Домовленість Москви та Будапешта "обрізати" Україну по транзиту газу до Європи – це для нас червона лінія. Проте для німецьких та американських партнерів вона такою не є.
Європа втрапила в черговий російський капкан. Цього разу – газовий. На тлі рекордних цін на блакитне паливо Брюссель готовий збільшити залежність від "Газпрому", заплющуючи очі на видимі зловживання з його боку. До цього додається і укладений між Угорщиною та Росією новий газовий контракт, який не тільки "обрізав" можливість транзиту російського газу нашою ГТС до Європи, а й віртуальний реверс.
Це стало чи не найголовнішою темою 23-го саміту Україна-ЄС, що відбувся 12 жовтня в Києві. Проте, на тлі добудови "Північного потоку-2", жодних гарантій збереження транзиту українською ГТС європейці не надали. Ба більше, пожурили Україну, бо не забезпечує себе газом власного видобутку.
У другій частині інтерв’ю ТСН.ua віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина розповіла, чому новий газовий контракт між "Газпромом" та Угорщиною вважає червоною лінією, та як притягти Росію до відповідальності за штучне збільшення ціни блакитного палива.
Ціна на газ
- Чи не найважливішою темою саміту була енергетика. Європа втрапила в газовий капкан Кремля і, схоже, не має наміру цьому опиратися. У Брюсселі розуміють, що самі загнали себе в пастку?
- Вчора в ході саміту президент Зеленський передав позиційний документ щодо загальноєвропейських дебатів щодо енергетичної безпеки та стійкості. Урядова команда, яку я координувала, цей документ готувала. Тому я спілкувалася з багатьма представниками європейських інституцій певних країн ЄС і чула дуже полярні думки: від серйозного усвідомлення загроз, до позиції, наприклад, що насправді ціни підвищуються і укладаються контракти з "Газпромом" просто через те, що ми виходимо в постпандемічну реальність. Тобто, коли була пандемія, було знижене споживання газу, а тепер відновлюється нормальне життя і тому власне такі ціни на газ.
Це трошки шокове усвідомлення. І це фактично підтверджує тезу, що Україна є найбільш стійкою до будь-яких криз, тому що у нас немає завищених очікувань, ми не намагаємося виправдати, проігнорувати або замовчати ситуацію навколо російського газу. Тому важливо, щоб голос України був почутий нашими партнерами. Вчора для мене дуже позитивною була дискусія на саміті по енергетиці. Є усвідомлення, що правила (роботи європейських енергетичних ринків. – Ред.) мають бути однакові для всіх. На прикладі України, яка вже реформувала свій ринок. Ми отримали запевнення від європейців, що будь-яке продовження роботи "Північного потоку-2" буде відбуватися виключно на таких самих умовах, як і для будь-яких інших країн (Третій енергопакет. – Ред.). Це була чітка позиція, яка не ставилася під сумнів. акож вчора президент Європейської ради підтвердив необхідність проведення загальноєвропейських дебатів щодо енергетичної безпеки. Цього тижня в ЄС буде відповідне засідання. Документи, які представила Україна, будуть розглянуті, як і на саміті лідерів ЄС в кінці цього місяця.
- Окей, будуть загальноєвропейські дебати. Але ж це просто слова. ЄС не хоче провести розслідування дій "Газпрому "? Можливо вони там виявлять зловживання?
