШИМ ВИПУСКОМ ТСН

Той, хто на всіх парах довжелезними коридорами ніс до ефірної апаратної касету з першим випуском ТСН, працює на "1+1" і зараз! Звісно, саме той момент ніхто не знімав. Але ТСН зробила реконструкцію.

Ярослав Олексієнко тепер сам видає ефіри, бо став уже головним режисером ТСН.Тижня. 1 січня 2022-го він з'явився на прямому зв'язку з апаратної, бо відповідав за нинішній прямий ефір.

ЩО ПОЄДНУЄ ВИПУСКИ ТСН 1997 ТА 2021 РОКІВ

Як світ зустрів Новий рік, ТСН розказувала і у першому в історії випуску 1 січня 97-го. Але тоді було навпаки - про аномальні холоди. А ще - про відкриття станції метро "Лук'янівська" в Києві. І хто першим народився у столиці тієї новорічної ночі.

Але готуючи випуск новин у 2022-му, через чверть століття, журналісти наштовхнулись на доволі цікаву тенденцію. Чимало тем були актуальними як тоді, так і нині, говорить журналістка Олена Мацюцька.

Серед актуальних тоді й нині тем:

Пікети невдоволених підприємців під стінами Верховної Ради.

Питання об'єднання українських православних церков.

Питання оренди землі, мораторій на її продаж та власне запуск ринку землі.

Дебати щодо дозволу громадянам мали зброю для самозахисту.

Боротьба з корупцією – тема, яка упродовж 25 років лунає ледь чи не у кожному випуску ТСН.

Кримське питання. Тоді в 97-му навіть не уявляли, що за 25 років воно настільки загостриться. На мітингу 97-го під час вшанування роковин депортації кримські татари наполягали, що їх потрібно визнати корінним народом України. А під час незаконної анексії Криму 2014-го кримські татари одними з перших стали на захист територіальної ціліснісності України. За це російські окупанти пішли проти них репресіями. Омріяний статус корінного народу в Україні кримські татари отримали лише у 21-му. Але їхня домівка досі окупована і увесь світ продовжує наполягати, що "Крим - це Україна", а "Росію треба притягти до відповідальності за її агресію".

Тоді Україна отримала від НАТО те, що вона хотіла – підписана хартія про особливе партнерство ставить відносини України з НАТО в рамки альянсу. Наступні сподівання - були саміт у Бухаресті. Але у 2008-му Київ так і не отримав план дій щодо членства в НАТО. І головний фактор тут - Росія. Вона продовжує маніпулювати та тиснути і зараз. А Захід та НАТО продовжують попереджати Москву, що нарощування сил біля України не має виправдання.

Є іще одна тема. Але вона знайшлася в сюжеті за 2003-ий. Тоді українські хірурги вирішили застосувати новинку, випробувану лише в найрозвиненіших країнах світу, – пересадити не цілу, а половину печінки. Це - історія Аліни Капури. Їй трансплантували частину органа матері. Зараз Аліна здорова. Народила дитину. Але прорив в українській трансплантації стався лише останніми роками. Нині ліцензії на трансплантації вже мають 40 медичних закладів в Україні. Усі вони переобладнуються і перенавчають свій персонал.

ГЕРОЇ ТСН

Скільки українців були героями ТСН за 25 років - важко і порахувати! Історії, думки, коментарі і навіть просто ті, кого зустріли на вулиці - це щонайменше 15 людей щодня!

Люди перестають боятися телекамери. Бо колись покликали ТСН допомогти із порваними трубами, а коли приїхала знімальна група, на вулицю не вийшов жоден мешканець будинку. Лише одна бабуся висунулася з вікна і поскаржилася.

Журналістка Олександра Мітіна знайшла тих людей, які не побоялися розказати про своє особисте ще в 97-му.

Хвилина слави, часи, коли потрапити в телевізор було мрією. За дуже приблизними підрахунками, частиною ТСН за ці 25 років стали понад 200 тисяч людей - стільки для порівняння мешкає в Івано-Франківську.

Юрій Вусень бачить уперше сюжет 25-річної давнини. Чверть сторіччя тому під час випуску ТСН вдома була лише донька. Інтернету, щоб подивитися у повторі, тоді не було. Те, як столичний вчитель не злякався й розповів, як пів року відкладав на штани, почула вся країна. Згадує, вже разом із колегами, які сюжет бачили, продовжили підрахунки.

Прем’єр національної опери Віктор Іщук розтягується перед початком балету Кармен. Саме його він танцював, коли вперше побачив камеру ТСН. Разом із партнерами по балету він дивиться на свої перші па. Відтоді Віктор об'їздив увесь світ і тисячі разів виходив на великі сцени. Ювілей ТСН збігся з новим етапом кар'єри - він готує свій перший спектакль як постановник.

НАЗАВЖДИ З ТСН

ТСН уже 25 років. За цей час чимало людей вкладали свій талант та душу у створення Телевізійної служби новин. Але, на жаль, до нинішнього ювілею не дожили колеги, одні з перших ведучих ТСН.

Аристократ за духом, ерудований та іронічний Ігор Слісаренко.

Надійний і виважений ведучий з талантом аналітика Олесь Терещенко.

Уже немає з нами й одного з перших керівників ТСН Олександра Кривенка. Редактор від Бога загинув в автокатастрофі.

Олександр Виштак - спортивний кореспондент зі своїм неповторним стилем.

Аналітик Андрій Квятковський - який знав, здається, все про все.

Продюсерка Марія Адамська - душа колективу.

Хвороби назавжди забрали чернівецького кореспондента Олега Тудана, операторів Ігора Соломатіна, Анатолія Кузьменка, Марина Ботнара.

Редактор Олег Задоянчук загинув на фронті у перші місяці війни.

І справжнім шоком для колективу ТСН стала звістка про смерть Олени Несміян. Вона була першою редакторкою і видавала в ефір перший випуск Телевізійної служби новин чверть століття тому. Останніх 20 років була незмінною продюсеркою ТСН. Ми вас пам'ятаємо...

ЯКИЙ ВИГЛЯД МАЛИ НИНІШНІ ЖУРНАЛІСТИ ТСН У 1997 РОЦІ

Нині продовжують спільну справу ТСН навіть ті, хто в 97-му тільки народився.

Більшість журналістів ведуть репортажі з червоним мікрофоном понад десять років. Якщо скласти весь стаж у кореспондентських трудових - вийде, що ТСН виповнюється не чверть сторіччя, а 720 років! Хтось працює у службі новин все її життя, а хтось у 97-му ще навіть не народився!

Який вигляд мали під час найпершого випуску ТСН ті, кого бачите в кадрі щодня, - на відео: