Випробувальний термін Путіна минув: Байден покарає Росію чи здасть Україну?

Дата публікації
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Випробувальний термін Путіна минув: Байден покарає Росію чи здасть Україну?

ТСН.ua

США не визнають "червоних ліній" Путіна, проте ні членство в НАТО, ні ПДЧ Україні ніхто не пропонує.

У вівторок, о 17:00 (за Києвом) Джо Байден та Володимир Путін проведуть свій другий великий саміт. Проте цього разу президенти США та РФ поговорять по захищеній відео-лінії - особистого контакту не буде. Російська сторона прогнозує, що розмова може розтягнутися на кілька годин. Проте жодних заяв по закінченню перемовин президенти не робитимуть.

На президентському рівні вперше і востаннє Байден та Путін бачилися 16 червня в Женеві. Туди американський президент їхав із неабияким подарунком для хазяїна Кремля – згодою на добудову "Північного потоку-2". Щоправда сама зустріч у Женеві не стала ні зрадою, ні перемогою. Це був радше саміт заради саміту. Проте є одна деталь, про яку наразі мало хто пам’ятає. Одразу після Женеви Байден дав Путіну рівно пів року на зміну агресивної політики.

Обидві сторони настільки підвищили ставки, що, здається, все от-от вибухне. І в заручниках, як не дивно, саме Україна. ТСН.ua проаналізував, із чим Байден та Путін вийдуть на переговори, та чого очікувати Києву.

Історія повторюється

Методи Кремля не змінюються. Щоб зустрітися з Байденом у Женеві пів року тому, Путін стягнув до українських кордонів ледь не всю російську армаду. Тоді, нагадаємо, американський президент спочатку подзвонив хазяїну Кремля, а потім погодився провести з ним великий саміт у Женеві. Хоча до цього в інтерв’ю ABC News Байден назвав Путіна вбивцею.

Женевський саміт проривом не став, до того ж для обох сторін. Він радше законсервував статус-кво. Проте на одноосібну поступку росіянам адміністрація Байдена все ж пішла, подарувавши добудову "Північного потоку-2". Звичайно, все це подавалося, як прощальний подарунок Ангелі Меркель, яка залишає посаду канцлерки. Не в останню чергу це ще й спроба Вашингтона заручитися підтримкою Берліна у "війні" проти Китаю.

Проте саме це рішення адміністрації Байдена на догоду німцям та росіянам спровокувало енергетичну кризу в Європі та поставило Україну перед загрозою реального повномасштабного вторгнення РФ. Можливо саме тому американці почали бити на сполох. ТСН.ua вже писав, що від 30 жовтня провідні американські ЗМІ по черзі повідомляли про підозріле скупчення російської військової техніки та особового складу вздовж українських кордонів.

Дехто називав це справжньою інформаційною спецоперацією США, які штучно підвищують градус напруги. Спочатку Київ реагував досить мляво. Потім і сам включився в медійне протистояння, назвавши дати ймовірного нападу росіян – кінець січня – початок лютого. А міністр оборони Олексій Резніков днями закликав Канаду, США та Велику Британію направити в Україну військових інструкторів, розмістивши їх поблизу лінії фронту.

Цілі американської "операції" називалися абсолютно різні: від підвищення ставок у перемовинах із Путіним, до тиску на Київ виконати якимось чином Мінські домовленості. Проте це радше чутки та маніпуляції, ніж щось більш менш схоже на правду. Що можна сказати точно, так це те, що історія повторюється. Як і напередодні женевського саміту, так і зараз Москва знову використовує силовий сценарій, погрожуючи великою війною в Європі, щоб виторгувати для себе поступки з боку Заходу та місце під сонцем на світовій арені.

Фінляндизація України

Вдало протестувавши міграційною кризою на польсько-білоруському кордоні ЄС і НАТО на міцність, Путін вдався до політичного шантажу. На відміну від женевського саміту, цього разу хазяїн Кремля пішов ва-банк, вимагаючи правових юридичних гарантій нерозширення НАТО на Схід.

Вимоги Москви виходять далеко за межі виключно членства України в НАТО. Росія замахнулася на американську ядерну зброю в Німеччині, яку непогано було б вивести, гарантії нерозміщення новітніх систем озброєнь Альянсу в Польщі та країнах Балтії і заборону на просування інфраструктури НАТО в Україну (тобто, навіть не членства). Це, за словами Путіна, має стати основою пакту щодо нової безпекової архітектури Європи.