- Ви розумієте, що загальноєвропейські дебати – це не звичайна конференція. Це саміт лідерів ЄС, де вони визначають пріоритети, оцінюють загрози та ухвалюють рішення. Щоб не було монополії однієї країни формувати порядок денний для всього ЄС. Але це не означає, що ми не рухаємося за іншими треками. Ми ініціювали консультації в рамках Угоди про асоціацію. Вже за тиждень ми фіналізуємо юридичну позицію, з якою будемо виходити (на перемовини. – Ред.). Мова про дотримання принципу солідарності в наших відносинах з ЄС, недискримінації, права вільної торгівлі. Бо енергетика, газ – це теж продукт. "Нафтогаз" також звернувся до Єврокомісії, щоб долучитися до дебатів в якості третьої сторони, поки Єврокомісія буде готувати висновок щодо сертифікації "Північного потоку-2". Із тим, щоб унеможливити будь-яку упередженість з нашого боку, Єврокомісія звернулася до спеціальної агенції, яка функціонує в ЄС, щоб вони зробили неупереджений аналіз всіх ризиків і потенційних загроз, пов’язаних з реалізацією "Північного потоку-2". Тобто, є мінімум п’ять треків, за якими ми рухаємося. І ми дійсно вважаємо, що ЄС тут має проявити лідерство і проактивну позицію. Бо загальноєвропейські правила, власне, і створювалися, щоб унеможливити монополії, небезпеку на ринку, збої у газопостачанні… Тобто, щоб не допустити тої ситуації, до якої зараз стрімко рухається ЄС в газовому питанні.
- Знаєте, було дуже дивно чути вчора на саміті від Урсули фон дер Ляєн, що Україна взагалі-то має сама себе забезпечувати газом. Тобто, нарощувати власний видобуток. А як же тоді сумнозвісна американо-німецька декларація щодо добудови Північного потоку-2, де чітко записано, що Німеччина та ЄС будуть санкціонувати Росію, якщо та використовуватиме газ як зброю. А вона не використовує? Момент не настав?
- Це дуже принципова позиція. Будь-які наші перемовини, незалежно від того, чи це газові, чи інші, мають в основі одну філософію – від декларацій до дій. Ми звернули увагу на цю американсько-німецьку декларацію. Особисто мені сумно, що партнери не консультувалися серйозно з Україною, коли вона формувалася. Адже декларація про 1 млрд євро щодо зеленого переходу для України (Надання Німеччиною 1 млрд євро для можливості транспортування нашою ГТС водню. – Ред.) виглядає недоопрацьованою заявою. Бо ми на це потребуємо 102 млрд євро. Це просто неспівставні суми.
Так, ми говорили, що Україна дійсно має розраховувати на власний видобуток — це наша принципова позиція. Але для нас важливо розуміти і домовитися з Німеччиною та американськими партнерами, що таке червоні лінії. Тобто, зараз принципова позиція України полягає в тому, щоб втілити ці задекларовані позиції в конкретне розуміння. Ми бачимо, що ці червоні лінії у нас різні. Наприклад, угода між "Газпромом" та Угорщиною на тлі неймовірного стрибка цін на газ – це очевидно популістичний крок для угорського уряду. Всі говорять про платіжки. І тут одна з країн каже, що у нас будуть найнижчі тарифи в платіжках. Це політична ціна, яка встановлена в цій угоді. Вимога припинити негайно транзит газу через Україну – це очевидна червона лінія. Сьогодні ми не бачимо, що це також є червоною лінією для, наприклад, наших німецьких та американських партнерів. Ми вже звернулися до Єврокомісії щодо оцінки цього кроку (Угорщини. – Ред.). Але для мене абсолютно принциповою є позиція визначення цих червоних ліній.
- Укладення нового газового контракту між Угорщиною та Росією – це був ніж у спину України. Нам не тільки обрізали транзит, а ще й віртуальний реверс.
- У нас немає завищених очікувань. Ми ведемо перемовини про бронювання запасів газу, реверс, але паралельно такі самі перемовини веде "Газпром". І на сьогодні вже є "успішний" кейс – це кейс Угорщини. Тут звичайно є фізична загроза для України. Але найбільше загроза тут для ЄС. Якщо не реагувати проактивно, у підсумку ЄС отримає невеличкі осередки пожеж, які врешті-решт запалять весь ЄС. Тому, я думаю, для них важливіше реагувати на цю ситуацію, ніж для України.
- Київ пропонував Брюсселю перенесення точок приймання-передавання газу на наш кордон?
- Ця дискусія триває вже багато років між компаніями. Тут має бути в першу чергу комерційний інтерес. Ми звичайно зверталися до Єврокомісії, щоб прискорити цей діалог. Є певні домовленості. Але це більше питання роботи конкретних газових компаній.
