Восьмий "Рамштайн", перемога України на полі бою та членство в НАТО: інтерв’ю з амбасадоркою США при НАТО Джуліан Сміт

Генсек Альянсу Єнс Столтенберг заявив, що вже в найближчому майбутньому Україна може отримати ще більше важкого озброєння. "Ми перебуваємо у вирішальній фазі війни. Тому важливо надати Україні необхідну для перемоги зброю", – додав генсек НАТО.

Франція першою серед країн-членів НАТО постачає нам легкі танки AMX-10 RC. США та Німеччина надають БМП Bradley та Marder. Велика Британія готова надати нам 14 танків Challenger 2. У Вашингтоні пояснюють, що начебто й не проти надати Україні свої танки Abrams. Але є проблеми з логістикою, їхнім обслуговуванням, ремонтом та неабиякою витратою палива при експлуатації.

Набагато кращі для України німецькі танки Leopard 2. Проте Олаф Шольц досі не може ухвалити це рішення. Його уряд навіть блокує передавання цих танків третіми країнами. За інформацією Spiegel, ця позиція Шольца навіть призвела до розколу у лавах його власної партії. І недивно, бо, виступаючи на з’їзді СДПН, канцлер захищав свою позицію тим, що на пробіжці його зупинив поляк і подякував за те, що Шольц не дозволив Польщі передати Україні танки.

Чого нам очікувати від чергового "Рамштайну"? Чи оголосять там про надання Україні танків? Що США й НАТО знають про другий великий наступ росіян? А також про саміт НАТО у Вільнюсі, чи зможе Україна отримати там ПДЧ?

Про все це ТСН.ua розпитав під час інтерв’ю у амбасадорки США при НАТО Джуліан Сміт.  

– Хочу почати наше інтерв’ю з підходу Заходу до України. Лише від початку цього року стався, як на мене, великий прорив у підході Заходу щодо військової допомоги Україні. Франція першою серед країн-членів НАТО постачає Україні "легкі" танки. США та Німеччина надають Україні БМП Bradley та Marder. Чи означає це, що Захід абсолютно впевнений, що Україна має остаточно перемогти Росію на полі бою? Чи, можливо, Захід має дані розвідки про те, що Росія готує другий великий наступ?

- Ви маєте рацію, на початку цього року було зроблено декілька дуже серйозних оголошень щодо підтримки України з боку інших країн. Це три країни: Франція, Німеччина та моя країна – США, які підтримують Україну від першого дня. Але оголошення, які ми побачили нещодавно, справді вказують на те, що зараз ми переходимо до іншої категорії, коли ці країни зробили крок вперед, надавши ці "легкі" танки або машини піхоти. І для мене це є свідченням того, що підтримка України залишається такою ж сильною, якою вона була 24 лютого минулого року. Союзники по НАТО єдині у своїй рішучості продовжувати підтримувати Україну. І ми хочемо, щоб Україна перемагала на полі бою. Це має еволюцію, про яку ми говорили з українськими командирами та українським урядом щодо їхніх потреб. Ми чітко й голосно чули від наших українських партнерів, що вони шукали можливостей саме таких типів. І я в захваті, що ми бачимо повідомлення про те, що вони будуть якнайшвидше передані українським силам.

– Про другий можливий великий наступ Росії. З вашої точки зору, чи готується Росія до другого великого наступу на Київ? Або на західноукраїнські області? Наприклад, на Волинську? Чи вони зосередяться винятково на Донбасі та півдні, щоб остаточно відрізати Україну від Чорного моря?

– Наш фокус – це впевненість, що ЗСУ можуть продовжувати досягати успіхів на полі бою. І це означає, що де б росіяни не вирішили вступити (у бойові дії – ред.), ми дуже зосереджені на тому, що робить Україна і як Україна може захистити свою територію та свій суверенітет. Ми були так вражені вправністю ЗСУ, мужністю, яку вони продемонстрували, а також інноваційністю. Це сили, які опанували десятки різних типів засобів (зброї – ред.). Вони можуть опановувати ці засоби в режимі реального часу та ефективно використовувати їх на полі бою. Тож це наш фокус. Наш фокус тут, в НАТО, полягає в підтримці єдності та забезпеченні того, щоб окремі країни робили все можливе, щоб українська армія отримала необхідну підтримку.

- Ми чекаємо на зустріч у форматі "Рамштайн" 20 січня. Чого очікувати?

– Ці зустрічі – дуже важливі ключові етапи. Це процес, який очолюють США, наш міністр оборони Ллойд Остін. Що він робить – це щомісяця переконує понад 50 країн за столом… Це не лише союзники по НАТО. Це країни з усього світу, які віддані підтримці України через безпекову допомогу. Вони приходять до кімнати і чують безпосередньо від українських командирів, часто міністра оборони, які є поточні потреби. Вони обговорюють це, намагаються визначити дуже стислі терміни, коли союзники можуть активізуватися і задовольнити ці потреби. І часто наприкінці зустрічі ми можемо зробити великі оголошення щодо нової допомоги, яка буде надана. Знову ж таки, це те, що ми робимо щомісяця. Наступна, восьма така зустріч, як ви зазначили, відбудеться 20 січня. І ми вважаємо, що буде ще одна в лютому, коли ми якраз наближатимемося до річниці війни Росії в Україні.

– Ви щойно згадали про великі оголошення щодо нових видів військової допомоги Україні. То чи можна розраховувати нарешті на постачання Україні винищувачів, ракет великої дальності та танків?

– Знову ж таки, що ми робимо на цих зустрічах – це слухаємо в режимі реального часу, що українські командири говорять нам про те, що їм потрібно. Ми чули прохання, наприклад, про танки. І, як ви знаєте, ми вже почули кілька позитивних підбадьорливих слів від наших друзів у Великій Британії та Польщі про їхню зацікавленість у виконанні цієї конкретної потреби. Але я не хочу забігати наперед перед самою зустріччю. Тому ми дочекаємося, поки збереться контактна група з питань оборони України, і подивимося, що вони зможуть оголосити на цьому етапі.

– Ми вже чули деякі пояснення щодо німецьких танків і можливості їхніх поставлянь Україні. А як щодо американських танків Abrams? Ми знаємо, що є певні труднощі з логістикою та ремонтом.

– Я вважаю, що це був дуже позитивний розвиток подій, коли США оголосили про надання одного з найбільших пакетів допомоги на початку цього року. Це була дуже позитивна подія –  $3,75 млрд на безпекову допомогу. Я вважаю, що найбільш вагомим вкладом у цьому пакеті було рішення США надіслати БМП Bradley. Я знаю, що українці зможуть їх добре використати на полі бою. І зараз це залишається в центрі уваги. Як і завжди, ми шукаємо додаткові можливості. Побачимо, що ще надійде в майбутньому. Ми також завжди хочемо враховувати питання щодо технічного обслуговування та здатності українських сил утримувати та обслуговувати обладнання, яке їм надсилається. Але, знову ж таки, ми подивимося на цю майбутню зустріч і побачимо, які додаткові рішення можуть бути оголошені на той час.

- Добре. Коли ми говоримо про підсумки цієї війни загалом, як ви вважаєте, чи може ця війна закінчитися перемогою України 2023 року? Від чого це залежить? І знову ж таки, загалом, які конфігурації закінчення цієї війни ви бачите, включаючи Донбас і Крим?

- Дозвольте мені бути дуже чіткою. Ця загарбницька війна, яку Росія веде вже майже рік, може закінчитися сьогодні. Просто зараз, коли ми сидимо тут і ведемо цю розмову. І це може зробити лише одна людина. Це президент Путін. Цю війну почала Росія. І Росія може припинити цю війну негайно. Ми робимо все можливе, щоб якомога сильніше тиснути на Москву, щоб вона ухвалила це рішення. Окрім цього, ми хочемо, щоб українські сили перемогли. Знову ж таки, їхній прогрес на полі бою за останній рік був надзвичайним. Ми були вражені їхньою вправністю. І тому ми маємо впевненість, що за умови продовження трансатлантичної підтримки та навіть підтримки з далеких континентів, українські сили й надалі переважатимуть і зрештою переможуть на полі бою.

– Кілька днів тому ми бачили чудову статтю Кондолізи Райс і Роберта Гейтса у Washington Post. Вони зазначили, що час не на боці України, а Путін приготувався до тривалої війни. Ви поділяєте їхню думку?

