Українські чоловіки в Німеччині: що робити, якщо закінчився строк дії документів – відповідь німецької влади

Українські чоловіки в Німеччині: що робити, якщо закінчився строк дії документів – відповідь німецької влади

Якщо закінчився строк дії закордонного паспорту: наразі в Німеччині перебуває близько 200 тис. українських чоловіків призовного віку. / Фото: ТСН.ua

Наразі в Німеччині перебуває близько 200 тис. українських чоловіків призовного віку. Проте, німецька влада не буде їх депортувати, навіть якщо строк дії їхніх українських документів закінчиться.

Заява депутата Бундестагу Родеріха Кізеветтера від опозиційного Християнсько-демократичного союзу (ХДС) два тижні тому прозвучала як грім серед ясного неба. Політик запропонував позбавляти соціальної допомоги (наразі українські шукачі прихистку отримують там по 502 євро на місяць – ред.) українських чоловіків мобілізаційного віку, які перебувають у Німеччині й не хочуть ставати на військовий облік.

"У Німеччині проживає щонайменше 200 тис. українських чоловіків мобілізаційного віку (всього в Німеччині наразі перебуває близько 1,4 млн українських шукачів прихистку – ред.), яких бракує Україні, аби боронити країну", - заявляв Родеріх Кізеветтер, додаючи, що Німеччина навіть могла б допомагати з доставкою українцям (тим, які наразі проживають у Німеччині – ред.) повісток.

Свою думку висловив і голова МВС федеральної землі Гессен Роман Посек. На його думку, Німеччина має допомогти Україні з мобілізацією: "Це також може включати нашу допомогу в тому, щоб Україна могла покластися на людей, які втекли за кордон, але яких можна використати у війні. Важливо підтримати обороноздатність України". Водночас, Посек визнав, що в цьому питанні є дилема, адже Німеччина хоче залишатися "безпечною гаванню". Також голова МВС Гессену відкинув можливість видання німецьких документів як заміну українським: "Я налаштований скептично, бо не бачу, що для цього є відповідні умови. Україна не є нелегітимною державою".

Ці доволі гучні пропозиції прозвучали не дивлячись на попередні офіційні повідомлення Міністерства закордонних справ Німеччини, що обмеження українським урядом та МЗС надання консульських послуг українським чоловікам призовного віку за кордоном не вплине на їхній статус тимчасового захисту в Німеччині.

"З моєї точки зору, це не вплине на статус захисту для біженців з України, незалежно від того, чи є вони жінками (а це переважна більшість), чи чоловіками, бо цей статус захисту є універсальним для ЄС безпосередньо через втечу від російсько-загарбницької війни", - заявляв представник німецького МВС Максимілліан Каль.

Раніше ТСН.ua вже повідомляв, що від 23 квітня Кабмін та МЗС тимчасово призупинили надання консульських послуг для українських чоловіків призовного віку за кордоном. У суботу, 18 травня, українські сервіси ДП "Документ" (які підпорядковуються Держприкордонслужбі), а також наші посольства та консульства відновили прийом заяв на отримання документів та видачу власне документів українським чоловікам.

Але за однієї умови: заявники мають також подати свій військово-обліковий документ у паперовому або електронному вигляді. Що ж буде, якщо українські чоловіки, які наразі перебувають у Німеччині, й у яких закінчується строк дії їхнього закордонного паспорта (або їм треба отримати свідоцтво про народження дитини, водійське посвідчення, довідку про несудимість тощо) не стануть на військовий облік в Україні й залишаться з недійсними документами? За роз’ясненням ТСН.ua звернувся до Федерального міністерства внутрішніх справ Німеччини.

Речник відомства Корнеліус Функе відповів нам: для того, щоб виконати паспортні вимоги й залишитися в Німеччині, іноземці повинні мати дійсний та визнаний паспорт або документ, що замінює паспорт (розділ 3 абзац 1 закону про проживання). Для всіх країн світу, включно з Німеччиною, дуже важливо, щоб іноземці мали дійсні паспортні документи й, отже, могли належним чином підтвердити свої особисті дані та особу. Ця інформація має фундаментальне значення для різних адміністративних сфер (наприклад, ділові операції, національність, питання цивільного стану, дозвіл на перебування, питання повернення).

У розділі 3 абзаці 1 закону про проживання зазначається, що Федеральне міністерство внутрішніх справ в окремих обґрунтованих випадках може дозволити винятки з вимог щодо паспорта до в’їзду іноземця в країну з метою перетину кордону та подальшого перебування в країні до 6 місяців.

"Якщо такий паспортний документ відсутній, імміграційні органи в кожному конкретному випадку перевірятимуть, чи можна його отримати у відповідальних органів країни походження (розділ 5, параграфи 1 і 2 указу про проживання). Постраждалі особи повинні конкретно пояснити та надати докази всіх причин та обставин. Ця правова ситуація поширюється й на громадян України. Для спрощення, крім українських паспортів, українські ID-картки наразі визнаються заміною паспорта", - коментує ТСН.ua речник Міністерства внутрішніх справ Німеччини.