Сполучені Штати в боргу не залишилися. За добу до старту відеоперемовин президентів телеканал CNN повідомив, що адміністрація Байдена розробила жорсткий санкційний пакет "щоб стримати Путіна від вторгнення до України": персональні санкції проти найближчого оточення Путіна (його "гаманців – ред.); виробників енергії; російського суверенного боргу; і навіть відключення Росії від міжнародної платіжної банківської системи SWIFT.

Проте США готові застосувати ці "ядерні санкції" (як пише CNN із посиланням на високопосадовця в адміністрації Байдена – ред.) лише після наступу Росії на Україну. До того ж The New York Times нагнітає паніку, що Кремль може піти на тристороннє вторгнення одночасно з північного сходу, півдня та заходу. Проте зміцнюватимуть Сполучені Штати не Україну, а східний фланг НАТО, а нам, можливо. збільшать постачання зброї.

Сполучені Штати категорично проти "червоних ліній" Путіна, як-от вето на вступ України до НАТО, чи нерозміщення ядерної зброї та інших бойових систем у Польщі та країнах Балтії. А от в Німеччині, схоже, дуже навіть "за". Голова Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганг Ішингер прямо вказав на можливу фінляндизацію України, яку охоче просувають в Кремлі.

"Путін вважає, що займає оборонну позицію. Він давно боїться, що США таки приймуть Україну та Грузію до НАТО. Це червона лінія для Росії. Не можна сказати, що Україна та Грузія ніколи не можуть стати членами НАТО. Але ми могли б запропонувати Україні орієнтуватися на фінів. Фінляндія є членом ЄС, але не НАТО", - сказав Ішингер.

Чого очікувати Україні

Дуже дивно з боку колишнього заступника міністра закордонних справ Німеччини чути про фінляндизацію України. Адже Путін продовжує стверджувати, що Захід обдурив Росію, начебто знехтувавши усною обіцянкою не розширювати НАТО на Схід в обмін на об’єднання Німеччини 1990 року. Тому через 30 років Путін хоче передомовитися із Заходом, влаштувавши "Ялту-2". І хто, як не німці, мали б заперечити Москві.

Навряд чи Байден пристане на ці "хотєлкі" Путіна. Проте треба чесно визнати: ніхто поки й не запрошує Україну до НАТО, навіть ПДЧ, обіцяне нам та Грузії ще 13 років тому, не дають. Та й щодо Донбасу прессекретар Путіна Дмитро Пєсков вже заявив, що Байден навряд чи отримає пропозицію доєднатися до нормандської четвірки. Але цей віртуальний саміт точно стане поворотним у відносинах США-РФ та Захід-РФ.

На світовій арені Росія поводить себе як "гопник" з ядерною зброєю. Напередодні перемовин Байдена та Путіна російська пропаганда знов дістала зі скриньки заїжджену фразу про "радіоактивний попіл", на який Москва може перетворити Вашингтон, якщо Байден відмовиться визнати "червоні лінії" Путіна.

Якщо зараз не поставити Путіна на місце, його амбіції зростатимуть в геометричній прогресії. І наступними після України до "споконвічної сфери інтересів" Росії можуть потрапити вже країни колишнього Варшавського договору, про який із ностальгією так любить згадувати Путін.

Хоча Байден проводить зустріч із Путіним за два дні до великого саміту демократій (відбудеться 9-10 грудня), куди Путіна не запросили. Можливо, в цьому є якийсь прихований сенс. Україні ж треба розраховувати на сили власної армії. Ніхто за нас на нашій землі помирати не збирається, ні американські, ні надто німецькі солдати. Після перемовин із Путіним, Джо Байден поговорить телефоном і з Володимиром Зеленським.

Максимум, на що можемо розраховувати – це поновлення переговорного треку за лінією заступниці держсекретаря Держдепу Вікторії Нуланд із заступником голови російської Адміністрації президента Дмитром Козаком (такий майданчик у Нуланд вже був із Владиславом Сурковим – архітектором окупації Криму та подальшої інтервенції на Донбас).

Байден та Путін зустрінуться у відеоконференції – розмова пройде у закритому режимі | Новини світу

Байден та Путін зустрінуться у відеоконференції – розмова пройде у закритому режимі | Новини світу
Наступна публікація