- Щодо загальноєвропейської енергосистеми, до якої ми хочемо приєднатися. Цікавить насамперед електроенергія, розірвання ще радянських ланцюжків, які з’єднують Росію, Білорусь та Україну. Коли?
- На саміті ми в цілому обговорювали багато питань, пов’язаних із "чистою" енергією, європейським зеленим курсом. Адже ідеологічним натхненником цього все ж таки є президентка Єврокомісії. Ми говорили щодо кількох складових. Перша – це використання українських газових сховищ. Друга – впровадження системи енергоефективності та всього, що пов’язано з мінімізацією використання "нечистої" енергії газу або інших елементів, які збільшують викиди СО2. Але так само ми говорили і про синхронізацію наших енергосистем. Я не хочу тут робити акцент на від’єднанні. Це політичні процеси, можливо навіть політичні гасла. Проте це технічно дуже важливий процес з економічної точки зору. Сьогодні Європа дуже потребує додаткової "чистої" електроенергії. І та електроенергія, яка сьогодні виробляється в Україні, є однією з найбільш "чистих". Тому ми можемо забезпечити цей попит. Тобто, це виключно економічній процес. З економічної точки зору він підтримується нашими партнерами. Саме цього року вперше в декларації саміту відзначена підтримка Єврокомісією синхронізації української та європейської енергосистем. До цього ми багато разів пропонували включити цей меседж у спільну декларацію, аде жодного разу він там не був присутній. Тому для нас це важливий крок. Синхронізація має відбутися дуже скоро. Технічно ми готові.
- Так, а які строки?
- За Угодою про асоціацію – це 2023 рік. Сама синхронізація – це тривалий процес, адже мова про синхронізацію наявних потужностей, розбудову нових, економічні умови взаємодії з ЄС. Але технічний початок – це 2023 рік.
Спільні ринки
- Давайте тепер і про хороше. Те, про що говорилося багато років, нарешті, сталося. Україна та ЄС підписали Угоду про "відкрите небо". Що це дасть українцям? Деякі експерти кажуть, що угода розроблялася давно, тому її положення застаріли, українці не отримають дешевих квитків, а лоукости не зайдуть на внутрішній ринок. Тобто, умовно, Wizzair не буде літати між Києвом та Запоріжжям за 10 євро.
- Обов’язково буде. Коли прем’єр підписував цю угоду, я зловила себе на думці, що не буде тепер внутрішніх та міжнародних рейсів. Будуть просто рейси. Тобто, ми стаємо спільним простором. Але я б хотіла звернути увагу також на те, що це дуже велика відповідальність. Пригадую, коли ми підписали Угоду про асоціацію, для всіх європейських компаній та бізнесу це був індикатор, що, ось, з’явився новий європейський ринок. І ніхто тоді не заглиблювався в те, чи стали ми членами ЄС, чи є у нас перспектива членства… Це політика. А я зараз говорю про бізнес. Європейські компанії тоді масово зайшли на український ринок. Зараз такий самий момент із угодою про спільний авіаційний простір. Це дійсно сигнал для всієї світової авіаційної галузі, що з’явився величезний ринок, де можна працювати. Тому на нас тут велика відповідальність, як в уряду, швидко виконати всі параметри, що стосуються безпеки польотів. Я вже зараз думаю, як із понеділка почати виконання цієї угоди, бо є дуже короткий період, поки в нас вірять, щоб не розчарувати гравців, які хочуть зайти на наш ринок.
- Лібералізація торгівлі товарами. Звучить досить незрозуміло. На практиці – це, зокрема, розширення тарифних квот на українські товари, які ми успішно експортуємо до ЄС. Але ці квоти ми дуже швидко вибираємо: мед, яблучні соки, часник…
- Равлики…
- До речі, равлики. А от українцям чомусь у супермаркетах пропонують закордонний часник. Тому, по-перше, які українські товари можуть потрапити під розширення тарифних квот? І, по-друге, що зрештою робити з нашим ринком, коли товаровиробники воліють майже все відправляти на експорт, а, наприклад та ж соняшникова олія стрімко злітає в ціні?