Зміна консульських послуг для українців за кордоном, за словами Корнеліуса Функе, не впливає на надання тимчасового захисту згідно з параграфом 24 закону про проживання у вищезгаданій ситуації, оскільки наданий статус захисту не скасовується через прострочений паспорт.

Тобто, з відповіді Федерального міністерства внутрішніх справ Німеччини можна зрозуміти, що навіть у випадку закінчення строку дії закордонного паспорта або інших документів, українських чоловіків призовного віку не позбавлять статусу тимчасового захисту в Німеччині. У сенаті Берліна також заявили, що німецьку посвідку на проживання українці зможуть оформити навіть із простроченим закордонним українським паспортом України (хоча закон про перебування іноземців у Німеччині передбачає, що для отримання нерезидентом будь-якого статусу, в тому числі й українців за §24 цього закону, треба мати дійсні документи, що посвідчують особу - ред.). 

У розділі 5 указу про проживання, на який посилаються у німецькому МВС, також зазначається, що іноземець у Німеччині може отримати "тимчасовий паспорт" - проїзний документ для іноземців - якщо країна походження відмовляє у видачі паспорта або заміни паспорта. Водночас, у цьому розділі також йдеться про те, що "проїзний документ для іноземців зазвичай не видається, якщо країна походження відмовляє у видачі або заміні паспорта з причин, які також відповідають паспортному законодавству Німеччини". А серед переліку цих причин є "військова служба".

Тому, як бачимо, відповідні німецькі органи розглядатимуть кожен такий випадок індивідуально, контактуючи з відповідними українськими урядовими установами. Так само ТСН.ua відповіли у польському урядовому Офісі у справах іноземців та Міністерстві внутрішніх справ. Наразі відсутність дійсного проїзного документа не заважає громадянину України успішно подати необхідну заяву до воєводи. У той же час українець має достатньою мірою продемонструвати, що отримати новий (український – ред.) проїзний документ неможливо. Такі справи воєвода розглядатиме індивідуально. Крім того, громадянин України може в будь-який момент звернутися за міжнародним захистом, подавши відповідну заяву через органи Прикордонної служби.

На рівні Євросоюзу, як відомо, від 4 березня 2022 року діє Директива про тимчасовий захист українців, які тікають від російської війни. У жовтні 2023 року строк її дії був продовжений до березня 2025 року. Директива дає: дозвіл на проживання; право на роботу, доступ до житла, соцзабезпечення, меддопомоги, освіти, банківських послуг тощо.

За даними Євростату, наразі найбільше українців перебувають у Німеччині (близько 1,4 млн), Польщі (957 тис.), Чехії (біля 400 тис.), Іспанії (200 тис.) та Італії (165 тис.). Деякі ЗМІ повідомляли, що в Польщі може перебувати близько 370 тис. українських чоловіків призовного віку. Проте, це не означає, що всі вони виїхали нелегально після 24 лютого 2022 року. Більшість, майже напевно, виїхали з України, щоб працювати в Польщі, ще до початку повномасштабного російського вторгнення. Тому, щодо цих людей держава Україна може апелювати здебільшого до їхнього морального права повернутися додому й стати на захист Батьківщини. Ті ж, хто виїхав незаконно, мають понести передбачену законодавством відповідальність.

Проте, щодо таких осіб, як вже писав ТСН.ua, має бути рішення суду та покарання винних чиновників, які випустили їх за кордон після 24 лютого 2022 року. Щоправда, надання консульських послуг за кордоном від кінця квітня до 18 травня, коли набув чинності новий закон про мобілізацію, Кабмін та МЗС призупинили для всіх українських чоловіків віком від 18 до 60 років: тих, хто виїхали законно ще до 24 лютого 2022 року; "ухилянтів", які виїхали незаконно після 24 лютого 2022 року; та тих, хто законно виїздив після 24 лютого 2022 року, але на момент перебування за кордоном їм виповнилося 18 років.

Проте, ще в березні 2022 року, в рекомендаціях державам-членам щодо надання українцям статусу тимчасового захисту, Єврокомісія зазначала: "Якщо особа не може надати відповідні документи, а держави-члени не можуть інакше швидко визначити, чи має відповідна особа право на тимчасовий захист або адекватний захист відповідно до національного законодавства, Комісія пропонує перенаправити особу до процедури надання притулку". Тобто, як бачимо, навіть якщо у українських чоловіків за кордоном закінчиться строк дії їхніх документів, це ще не означає, що вони не зможуть отримати нові, проте вже європейського зразка. Щоправда, Єврокомісія також зазначає, що це лише рекомендації, які не мають юридично-зобов’язуючого характеру, тому кожна держава-член ЄС може діяти на власний розсуд відповідно до свого національного законодавства.

Німеччина виділить додаткові гроші для України!

Німеччина виділить додаткові гроші для України!

Повʼязані теми:

Наступна публікація