В Україні можуть відкрити аеропорт під час війни: що буде в разі пуску "Кинджалів"

В Україні можуть відкрити аеропорт під час війни: що буде в разі пуску "Кинджалів"

Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького можуть відкрити під час війни / Колаж: ТСН.ua

Авіаційний експерт пояснив, які ризики чекають на пілотів і пасажирів, якщо небо над Україною відкриють під час війни.

Відкриття аеропортів в Україні під час війни. Суспільство вкотре вразили гучною заявою. Однак є нюанси. Авіаційний експерт пояснив, які ризики чекають на пілотів і пасажирів, якщо небо над Україною відкриють під час війни. Всі деталі – в ексклюзиві TSN.UA.

Відкриття аеропортів в Україні

Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького можуть відкрити під час війни. Про це заявили в аеропорту, коментуючи можливість відновлення рейсів у воєнний час в Україні. В аеропорту зазначають, що вивчають можливість відкриття рейсів цивільної авіації під час воєнного стану за умов забезпечення усіх вимог безпеки для літаків, пасажирів та інфраструктури. Про це повідомляє пресслужба летовища у Facebook.

"Вивчаємо можливість відкриття рейсів цивільної авіації під час військового стану за умов забезпечення усіх вимог безпеки  для літаків, пасажирів та інфраструктури. Розроблено операційний документ евакуації пасажирів, проводимо постійні тренування процедур евакуації людей", – йдеться у повідомленні.

Головна вимога до відновлення польотів

ТСН.ua поцікавився у авіаційного експерта Валерія Романенка, наскільки можливим є відновлення польотів зі Львова під час війни та які існують плюси та мінуси. Експерт наголосив, що питання відновлення роботи аеропорту "Львів" полягає в головному – безпеці польотів.

"Технічно відкрити аеропорт "Львів" можна. Але це лише один з кроків. Процитую заяву летовища: "Розроблено операційний документ евакуації пасажирів". Це чудово, молодці. А як забезпечити безпеку та евакуацію пасажирів у разі реальної загрози? Саме це і є головною вимогою", – каже він.

Етапи злету і приземлення – це найскладніші моменти для екіпажів літаків. Робота в таких умовах для льотного персоналу перетвориться у суцільний стрес з купою небезпек. Хоча зазначає, що зустрічав молодих пілотів, які готові літати навіть у таких умовах. До речі, 15 січня ворог атакував крилатими ракетами та дронами саме цей регіон України.

"Уявімо, що аеропорт "Львів" відкрито, до нього підлітає пасажирський літак і готується до посадки. Якщо в цей момент у небо підніметься російський МіГ-31К, лунає сигнал тривоги по всій країні. Пасажирський літак мають обов’язково розвернути і відправити на найближчий аеропорт, а він є лише за кордоном. Давати дозвіл на посадку літака у Львові ніхто не буде", – пояснює Романенко.

Як має відбуватися евакуація з літака

Експерт нагадав правила евакуації пасажирів з літака, якщо на борту, який перебуває на землі, виникає якась проблема.

"За правилами, пасажири мають покинути борт за 90 секунд, але це за умови, що задіяні всі аварійні виходи з надувними трапами. А хто ж в аеропорту буде їх активувати через тривогу? Адже потім трапи треба назад скласти, поставити на місце, а це досить тривалий процес, який займе декілька годин і відповідно довготривалу затримку рейсу. І ніхто не гарантує, що не буде повторної тривоги", – зазначає він.

Фахівець зауважив, що сідати у Львові будуть літаки не менші ніж Boeing 737 чи Airbus 320, а це до 200 людей на борту.

"Уявіть собі, як ці люди різного віку будуть вставати з крісел і йти до виходів. Покидати літак вони будуть не швиденько, ковзаючи по надувних трапах, а по одному-єдиному "рукаву" чи на землю по сходинках по трапу. Це займе мінімально 10 хвилин, а їм ще потрібно якось дістатися до бомбосховища. Звичайно, можна на кожну посадку підганяти до літака 3-4 трапи, до всіх дверей. Це прискорить процес, але не принципово. Тому, на мій погляд, практично нереально вчасно вивести людей у разі загрози балістики", – пояснив Романенко.

Більш реально провести таку евакуацію у разі нальоту "Шахедів" або ж атаки крилатими ракетами, які до Львова летять годинами. А в разі удару аеробалістичними ракетами типу "Кинджал" йдеться про підльотний час у 10-12 хвилин.

"Тому якщо адміністрація львівського аеропорту гарантує потрібну швидкість евакуації та оперативне розміщення пасажирів у бомбосховищі, то, звісно, можна спробувати відновлювати польоти. Можливо, адміністрація аеропорту вже знайшла спосіб, як це можна зробити. Але, як на мене, то всі ці заяви – лише підготовка до того, що війна буде завершена в цьому році, а не відкриття львівського аеропорту саме під час бойових дій", – припускає експерт.

Чи з’явиться потрібна кількість пасажирів

Валерій Романенко зазначив, що в разі відновлення польотів з аеропорту "Львів" великого потоку пасажирів там не буде. Тому навряд чи аеропорту потрібно навчати додатковий персонал.

"Звичайно, відновлення авіаційного сполучення з Україною – це було б дуже непогано. До того ж летовище у Львові має один величезний плюс – як тільки літак піднявся на висоту 100-150 метрів, він вже у стовідсотковій безпеці від ворожого ураження, але до цього моменту потрібно ще дійти. Звісно, біля летовища потрібно буде розмістити як комплекс Patriot для захисту від балістики, так і мінімально один ЗРК середньої дальності, який би прикривали його від крилатих ракет і "Шахедів". Але нагадаю, що жоден ЗРК не гарантує стовідсоткове ураження ворожих повітряних цілей", – наголосив фахівець.