- Це один із ключових елементів діяльності нашого Мінекономіки, утримувати цей баланс. Але я завжди кажу, що Угода про асоціацію – це можливості насамперед для малого та середнього бізнесу. Це великий європейський ринок на 500 млн споживачів. Якщо ти туди вийшов, твої можливості безмежні. Я розумію, що всі ці політичні позиції та перемовини, які ми ведемо, далекі від того, щоб їх одразу відчував кожен громадянин. Але по зрізу діяльності українського малого та середнього бізнесу я бачу, що ті топ-40 позицій, які йдуть на експорт в ЄС, це й є основа (торгівлі. – Ред): продукти, молочка, м’ясо, хімічна промисловість. Тому перегляд Угоди про асоціацію, який ми започаткували, це в першу чергу розширення можливостей для нашого бізнесу. Наші пропозиції були затверджені указом президента і стосуються виробів зі скла, металургії, наземного транспорту.
Це, знаєте, балансує позицію щодо локалізації виробництва в Україні. Бо, дійсно, наші компанії мають успішні кейси виходу на ринок ЄС. Зокрема закупівля українських трамваїв або іншої техніки. Але це складні умови. Тому ми хочемо в рамках Угоди, балансування тарифних позицій, зменшити ці бар’єри для виходу на ринок ЄС. Ну і звичайно це стосується всієї сітки харчової продукції, яку ви назвали. Ми навмисно сформували нашу перемовну позицію з ЄС на основі тих груп товарів, які вже довели свою спроможність і не є предметом дискусій про відповідність європейським стандартам, щоб перший раунд перемовин був успішним. Наші позиції стосуються: крохмалю, грибів, меду, цукру, часнику, яєць, вершкового масла, молока. Тобто, всіх тих позицій, які знає кожен українець. Я з превеликим нетерпінням чекаю наступного раунду перемовин, де ми сформуємо позицію на основі нового бачення, нових секторів, які були розвинуті в Україні. Це і морепродукти, і ті ж самі равлики, і певна продукція з доданою вартістю, текстиль. Тому є дуже великий спектр суперцікавих пропозицій, які ми зібрали за результатами консультацій із бізнесом. Сподіваюся, що 2022 року (президент встановив нам такий термін) на 166 позицій буде лібералізована торгівля.
- І наостанок про саміт Східного партнерства, який має нарешті відбутися в грудні в Брюсселі. Ми туди їдемо?
- Так, звичайно.
- Ми знаємо, що Україна, Грузія і Молдова вже вийшли з ініціативою "Асоційованого тріо". Ми його представили теж в Брюсселі влітку цього року. Ну а сама ініціатива Східного партнерства радше "мертва", ніж "жива". Її треба оживити, надати якогось імпульсу. Цим якраз може стати "Асоційоване тріо".
- Цей саміт дуже важливий для ЄС. Там будуть всі лідери Євросоюзу та країн Східного партнерства. Це можливість обговорити все ще існуючі спільні пріоритети співробітництва в цьому форматі. Але однозначно ми не можемо розцінювати Східне партнерство, як основний елемент політики сусідства ЄС для цих країн. Це платформа, якою також користується Україна. Ми вважаємо, що необхідно бути присутніми на цьому саміті, враховувати спільне бачення, яке висловлювалося трьома асоційованими країнами. Проте, я думаю, очевидно сьогодні для всіх, що Східне партнерство не може бути єдиним елементом сусідства. Це одна зі складових – майданчик, де ми збираємося. Десь, можливо, будуть порожні стільці замість офіційних представників деяких країн.
- Маєте на увазі Білорусь?
- Так. Але ми вважаємо, що в дусі партнерства Україна там має бути присутня. Щодо ініціативи "Асоційованого тріо" – це дуже правильна формалізація. У наших трьох країн вже є Угоди про асоціацію, ми повністю змінюємо правила роботи на наших ринках, переходячи від "спільного" радянського минулого, до спільного європейського майбутнього. Це також ознака регіонального лідерства, коли чекаючи цього лідерства від високих європейських інституцій, ми розуміємо, що треба брати питання регіональної стабільності та демократичних перетворень у свої руки.