У Києві зникли горобці: орнітолог пояснив, що з птахами і чи варто чекати на катастрофу

Науковець розповів, куди зникають горобці і що насправді відбувається з цим видом в умовах великого міста.

У Києві екологи забили тривогу – у місті практично зникли горобці. У Київському еколого-культурному центрі (КЕКЦ) зауважують, що причина – постійне викошування трави у місті та гламуризація столичних парків.

А звичайні мешканці вже кажуть про "недобрий знак", мовляв, так просто горобці не зникають.

Кількість горобців зменшилася у понад 50 разів

"Цього року у Києві практично зникли горобці. Порівняно з попередніми роками їх кількість, за нашими підрахунками, впала в 50 і більше разів. Це призведе до екологічної катастрофи, бо через зникнення горобців можуть загинути київські парки", – зазначає Володимир Борейко, керівник КЕКЦ.

Він додає, що без горобців шкідники будуть нищити міські сади та парки. Особливо справжнє роздолля буде для каштанової молі, яка нищить дерева та кущі у столиці залишаючи на листі руді плями.

Зникнення горобців в КЕКЦ пов’язують з двома причинами.

Перша – це гламуризація київських парків, коли там масово вирубаються старі дуплисті дерева і горобцям немає де гніздитися.

Друга – це систематичний покіс трави, який триває ледве не весь теплий період у столиці. Пташенята горобців та інших птахів харчуються комахами, а через надмірний покіс газонів, комахи майже зникли – відповідно, зникли й горобці.

ТСН.ua з’ясовував, чи все настільки катастрофічно, як заявляють в КЕКЦ і куди насправді поділися горобці з Києва.

Горобці залежні від погодних умов

Орнітологи сумніваються, що ситуація з горобцями у столиці є настільки катастрофічною, як про це заявляють у Київському еколого-культурному центрі.

В Українському центрі кільцювання птахів зауважують, що чисельність майже усіх видів тварин, у тому числі і птахів, значно коливається з року в рік.

"Причин такої динаміки чисельності може бути багато, зокрема, погодні умови, які можуть відігравати суттєву роль в успішності гніздування. При сприятливих умовах вона буде високою і чисельність птахів конкретного виду буде зростати і навпаки – при несприятливих. Особливо під час посухи чи затяжних холодних дощових періодів. Щоб стверджувати про наявні тривалі тренди, потрібно проводити довгостроковий моніторинг", – розповідає ТСН.ua Анатолій Полуда, керівник Українського центру кільцювання птахів.

Куди зникли горобці з Києва/ Колаж ТСН.ua / © — Куди зникли горобці з Києва/ Колаж ТСН.ua

Три види горобців та "недобрі знаки"

Орнітолог додає, що "проблеми" зникнення окремих видів птахів виникають досить регулярно, особливо це стосується горобців, через те, що вони мешкають поруч з людьми.

До речі, в Україні гніздяться три види горобців (рід Passer): хатній, польовий та іспанський чи чорногрудий. Перші два найчисленніші і заселяють майже всю територію країни, зазвичай гніздяться у населених пунктах. Чорногрудий поширений в Одеській області і чисельність його там невисока.

"Про зникнення горобців у населених пунктах України після Чорнобильської аварії розповідали майже всі медіа, пов’язуючи це з радіоактивним забрудненням. Хоча в реальності цього не було. Після того, ще кілька разів піднімалося це питання, крайній раз у цьому році, наприклад, у Закарпатті та Прикарпатті, трошки згодом, про зникнення горобців заговорили у Києві", – розповідає Анатолій Полуда.

Хто з птахів і справді на межі зникнення?

Науковець додає, що можна навести подібні приклади з десятками інших видів. Є птахи, чисельність яких дійсно скоротилася у десятки і сотні разів у цілих регіонах України.

Найбільш вражаючим прикладом є жайворонок польовий, чисельність якого ще у 1990-х роках становила більш ніж 100 пар/км². Зараз він майже зник в агроценозах Лісостепу і Степу через широке застосування агресивних (небезпечних для багатьох птахів) пестицидів.

Ворони атакують! Чому птахи нападають на людей?

Місця куди переселились горобці

Щодо горобців, то науковець запевняє, що з ними все гаразд, вони зараз найчисельніші птахи у містечках і сільських населених пунктах.

"Ми проводимо моніторинг на Київщині і Полтавщині (села у Лубенському районі). У цьому році через аномальні погодні умови у другій половині літа – рекордно високі температури, відсутність нормальної кількості опадів, а на Полтавщині – зовсім без опадів, у горобців випав 3-й цикл гніздування. Спостерігалася така картина: приблизно до 15 липня у населених пунктах була звичайна висока чисельність обох видів горобців. Вони успішно закінчили другий цикл розмноження і майже одночасно залишили місця гніздування, тобто населенні пункти. Горобці перемістилися у більш вологі біотопи: до ставків, озер, у заплави річок. Хоча свої "домівки" вони "не забували" – один раз на 7-10 днів вони відвідували їх, перебуваючи біля них кілька годин, а потім знову "зникали", – розповідає орнітолог.

Науковець додає, що вже у другій половині вересня горобці повернулися у містечка і села.

Які райони Києва "багаті" на горобців?

Що стосується великих міст, то Анатолій Полуда погоджується, що в їх центральних частинах зазвичай чисельність горобців не є високою, скоріше низькою, або вони зовсім відсутні. Це пов’язано з надзвичайно бідною кормовою базою, відсутністю придатних місць для гніздування тощо.

"Горобці ще досить звичні у старих "спальних" районах, де домінують 5 та 9 поверхові будинки і умови існування для них більш-менш сприятливі. Зокрема, у Києві це: Оболонь, Троєщина, Сирець, Нивки, Чоколівка, Борщагівка, Лісовий, Русанівка тощо. Але і там, у другій половині цьогорічного літа, чисельність горобців скоротилася у кілька разів (але аж ніяк не у 50) – на цей час вони перемістилися на більш зволожені території, де кормові умови значно кращі ніж "серед будинків", – підсумовує Анатолій Полуда.

Раніше ТСН.ua розповідав про те, що Київ стає пустелею: мешканці скаржаться на засилля колючої рослини-чужинця у місті.