Українці вчаться жити без світла: як міста переживають багатоденні відключення після обстрілів

Російські обстріли України тривають щодня і щоночі, дедалі частіше вражаючи енергетичну інфраструктуру. У ніч проти 18 січня російські дрони атакували одразу шість областей – Сумську, Харківську, Дніпропетровську, Запорізьку, Хмельницьку та Одеську. Внаслідок ударів поранень зазнали десятки дорослих і одна дитина, двоє людей загинули.

Як міста переживають багатоденні відключення після обстрілів – в матеріалі ТСН.Тиждень.

За словами президента України Володимира Зеленського, найскладніша ситуація з енергопостачанням наразі фіксується на Київщині, Харківщині та в Запорізькій області, зокрема й в обласних центрах. Такі дані були озвучені під час нещодавнього “енергетичного селектора” за участі президента.

Зеленський закликав максимально прискорити збільшення імпорту електроенергії та активніше залучати додаткове обладнання від міжнародних партнерів. Він наголосив, що всі необхідні рішення для цього вже ухвалені, а нарощування імпорту має відбуватися без зволікань.

Очікується, що питання енергетичної безпеки також обговорюватимуть під час так званого “енергетичного Рамштайну”, який Україна планує провести онлайн. Точну дату зустрічі з партнерами наразі не оголошено.

Як виживають міста без світла і тепла

Реальність багатоденних відключень добре знайома мешканцям Київської області. У Вишгороді люди по кілька діб залишалися без електрики й опалення. Місцева жителька Вікторія розповідає, що в її квартирі світла і тепла не було чотири доби поспіль. Згодом ситуацію вдалося стабілізувати завдяки генераторам, які підвезли комунальні служби та рятувальники.

Навіть у будинках без ОСББ мешканці почали шукати спільні рішення. У Вишгороді два під’їзди оперативно зібрали кошти на потужний генератор, який може забезпечити роботу ліфтів, подачу води та опалення.

У багатьох київських багатоповерхівках готувалися заздалегідь. На Позняках, наприклад, ще 2023 року встановили генератор, який підтримує тепло, водопостачання, освітлення та ліфти. Вартість обладнання з монтажем сягнула близько пів мільйона гривень, половину суми компенсувало місто. Щомісячні витрати на пальне для мешканців становлять у середньому 300–400 гривень з квартири.

Втім, не всі технічні рішення виявилися ефективними. Інверторні системи з акумуляторами, розраховані на 12–14 годин роботи, не завжди витримують тривалі аварійні відключення. Через це деякі ОСББ вирішують додатково закуповувати генератори.

Небезпечні “лайфхаки” і поради експертів

Через холод і відсутність світла люди нерідко вдаються до небезпечних способів обігріву – використовують свічки, газові плитки, гріють цеглу на вогні. Експерти застерігають: такі методи можуть призвести до отруєння чадним газом або пожеж.

Фахівці радять у разі використання газових приладів обов’язково встановлювати датчики витоку газу та чадного газу. Генератори категорично заборонено ставити на балконах або в закритих приміщеннях – у столиці вже були випадки смертельних отруєнь через порушення цих правил.

Найбезпечнішими способами зігрітися залишаються теплий одяг, ковдри, спальники та пляшки з гарячою водою.

Чи була столиця готова до кризи

Експерти визнають: повністю захистити великі теплоелектроцентралі від обстрілів неможливо. Водночас окремі елементи енергосистеми намагаються дублювати та захищати. За словами фахівців, комунальні служби Києва готувалися до найгірших сценаріїв, зокрема відпрацьовували процедури зливу води з систем опалення, щоб уникнути масових проривів труб.

Попри складнощі, у міській владі запевняють: критичних руйнувань систем опалення небагато, а більшість будинків вдається обігрівати за допомогою генераторів.

Енергетики наголошують – ідеальних рішень у таких умовах не існує. Місто працює завдяки інженерній винахідливості, професіоналізму комунальників і надзвичайним зусиллям персоналу. Попри втому та невдоволення частини мешканців, Київ та інші міста продовжують триматися в умовах морозів і постійних атак.