Британець Марк Г’юз приїхав до України. На початку повномасштабної війни він прихистив 6 українських родин і тепер вирішив провідати їх.
Британець Марк Г’юз від перших днів російського вторгнення відчинив двері свого дому для українських біженців. Іноземець селив у себе в будинку поблизу Лондона людей, які тікали від російських куль і ракет. Днями чоловік приїхав до України.
Чому полиці українських супермаркетів шокували іноземця та що з побаченого в Україні змусило 56-річного британця плакати?
Про це йдеться у матеріалі кореспондентки ТСН Наталії Ткачук.
З обіймами й нестримними усмішками родина Бобриків зустрічає свого друга – британця Марка Г’юза. Востаннє в Україні Марк був 20 років тому. І то лише проїздом. Цього разу приїхав уже для того, щоб більше дізнатися про Україну і побачити людей, які стали для нього рідними.
Від початку повномасштабного вторгнення Марк чув про нашу країну з вуст тих, кого рятував. Він допоміг шістьом українським родинам – зустрічав, прилаштовував, опікувався. Євгенія з Бучі разом з донькою жили в його будинку, що неподалік Лондона.
"Коли почалася війна, ми з дружиною дивилися по телевізору всі ці жахливі події, що відбувалися в Бучі та багатьох інших місцях. І одного дня я побачив відео, де багато літніх жінок, дітей, собак і котів переходили річку, декого переносили на ношах і на плечах, і це змусило мене заплакати. Я сказав дружині: "Ми маємо щось зробити для цих людей. Вони такі ж, як і ми. Вони європейці. Спробуймо їм допомогти", – каже Марк.
Так не лише з новин він дізнався і про місто Буча, і про вулицю Яблунську. Євгенія була серед тих, хто саме цією вулицею намагався виїхати з окупованого міста, і потрапила під вогонь окупантів, які обстрілювали автівки з цивільними жителями. Женя з донькою дивом вижили. Їхню сусідку, яка їхала з ними, поранили. В машині залишилися і згоріли всі речі й документи. Британія тоді була одна з небагатьох країн, яка приймала біженців без паспортів.
І от Марк гостює у тих, хто змушений був стати біженцем і шукати прихистку за кордоном. Тут затишно й давно навели лад після окупації. Будинок був пошкоджений уламками російських снарядів і сюди навідувалися росіяни, але унітази, жартує Євгенія, залишили.
"Я не думаю, що багато людей у Британії знали про Україну до війни. Але з початком війни люди зрозуміли, що Україна має таку саму культуру, інтереси, спосіб життя, що й британці. Я тут лише одну годину поки що, і мені цікаво. Маю побачити більше, щоб скласти повну картину", – каже Марк.
З Марком Г’юзом ТСН зустрічається за тиждень. Він уже збирається додому до Британії і зізнається – ця подорож стала для нього справжнім відкриттям.
"Україна – це не те місце, куди часто їздять європейці. Але це така ж Європа. Я встиг побувати у Львові – він нагадує бельгійське місто Брюгге. Тут прекрасно. У вас чудова культура, смачна їжа, доброзичливі люди, чисто. І те, що зараз тут відбувається, просто жахливо… І це дуже сумно", – каже Марк Г’юз.
Під час прогулянки середмістям Києва Марк уважно вдивляється в кожну будівлю і спостерігає за людьми – винахідливість українців, каже, справила на нього особливе враження.
"Ви змушені адаптуватися. І я вражений, як українці адаптуються до життя у війні, до відключень світла. Кожного дня. Кожного дня. Ми не цінуємо того, що маємо. Всі ваші пам’ятники, всі статуї захищені. Це неправильно. В Лондоні також багато пам’ятників, і я просто не можу навіть уявити, що ми змушені будемо робити те саме", – каже британський благодійник.
Марк пригадує: його друзі-британці, які ніколи не бували в Україні, перед поїздкою жартома застерігали, мовляв, з їжі тут готують лише капусту й картоплю. На це і розраховував. Тому різноманітність і багатство української кухні неабияк шокували іноземця.
"Вчора ми ходили до українського супермаркету, і я зняв відео для своєї родини. Там на полицях лише 15 метрів з яйцями! І для мене це було справжнім "вау"! Який вибір! У нас у Британії ось такий вибір яєць. А у вас в рази більший, а ще м'ясо... Ну дуже багато їжі", – каже він.
На Майдані Незалежності, біля народного меморіалу, британця також шокує кількість прапорців, і все це кількість життів, які забрала війна.
"Коли дивишся на масштаб цього всього, це просто неможливо усвідомити. Ми були на цвинтарі у Львові, і там саме проходив похорон. Я подивився вбік і побачив екскаватор, який копав могили. Солдати ховали своїх побратимів. А в цей час лунала повітряна тривога. Я не можу навіть уявити, як це – ховати своїх товаришів під час авіаудару. Це просто не вкладається в голові. Це було дуже сумно і дуже емоційно для мене. Я плакав", – зізнається Марк.
За час подорожі він встановив додаток зі сповіщенням повітряної тривоги і після повернення до Британії обіцяє його не видаляти. Так хоче нагадувати собі і всім, хто поруч, що війна триває і частина людей в Європі щодня живе в небезпеці.
"Я завжди буду вдячна людям, які прихистили мене, які відкрили двері своїх будинків і пустили нас, які віддають нам частину себе, які переживають за нас. Ми постійно спілкуємося і він постійно питає, як справи, чи був обстріл, чи сьогодні у вас є електрика. Я йому дуже вдячна і дуже вдячна британському народу в принципі", – каже Євгенія Бобрик.
На будинку Марка в Британії майорить синьо-жовтий прапор – як символ солідарності британців з українським народом. За час війни Британія прийняла понад 300 тисяч українських біженців. Частина з них, як і Євгенія, вже повернулася додому. Але підтримує дружні зв’язки з іноземцями.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: БРИТАНЕЦЬ У ШОЦІ: УПЕРШЕ ПРИЇХАВ ДО УКРАЇНИ, а тут супермаркети ПОВНІ, українці живуть НЕ БІДНО
Читайте також:
- Гучний секс-скандал у Молодому театрі в Києві: що кажуть актори та директор закладу Андрій Білоус
- Чоловік йшов по каву і отримав повістку: він вигадав, як уникнути мобілізації
- У "Дії" будуть нові послуги: Федоров розповів подробиці