Чому небезпечно "світити" розклад польотів

Ще одна проблема: в разі відновлення польотів їх розклад буде в загальній доступності.

"Ворог заходить в інтернет і чітко бачить, о котрій годині мають злітати або йти на посадку літаки. Це дуже небезпечно, бо в цей момент дві сотні людей скупчуються на майданчику 50 на 50 метрів. Росіяни навіть заради забавки можуть піднімати свої МіГ-31 раз на 15 хвилин, щоб зривати відправку рейсу або ж завдати реального удару", – попереджає Романенко.

Експерт додав, що ворог також може впливати й на ритмічність роботи летовища.

"Приміром, посадка запланована на 15:00. Літак підлітає, а о 14:45 оголошують повітряну тривогу. І так може бути по кілька разів на день. Яка авіакомпанія погодиться щоразу міняти маршрут, сідати в Польщі, бо Львів не приймає? З економічної точки зору таке відкриття аеропорту мені незрозуміле, хоча, можливо, українські авіакомпанії й на це погодяться. Але це будуть шалені витрати, бо за посадку в іншому аеропорту потрібно буде платити", – пояснив він.

Чи буде відкриття аеропорту економічно доцільним

Валерій Романенко додав, якщо вже відкривається аеропорт, то відкриття має бути економічно доцільним. А щоб це було так, треба, щоб аеропорт "Львів" виконував хоча б десяток рейсів щоденно.

"Можливо, їм і вдасться набрати потрібну кількість пасажирів, але чи будуть вони здатні гарантувати людям безпеку – питання. Загалом зараз за наявної ситуації з безпекою – все це більше нагадує авантюру. Звісно, що можливі навіть домовленості з росіянами – ми не стрілятимемо по їхніх аеропортах, а вони по наших. Але це вже конспірологічні теорії. Бо я сумніваюсь, що хтось буде домовлятися з росіянами або ж вірити їхнім обіцянкам", – зазначив авіаційний експерт.

Коли запрацює аеропорт "Бориспіль"

До слова, торік повідомлялося, що міжнародний аеропорт "Бориспіль" повноцінно запрацює лише за умови повної безпеки в повітряному просторі України. Нині ж аеропорт намагається зберегти кваліфікацію персоналу, щоб бути готовим до відновлення роботи в будь-який момент. Про таке поінформував генеральний директор "Міжнародного аеропорту Бориспіль" Олексій Дубревський.

В Києві на підсумковій зустрічі команди Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури з головами дипломатичних місій і громадськістю Олексій Дубревський розповів, що нині до роботи аеропорту залучені 3 тисячі 505 працівників.

Дубревський наголосив, що про повноцінне відновлення роботи міжнародного аеропорту наразі не йдеться.

Нагадаємо, що міністр закордонних справ, а раніше заступник керівника Офісу президента Андрій Сибіга заявив, що аеропорт "Бориспіль" став першим об'єктом, який закрили через початок повномасштабної війни. Однак він буде першим, який відкриють, щойно дозволить безпекова ситуація. Своєю чергою голова ОП Андрій Єрмак нагадав, що о 03:00 24 лютого 2022 року з "Борисполя" вилетів останній пасажирський літак, і висловив переконання, що невдовзі аеропорт знову відправлятиме та прийматиме повітряні судна.

Що потрібно для віднолення роботи аеропорту

Для того, щоб відкрити аеропорт, має бути готова інфраструктура, пояснює авіаексперт Богдан Долінце. Якщо були пошкодження, їх мають усунути. Якщо є внутрішні фактори, які впливають на зниження безпеки польотів, пов'язані з організацією повітряного руху, організацією роботи самої інфраструктури, їх також мають усунути.

Також має бути допущений і навчений персонал, люди повинні мати чинні сертифікати на виконання послуг або завдань з виконання польотів.

Втім, є також ще два важливі складники: юридичн ий, тобто має бути знята заборона на використання повітряного простору як біля самого аеропорту, так і за повітряними маршрутами, якими переміщатимуться літаки. І має бути забезпечена безпека повітряного простору від зовнішніх загроз, пов'язаних з військовими ризиками, тобто від дронів-камікадзе, диверсійних груп, ракет.

Де можуть дозволити відкриття аеропорту

За словами Богдана Долінце, щоб розглядати можливість відкриття аеропорту, необхідно оцінити безпеку польотів у різних частинах повітряного простору, виокремити окремі зони і провести аналіз безпеки польотів у кожній з них.

Якщо якась із зон буде визначена як така, в якій можливо відновити польоти, тоді треба буде оцінювати готовність інфраструктури аеропортів, авіакомпаній, страхових компаній працювати в таких умовах, додає він.

 З іншого боку, відкриття повітряного простору без погодження військових в умовах воєнного часу є неможливим.

Раніше прем'єр Денис Шмигаль відповів, чи можливо зараз відкрити авіапростір України.

Раніше ТСН.ua розповідав, що в небі над Україною помітили пасажирський літак з Росії: куди летів і що це означає.

На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: В УКРАЇНІ МОЖУТЬ ВІДКРИТИ АЕРОПОРТ ПІД ЧАС ВІЙНИ! Що буде у разі пуску "Кинджалів"?!

Читайте також:

Повʼязані теми:

Наступна публікація