— Мені пощастило працювати з ними. Міністр оборони Гейтс – один із найкращих експертів із питань оборони в США. Я дуже поважаю як його, так і колишню держсекретарку Кондолізу Райс. Я скажу, що сьогоднішній підхід є правильним. Я думаю, ми просувалися так швидко, як могли, щоб Україна отримала цю підтримку, якої потребує, в режимі реального часу. Я не бачу жодних доказів того, що між трансатлантичними партнерами зростає нетерпіння. Я не бачу жодних доказів того, що трансатлантичні партнери збираються дивитися в інший бік. Натомість, що я бачу – це постійна відданість Україні гарантувати, що ми зможемо якнайшвидше закінчити цю війну.

– Коли ми говоримо про саміт НАТО, який цього року відбудеться у Вільнюсі (Литва), українці дуже розраховують на отримання там наприклад ПДЧ. Це реальний сценарій?

- Я думаю, ви чули, як Єнс Столтенберг, генеральний секретар, тут, в НАТО, говорив про це. І я знаю, що ви чули, як мій президент говорив про це. Ми залишаємося відданими Бухаресту (Бухарестському саміту НАТО 2008 року – ред.), де було рішення 2008 року, коли Альянс сказав не "чи" Україна та Грузія приєднаються до НАТО, а "коли". Двері НАТО залишаються відчиненими. Президент Байден чітко висловився щодо цього. Ми також чітко заявили, і це стосується безпосередньо росіян, що Росія не має права голосу та права вето в цьому процесі. Розширення НАТО завжди є питанням між самими союзниками НАТО та країнами-аспірантами. Тож ми продовжимо просувати цей меседж. Але я думаю, ви також чули, як мій президент і генеральний секретар сказали, що ми хочемо просто зараз переконатися, що Україна отримала всю практичну підтримку, яка їй зараз потрібна, щоб перемогти на полі бою. І це наш пріоритет номер один.

– Отже, чи можна говорити про те, що ми продовжимо обговорювати цю тему після перемоги України?

– Так, я не бачу, щоб дебати про Україну та НАТО дійсно рухалися в якомусь напрямі. Але зрештою це той самий напрям, який полягає в тому, що союзники підтримують приєднання України до Альянсу. І ми, без сумніву, продовжуватимемо шукати шляхи зміцнення вже сильного партнерства України з НАТО, просуваючись вперед.

- Я маю поставити це запитання – російська ядерна сила. Чи є це реальною загрозою для нашого майбутнього членства в НАТО? Чи є це перешкодою для членства України в НАТО?

- Знову ж таки, я думаю, ми всі, союзники по НАТО, чітко висловилися, генеральний секретар чітко висловився, – це не те, що Росія може використовувати. Росія не має права голосу в цьому питанні. Крапка. Але щодо її брязкання ядерною зброєю, маю на увазі, ви також чули наші коментарі щодо цього. Ми дуже цим схвильовані. Ми вважаємо це тривожним. Ми відповіли на це Росії. Ми також сказали про безпрецедентні або катастрофічні наслідки, з якими зіткнеться Росія, якщо вона звернеться до свого ядерного арсеналу. Тому, це те, що ми продовжимо моніторити. Ми сприймаємо це дуже серйозно. Але я думаю, ви також чули, як високопосадовці в США заявили, що зараз ми не бачимо ознак того, що вони планують застосувати ядерну зброю.

- І моє останнє запитання. Чи бачите ви зараз загрозу з боку Росії почати пряму справжню війну з НАТО? Наприклад, українська розвідка має інформацію, що Росія могла розмістити ядерну зброю в Білорусі, яка межує з країнами-членами НАТО. Велике занепокоєння викликає і російський військовий корабель, озброєний гіперзвуковими крилатими ракетами в Норвезькому морі.

- США були дуже чіткими. Ми будемо гарантувати, що зможемо захистити кожен дюйм території НАТО. Ви пам’ятаєте, що за кілька днів до 24 лютого минулого року, та за кілька днів після цього, НАТО зробила низку кроків для зміцнення східного флангу, щоб переконатися, що безпекові занепокоєння союзників Альянсу на східному фланзі вирішені, і вони мають все необхідне для забезпечення їхньої безпеки. Зараз ми маємо близько 40 тис. військовослужбовців НАТО під командуванням у цьому конкретному районі. Від 24 лютого минулого року США додали ще 20 тис. американських військових. Тому ми дуже уважно спостерігаємо за сусідами, спостерігаємо за діями Росії, зокрема щодо Білорусі. І ми продовжуватимемо тут, у НАТО, забезпечувати захист східного флангу НАТО з точки зору стримування та оборони.