Україна (не) крокує до ЄС: саміт Східного партнерства з нормандським присмаком

Дата публікації
Перегляди
7214
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Україна (не) крокує до ЄС: саміт Східного партнерства з нормандським присмаком

Фото: ТСН.ua

Брюссель хоче відмежуватися від безпекових гарантій Україні, обмежившись фінансовою допомогою.

У Брюсселі нарешті відбувся довгоочікуваний саміт Східного партнерства (СхП), який через COVID-19 кілька разів переносився. Взяв у ньому участь і президент України Володимир Зеленський.

Що це за саміт? Раз на два роки у Брюсселі збираються лідери Євросоюзу та шістьох країн-учасниць СхП: України, Грузії, Молдови, Вірменії, Азербайджану та Білорусі.

Що таке СхП? Напевно найбільше українці знають про це за Вільнюським самітом 2013 року, коли тодішній президент Віктор Янукович на догоду Москві відмовився підписати Угоду про асоціацію з ЄС, що стало початком Революції Гідності. Взагалі СхП бере початок від 2009 року. Його створили наші друзі – Польща та Швеція – щоб наблизити шість країн до ЄС. Однак, за 12 років існування СхП, ми бачимо, що воно суттєво забуксувало, якщо не сказати, що взагалі "померло".

ТСН.ua з'ясовував, для чого ж тоді Україні взагалі треба СхП, і чому ЄС вперто не хоче визнавати власних помилок.

Зброя та Росія

Перш ніж заглибитися власне у політику СхП, розповімо, що передувало цьому саміту в Брюсселі. А відбувся він на тлі гучного скандалу через блокування Німеччиною за правління колишньої канцлерки Ангели Меркель придбання Україною 20 рушниць EDM4S-UA проти безпілотників (литовського виробництва) та 90 великокаліберних снайперських гвинтівок Barrett M82 (американського виробництва).

До того ж Київ вже проплатив їх через Агенцію НАТО з підтримки та постачання (NSPA - аналог нашої ProZorro). Про це в інтерв’ю Financial Times першим розповів міністр оборони Олексій Резніков, а потім – і Володимир Зеленський в інтерв’ю італійській La Repubblica. Берлін натомість мовчить. І це водночас, що саме Німеччина є учасником мирного нормандського формату з врегулювання збройного конфлікту на Донбасі.

Проте на цьому скандали не закінчилися. Просто в день саміту СхП видання Bloomberg повідомило, що низка провідних країн ЄС (Німеччина, Франція, Італія та Іспанія), на відміну від США, віддають перевагу діалогу з Москвою, ніж швидкій розробці болючих санкцій проти Росії, якщо та все ж таки наважиться на широкомасштабну агресію проти України.

Нагадаємо, що саміту СхП передувала неабияка ескалація російської армади біля українських кордонів. Принаймні, про це протягом майже двох місяців до онлайн-саміту Джо Байдена з Володимиром Путіним 7 грудня одне за одним повідомляли американські ЗМІ.

Саміт СхП

Власне сам саміт СхП для України був цікавий не стільки "перемогами" (бо тут похвалитися особливо нічим з огляду на блокування самим Брюсселем поступу України до ЄС) на євроінтеграційному треку, як кількістю двосторонніх зустрічей Володимира Зеленського з європейськими лідерами.

По-перше, одразу після оприлюднення резонансного інтерв’ю в італійській La Repubblica, ще у вівторок, 14 грудня, український президент поговорив телефоном із прем’єром Італії Маріо Драгі.

По-друге, вже в середу, 15 грудня, в Брюсселі Зеленський провів зустріч із президентом Європейської ради Шарлем Мішелем.

Допоки сторони не розголошують подробиць перемовин. Проте, за день до саміту, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наголосив, що СхП не має стати замінником наших прагнень вступити до ЄС.

По-третє, президент України провів перемовини з прем’єром Словенії. Їх результатом стало підписання Декларації про підтримку європейської перспективи нашої країни.

Що це таке? Поки деякі провідні країни ЄС блокують наш поступ не лише до ЄС, а й до НАТО, а європейські очільники кожного разу блокують визнання права України на членство в ЄС у підсумкових деклараціях самітів СхП, Київ заходився підписувати декларації щодо визнання нашої європерспективи з кожною країною-членом ЄС.

"Сьогодні, 15 грудня, була підписана вже сьома така декларація зі Словенією. Тобто менш ніж за рік нам вдалося зібрати вже чверть голосів "за" вступ України серед членів ЄС", - сказав очільник українського МЗС Дмитро Кулеба.

По-четверте, і, що найголовніше, також у Брюсселі український президент зустрівся окремо з новим німецьким канцлером Олафом Шольцом, президентом Франції Еммануелем Макроном, а потім провів із ними тристоронню зустріч у неповному нормандському форматі. Звичайно без РФ, яка не виявляє бажання щось обговорювати з Україною, лише – зі США щодо подальшого нерозширення НАТО на Схід.

