Тиск на Іспанію з Грецією та ракети з Японії: як Євросоюз намагається закрити українське небо до настання холодів

Євросоюз перед настанням холодів активно шукає для України ракети-перехоплювачі до систем протиповітряної оборони. Паралельно дипломати обговорюють і критичний дефіцит українського державного бюджету — Володимир Зеленський раніше офіційно заявив про фінансову «діру» на мільярди євро.

Військова та фінансова підтримка України стала ключовою темою порядку денного міністрів оборони та закордонних справ країн ЄС. Цими днями вони проводять неформальні переговори в Ірландії.

Що конкретно пропонують Україні та на чиї ракети Patriot передусім розраховують у Брюсселі — розкаже кореспондентка «Радіо Свобода» в Євросоюзі Зоряна Степаненко спеціально для ТСН.

Дефіцит ракет та тиск на країни з системами Patriot

Переговори міністрів в Ірландії офіційно відкривають новий політичний сезон у Європейському Союзі. Оскільки саміти є неформальними, вони не передбачають негайного ухвалення конкретних юридичних рішень чи публічних оголошень, проте значно сприяють їхньому швидшому просуванню в майбутньому.

Під час зустрічей міністри мають змогу звірити годинники та скоординувати позиції, зокрема зі своїми українськими колегами. Міністр оборони України Євгеній Хмара планував долучитися до дискусії в онлайн-форматі, а очільника українського МЗС Андрія Сибігу особисто чекають у Дубліні.

Упродовж липня та серпня Україна встановила трагічний антирекорд за кількістю жертв серед цивільного населення — це стало наслідком суттєвого почастішання російських масованих обстрілів та обмежених можливостей Києва щодо перехоплення ворожої балістики. Що ближчою є зима, то актуальнішим стає питання надійного захисту українського неба.

ЗМІ напередодні дізналися про серйозний внутрішній тиск усередині ЄС на Іспанію та Грецію. Ці держави мають на озброєнні американські системи Patriot і, відповідно, володіють критично необхідними Україні ракетами-перехоплювачами. До того ж, як з'ясували журналісти, термін придатності частини цих боєприпасів невдовзі спливає.

Мадрид ще в березні пообіцяв Києву п’ять одиниць, тоді як Афіни наразі не надали жодної. Міністри обговорюють цю ситуацію в Ірландії, підтвердила дипломатка Кая Каллас, хоча й утрималася від публічного називання конкретних країн.

«Українці тримаються стійко, і ми повинні їх підтримувати. Головна проблема — протиповітряна оборона. Їм бракує ракет-перехоплювачів. Ми знаємо, що в деяких країн є ракети-перехоплювачі, термін придатності яких невдовзі спливає. Тому було б дуже добре передати їх Україні, щоб вона могла використовувати їх для захисту своїх громадян», — наголосила Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас.

Складні переговори з третьою стороною та дефіцит у 23 мільярди євро

Кая Каллас також повідомила, що Євросоюз паралельно контактує з третіми країнами за межами блоку, на складах яких є необхідні ракети. Проте ці переговори, за її словами, є надзвичайно складними.

Джерела в дипломатичних колах ЄС зазначають, що Брюссель розраховує насамперед на запаси Японії та Південної Кореї. З керівництвом цих держав ситуацію планують предметно обговорити в Нью-Йорку наприкінці місяця — під час Генеральної асамблеї ООН.

Не менш гострим питанням порядку денного є величезний дефіцит бюджету України: цьогоріч роздатковій частині бракує 23 мільярди євро. Президент Володимир Зеленський пропонує прискорити виплати багатомільярдного пільгового кредиту від ЄС і спрямувати Україні вже цього року транші, які початково передбачалися на наступний.

У Єврокомісії до цієї ініціативи поки ставляться стримано, нагадуючи, що ключовою умовою виплат залишається чітке проведення внутрішніх реформ.

«Визнаючи надзвичайно великі потреби України та враховуючи ситуацію на місцях (а ми чудово розуміємо, що Україні необхідні дуже значні ресурси, щоб мати можливість стримувати подальшу агресію), зараз ми зосереджені на реалізації й без того дуже амбітного плану виплат», — заявила представниця Єврокомісії Паула Піньо.

Альтернативна пропозиція Києва — повноцінне використання заморожених суверенних активів Російської Федерації. Торік Євросоюз так і не дійшов консенсусу щодо цього кроку, проте низка країн прагне відновити дискусію.

Утім, ознак того, що цього разу переговори завершаться успіхом, поки небагато. Бельгія, на території якої у депозитарії Euroclear зберігається левова частка заморожених російських коштів, як і раніше, категорично виступає проти, посилаючись на суттєві юридичні та фінансові ризики для своєї банківської системи.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ТСН 6:00 2 ВЕРЕСНЯ | МАСОВАНІ АТАКИ НА КИЇВ: НАСЛІДКИ ШОКУЮТЬ! ТРИВОГУ ЗМІНЯТЬ!