Україна вивела з ладу чверть нафтопереробки РФ: як дрони Fire Point змінюють війну

Сили оборони України систематично доводять до банкрутства країну-бензоколонку. Зафіксовано вже понад 150 успішних атак на російські НПЗ від початку повномасштабного вторгнення. По нафтопереробних гігантах удари завдаються безперервно і ноовою зброєю.

Про це йдеться в сюжеті ТСН.Тиждень.

Модернізовані FP-1 цього тижня завдали удару по четвертому за потужністю російському НПЗ в Кстово за 800 кілометрів від нашого кордону. Завод закривав десяту частину від всього обсягу бензину на Росії. Філігранне влучання зупинило головну установку первинної переробки нафти, як переробляла більше половини сировини.

Також атакували Сизранський НПЗ, який виробляє понад 30 видів нафтопродуктів.

Наступного дня «естафету прийняв» Ярославський НПЗ за 700 кілометрів від українського кордону. Він втратив 75% своєї потужності.

У п’ятницю атакували завод у Пермі. А також дісталося й нафтовому порту в Новоросійську.

До цієї статистики варто додати ще два стратегічних НПЗ для жителв столичного регіону держави-агресорки — Рязанський, третій за величиною в РФ, та Московський. Обидва заводи нині стоять.

В результаті українських дронових санкцій РФ втратила чверть нафтопереробки, а значить — мільярдних прибутків, які йдуть на війну. А відновлювати шалено дороге західне обладнання з кожною нашою атакою ворогу стає все важче.

«Попри всі зроблені ремонти і переможні реляції, що там відновили і так далі, системно ця проблема вирішена бути не може. Тим більше, що удари по російській нафтовій інфраструктурі ущільнилися кількісно і якісно», — наголосив президент центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.

Дрони Fire Point: які особливості новинок

Дрони FP-1 на сьогодні є найкращими українськими БПЛА для ударів вглиб Росії. За даними Генштабу, 60% діпстрайків завдають самі ці «пташки» від Fire Point.

Детальніше про ракетні санкції вдалося дізнатися від головного конструктора та співвласника компанії Дениса Штілермана. Раніше він відсидів у тюрмі ФСБ, а сьогодні разом з командою передає Кремлю вітання через українські дрони та ракету «Фламінго», а також працює над першою українською балістикою та ракетами ППО.

Щоб бути ефективними, у збройовій компанії постійно збільшують дальність, точність та потужність ударів. Дрони модернізують під реальні умови війни, російський РЕБ та ППО.

«Ми змінили крило і вже FP-2 у найбільшому варіанті, це буде 200 кг на 370 км — тобто це така заміна КАБу дешева. Постійно зменшуємо ціну за рахунок масштабування, за рахунок переходу на власні двигуни і на власні комплектуючі», — розповів Денис Штілерман.

Одна з новинок — дрон-матка з двома FPV-шками на крилах.

«Це FP-1, FP-2 — така класична літаюча платформа, вона дуже залежить від того, для яких цілей вона використовується. Тобто сюди можна повісити і квадрокоптери», — пояснив головний конструктор компанії.

Ще один технологічний прорив — ракети на борту дрона-каміказде, якими він може відбитися від ворожої мобільної групи.

Розробники кажуть, що невдовзі ці БПЛА зможуть відбиватися навіть від гвинтокрилів.

«Вісім несе дрон на старому крилі. На новому крилі можемо нести значно більше. Раніше був „потяг“ з паливом: один літак — один „вагон“. А зараз один літак — це чотири „вагони“ з паливом і „локомотив“, — обазно пояснив Денис Штілерман.

Також ці українські «пташки» стали менш помітні для радарів. Несуть значно більше вибухівки. Виросла й дальність ударів, яку поки не розкривають. Та головне — скоро під час діпстрайків нашим операторам не заважатиме розпіарений російський РЕБ.

Що залишилося від російської нафтопереробки

Усе почалося 22 червня 2022 року, коли український безпілотник вперше атакував російський НПЗ. Спікірував точнісінько в ціль — епічно врізався в установку з переробки нафти.

Цією першою мішенню став Новошахтинський нафтопереробний завод за 150 кілометрів від лінії зіткнення на Ростовщині. Той самий, що до 2021 року належав родині Віктора Медведчука. Від 2014 року він постачав бензин до так званих «ЛНР» та «ДНР».

Найчастіше Сили оборони гатили по Рязанському та Саратовському НПЗ. Обидва входять до найбільших у європейській частині Росії. Кожен атакували аж по 15 разів! А Ільський, Афіпський та Туапсинський НПЗ у Краснодарському краї — мінімум по 12.

На Сизранський було здійснено 11 атак, на Новокуйбишевський та Волгоградський — по 10, на Кстовський НПЗ, якому дісталося цього тижня, — вже 9 атак. Якщо за весь 2024 рік було 34 удари по НПЗ, то лише за перші п’ять місяців цього року їх було вже понад три десятки.

За словами експерта Тараса Жовтенка, українські діпстрайки стали системною роботою і тільки питання часу, коли Сили оборони завдаватимуть таких же комбінованих ударів, як і Росія, — дрони, балістика, крилаті ракети.

Лише у компанії Fire Point щодоби збирають 300 дронів та 3 ракети «Фламінго». А за кілька місяців, кажуть, буде балістика.

Нагадаємо, кампанія українських ударів по нафтовій інфраструктурі Росії паралізувала роботу її найбільших НПЗ. Навіть тимчасові стрибки світових цін на нафту через війну на Близькому Сході не рятують бюджет країни-агресорки від дефіциту. Кремль змушений йти на крайні заходи та масово продавати золото для фінансування війни.