Укриття у Києві: чи може підвал багатоповерхівки витримати обстріли і до якого сховища категорично не треба йти

Якщо подивитися на офіційну електронну мапу укриттів Києва, то на перший погляд ситуація з безпекою в місті видається зразковою — уся цифрова панель буквально рясніє червоними позначками. Проте профільні експерти б’ють на сполох: наявність точки на екрані смартфона ще не означає, що в реальному житті сховище відповідає хоча б мінімальним нормам безпеки та перебуває в належному стані.

Про це в інтерв’ю ТСН.ua розповів експерт із безпеки та керівник Центру корпоративної безпеки «Автоном Клуб» Ігор Молодан.

Які укриття у підвалах небезпечні

На думку фахівця, під час повномасштабної війни для такого мегаполіса, як Київ, захисних споруд завжди буде недостатньо. Водночас проблема столиці полягає не в кількості об’єктів, а в їхній внутрішній якості. На мапі зафіксовані сотні адрес, але рівень їхнього облаштування є критичним.

Через це жителі Києва, які мешкають у пішій доступності до підземних станцій метрополітену, зазвичай категорично відмовляються спускатися у підвали власних багатоповерхівок. Людям значно простіше витратити 5–10 хвилин на дорогу і дійти до платформи метро, ніж перебувати у неприбраному, некомфортному приміщенні з постійним неприємним запахом.

«Я вважаю, що це найбільша проблема: наявні укриття необлаштовані, необладнані. І до речі, вони не можуть бути іншими, бо рахуються як найпростіші укриття, але по факту — це підвальні приміщення старого житлового фонду», — каже Ігор Молодан, експерт із безпеки.

При цьому експерт наголошує, що саме старі підвальні приміщення спроможні реально рятувати людські життя під час уламкових та ракетних ударів російської армії. Проте з цього правила є одне суворе і небезпечне виключення — підвали типових панельних будинків. У разі прямого влучання ворожої ракети такі споруди миттєво складаються, наче карткові будиночки, перетворюючи найпростіше сховище на смертельну пастку для людей.

Проблема фінансування: укриття нанесли на карту і забули

Ігор Молодан зауважує, що під час формування загальноміської мережі безпеки чиновники пішли найпростішим шляхом — провели формальну інвентаризацію підвалів та закрили питання звітністю.

«Проблема у тому, що ці найпростіші укриття просто нанесли на карту і забули про них. Нікого не хвилює, що там не прибрано, затхло і неможливо у них перебувати. Що робити з такими укриттями, я не знаю, бо не архітектор. Але, ймовірно, що ці приміщення, які можуть рятувати людей, потребують хоча б косметичного ремонту», — каже він.

Проте на шляху до приведення підвалів до належного стану постає серйозне фінансове та юридичне питання: хто саме має виконувати ці відновлювальні роботи і з чийого гаманця списуватимуться кошти. Якщо житловий будинок перебуває на балансі класичного комунального ЖЕКу — це одна процедура, але більшість сучасних висоток столиці підпорядковані безпосередньо ОСББ.

Більше читайте у матеріалі: Чому у Києві не вистачає укриттів: експерт назвав топ-5 безпечних місць під час обстрілів і головну проблему