Не можна сказати, що ця зустріч була безхмарною. Офіційний Берлін утримався від закидів Києва щодо блокування постачання нам зброї, як і щодо зупинки запуску "Північного потоку-2" та інших санкцій проти РФ.

"Деякі держави, лідери, пропонують формат реагування вже після ймовірної ескалації з боку РФ. Нас цікавить потужна санкційна політика до ймовірної ескалації. Тоді ймовірної ескалації може й не бути. Саме такі відносини, попереджаючи такі небезпечні кроки, можуть зупинити військовий конфлікт на Сході нашої держави, який відбувається вісім років", - сказав Зеленський на пресконференції за підсумками саміту СхП.  

Чому це важливо? Як правильно зазначив посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький, Кремль вже не веде мову про "формулу Штайнмаєра" чи черговість виборів в ОРДЛО за буквою Мінських домовленостей. Москві подавай правові юридичні гарантії нерозширення НАТО на Схід та нерозміщення військових систем Альянсу в безпосередній близькості до території Росії. Тобто, в країнах колишнього Варшавського договору і навіть далі.

Саме у середу, 15 грудня, в день саміту СхП МЗС Росії передав Сполученим Штатам свої письмові пропозиції щодо укладення пакту про нову європейську архітектуру безпеки, яка й передбачає письмові гарантії Америки та НАТО не розширювати Альянс далі на Схід.

Європейська перспектива

Що б там хто не казав, але за 12 років існування СхП, Україна стала його безумовним лідером. Так, Москва від самого започаткування вважає його антиросійським проєктом. Як, власне, і НАТО, вимагаючи від Альянсу та США письмових гарантій нерозширення.

Так, Східне партнерство – це не про безпеку. І, як люблять зауважувати європейські бюрократи, - не про членство в ЄС. Звичайно, краще будувати газогони з РФ, роблячи вигляд, що все добре. Проте, замість того, щоб зберігати статус-кво, прагнучи до діалогу з Росією та будівництва газових "потоків", Євросоюзу треба нарешті розплющити очі на те, що майже у всіх країнах СхП є військові збройні конфлікти, де так чи інакше стирчать вуха Російської Федерації.  

Як би офіційний Брюссель не відмежовувався, що СхП – це не про вступ країн-учасниць до ЄС та якісь безпекові гарантії, саме цього чекають від нього принаймні Україна, Грузія та Молдова, які отримали безвіз та підписали з Брюсселем Угоди про асоціацію. Саме тому Київ, Кишинів та Тбілісі створили формат Асоційованого тріо. Проте Євросоюз не поспішає офіційно визнавати нову ініціативу трьох країн, наголошуючи, що хоче зберегти єдність формату СхП.

Але, навіщо? Так, на цьогорічному саміті СхП замість білоруських офіційних представників були порожні стільці. Проте, Білорусь, країну-учасницю СхП, Росія фактично використала, як плацдарм для гібридної атаки мігрантами не лише проти Польщі та країн Балтії, а й проти ЄС і НАТО. Проте ЄС навіть не спромігся санкціонувати режим Путіна.

Захід фактично проспав аншлюс Білорусі Росією. На додачу, інші дві учасниці СхП, Вірменія та Азербайджан, не виявляють палких євроінтеграційних прагнень. У цьому форматі "шістки" в лідерах саме Україна, Грузія та Молдова. Проте, чомусь, описуючи саміт СхП, про Україну, Грузію та Молдову європейські медіа пишуть, як про колишні радянські країни. Звичайно, як-то кажуть, із пісні слів не викинеш. Історію переписати неможливо. Проте з часу розпаду Радянського Союзу минуло вже 30 років. Можливо час називати наші країни європейськими?

Колишній глава МЗС Бельгії якось сказав: "ЄС є економічним гігантом, політичним карликом і військовим хробаком". Проте, парадокс у тому, що він це сказав 1991 року. І так виглядає, що відтоді мало що змінилося. Наразі ЄС воліє не визнавати, що СхП радше "мертве", ніж "живе", перетворюючи його на фінансовий фонд підтримки країн-учасниць.

Що ж, офіційний Брюссель оголосив про новий план подальшої співпраці з країнами СхП на 2,3 млрд євро з можливістю залучити до 17 млрд євро публічних та приватних інвестицій. Ці гроші підуть на розвиток торгівлі, створення нових робочих місць, інвестиції в інфраструктуру та підтримку "зеленого" переходу (що нам вже обіцяла Німеччина в рамках 1 млрд євро компенсації за запуск "Північного потоку-2").

Проте в ЄС не враховують ще однієї дуже простої деталі: чим дужче вони відкидають європейські прагнення України, тим далі власне самі українці від ЄС. За даними соцопитування Центру "Нова Європа" від 8 до 29 листопада 2021 року, характерною цьогорічною особливістю є те, що рівень підтримки руху до ЄС знизився.

"Джавеліни" на Донбасі та інша новітня зброя, яка зупинить Путіна

"Джавеліни" на Донбасі та інша новітня зброя, яка зупинить Путіна
Наступна публікація