Відкрили символічну синагогу: в Бабиному Яру в Києві вшанували українців, які рятували євреїв під час Голокосту

Відкрили символічну синагогу: в Бабиному Яру в Києві вшанували українців, які рятували євреїв під час Голокосту

ТСН.ua

Україна - четверта серед країн світу за кількістю Праведників народів світу.

Місце для роздумів у вигляді символічної синагоги відкрили в Бабиному Яру в Києві в День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни.

Про це 14 травня йдеться у сюжеті ТСН.19:30

Вона нагадує книжку, що відкривається і перетворюється на багатошарову конструкцію. Її автор - швейцарський архітектор Мануель Герц. Каже, що деякі мотиви свого витвору позичив із малюнків синагог Західної України, які знищили нацисти під час Другої світової війни.

Стеля святині - прикрашена картою зоряного неба, що відтворює розташування зірок 29 вересня 1941 року. Це був перший день масових розстрілів у Бабиному Яру в Києві. Загалом у цій найбільшій братській могилі загинули до 150 тисяч людей.

Чимало киян  переховували євреїв у себе вдома, за що дістали звання Праведників народів світу. Деякі з них були присутні й на сьогоднішній церемонії відкриття меморіалу. Україна - четверта серед країн світу за кількістю праведників. Але українців, що рятували євреїв, набагато більше. І саме сьогодні вся країна вперше на державному рівні вшановує їхню пам'ять.

Новини України: в Бабиному Яру відкрили місце для роздумів у вигляді символічної синагоги

Новини України: в Бабиному Яру відкрили місце для роздумів у вигляді символічної синагоги

Катерині Шереметі, у дівоцтві Ільницька, на початок нацистської окупації їй було вісім років. Василю Назаренку в 1941 році було одинадцять років. І до їхніх батьків якось постукали з проханням про допомогу.

Родина Назаренків жила на Вінниччині. Коли почалися переслідування євреїв, то жінка на ім'я Етей прийшла в їхній дім.

"До батька звернулась: Мусію Васильовичу, врятуйте життя", - згадує Василь Назаренко. 

Згодом донька Мусія змогла вивести з гетто і доньку Етей. Так кілька років, тихцем, жінки були під прихистком Назаренків.

"До речі, за два з половиною роки сусіди не знали, що вони у нас живуть", - каже Василь Назаренко. 

Батько Катерини Шеремети Петро Ільницький, вдівець із п'ятьма дітьми з Івано-Франківщини. Ризикуючи життям своєї родини зміг урятувати 14 євреїв. Серед врятованих були, як його сусіди, так і не знайомі люди. 

"Ми вже знали, що німці можуть всю сім'ю знищити. То вже було таке, що розстрілювали всіх. Була велика стайня, стодола. Над стайнею сіно було. І на сіні вони спали і все робили. А котрі були сильніші, то у лісі викопали такі ями, там жили. І носили туда їжу", - згадує Катерина Шеремета. 

Порятунок єврейських родин на теренах України - це не поодинокі випадки. На свій страх і ризик українці, поляки, молдавани протягнули руку допомоги тим, хто точно б загинув в концтаборах. В музеї історії України у Другій світовій війні збирають свідчення цих подвигів.

Більше двох з половиною тисяч українців держава Ізраїль з вдячністю вшанувала званням Праведник народів світу. Серед них - і вся родина Назаренків. Ось їхні імена на пам'ятній стіні музею Яд Вашем. Тут же викарбувані імена усіх Ільницьких.

Свідчень чи нових документів про порятунок євреїв в роки Другої світової все важче знайти. Але Меморіал Яд Вашем і далі працює з архівами.

"Яд Вашем постійно вишукує ці історії, і постійно розшукує підтвердження. Ця робота ведеться постійно", - каже Маргарита Ормотсадзе-Яковлева. 

Ця жінка опікується українськими Праведниками і збирає підтвердження від євреїв про їхній порятунок. Василь Михайловський, народжений Цезар Кац отримав прихисток в окупованому Києві. Ніна Гудкова ховала у дитбудинку 12 єврейських хлопчиків.

"Це був не якийсь там обов'язок. Це просто її душа не змогла пройти мимо дитини, яка потребувала допомоги", - каже Василь Михайловський

А це - родина Вовкотрубів із Золочева. Вони ховали кілька єврейських сімей. І їхні нові покоління вдячні. Давид Пік зміг дістатись Америки. Він розповів доньці про подвиг Вовкотрубів.

"Якби не Вовкотруби, мене б не було тут сьогодні, не існувало б моїх дітей", - каже Давид Пік. 

Але не всі рятівники через брак документів удостоєні звання Праведника. А таких українців набагато більше. Чиїсь історії загубились назавжди. Не всі домашні альбоми зберегли їхні фото. Але залишається пам'ять про їхні чуйні серця і про їхню совість.

Нагадаємо, в Україні вперше вшановують людей, які рятували євреїв під час Другої світової війни