30 років Незалежності: від СРСР вже незалежній Україні дістався дефіцит і черги під наглядом ОМОНу

Дата публікації
Поділитись:
WhatsApp
Viber
30 років Незалежності: від СРСР вже незалежній Україні дістався дефіцит і черги під наглядом ОМОНу

ТСН.ua

Влаштувати свято того часу було майже нереальним завданням.

На початку своєї незалежної історії українці зіштовхнулись із чергами і дефіцитом, а ще труднощами, які треба було здолати, аби щось купити та влаштувати день народження або весілля. Все це лишилося у спогадах і архівах.

Про це 24 серпня йдеться у святковому випуску ТСН до 30-річчя Незалежності України.

Ігор і Олена одружились 30 років тому вже в незалежній Україні. Щоб його організувати в роки дефіциту - допомагали чи не усі родичі. "І курятину діставали якось там, на заводі тато виписав свиней і її сам різав", - пригадує подружжя Жданових.

На полицях магазинів не було майже нічого - дефіцит і черги. Це в 1991-й прийшло ще з радянських часів перебудови, товарна криза.

Почастувати гостей тоді у них вийшло. З делікатесів була навіть червона ікра, яку надіслали родичі. А в іншому меню було звичайне. "Я пам'ятаю, що переді мною була капуста, салат "Дністер", заливне було якесь, перці фаршировані. Продукція була, просто доступу до неї не було. Обмежили доступ, городяни взагалі виявилися без продуктів харчування", - розповідає пара.

А от, щоб одягнутись на весілля, потрібно було побігати навіть із талончиками із РАЦСУ. "Викинули" обручки, у мене гроші були при собі, я тоді одразу купила", - радісно згадує Олена.

У 1991 році дійсно із товарами було складно, згадує Сергій Астістов - у той період директор універмагу "Україна" у Києві. "Від туалетного паперу і зубної пасти імпортної до телевізорів і холодильників. Виходило так, що ті, хто отримував зарплату, то гроші були, а купити те, що вони хотіли, вони не могли", - пригадує чоловік.

Тетяна Цимбал, відома телеведуча, каже про київський ЦУМ. "Розумієте, оце "дають", "викинули", "дістав" – оце слова, які використовували люди для того, щоб визначити, що він щось купив", - каже Тетяна.

Та для тодішніх селебріті в ЦУМі був окремий відділ. "За державний кошт ми купували те, що в ефір, а за свій – верхній одяг, чоботи", - додає вона.

Талони на їжу, черги за одягом та інфляція – як дефіцит в 90-х перетворив життя на марафон виживання

Талони на їжу, черги за одягом та інфляція – як дефіцит в 90-х перетворив життя на марафон виживання

Сучасні вітрини - про таке тоді можна було лише мріяти - і це тоді, коли у світі все було доступне. Ексдиректор універмагу "Україна" пригадує, які натовпи були в магазинах, коли щось "викидали" на прилавок.

"Коли килими продавали за участю загону міліції особливого призначення. Якби не "Омон", то там би пів універмагу рознесли б", - переконаний чоловік.

На відеоархівах тих часів є кадри тисняви біля взуттєвого, за кросівками. Міліція застосовували газові балончики і кийки.

Із здобуттям незалежності миттєво краще не стало, але стало вільніше. Потоки так званих "човників" з-за кордону повезли нехитрий крам. Тоді вже українці були мільйонерами через інфляцію. "Ми постійно стежили за курсом долара і вдень міняли три рази ціну, таке було", - пригадують тогочасні бізнесмени.

Зарплати нівелювались швидко - ціна на ковбасу була мільйон двісті тисяч.

ТСН.ua

Спадок СРСР початок 90-х - це було приниження людської гідності. Коли нормально нагодувати дитину і вдягнути її -  було цілим марафоном на виживання. Потім потроху економіка почала оговтуватись. Ввели гривню, на полицях з’явилося усе. Так ми живемо і зараз, хоча не всі можуть дозволити собі бажане.

"Стандартний набір у нас – масло, котлети, сік, лимонади, полуниця, сосиски, зелень", - заглядають зараз до свого холодильника родина Жданових.

Такий набір продуктів для більшость українців вже буденність. Черги, дефиціт - це те, чого діти просто не знають.

А Олена та Ігор, коли приходять у супермаркет, лише жартують над тим, що вже далеко позаду.  "Якби тоді на нашому весіллі був такий асортимент ковбас, у нас би було ковбасне весілля", - жартує подружжя.

Наступна публікація