Як багатоповерхівки в Україні економлять на опаленні та стають енергонезалежними: власники житла розповіли

В Україні розширюється програма щодо енергозаходів громадських будівель. Таке рішення урядники ухвалили напередодні Всесвітнього дня енергоефективності, 5 березня. Програма має привести до зменшення витрат на енергоресурси. Зокрема, планується модернізація шкіл, дитсадків і лікарень. Усе це за кошти Європейського інвестиційного банку та міжнародних грантів. А от що стосується багатоквартирних будинків – тема складніша. Напередодні Фонд енергоефективності повідомив про тимчасове припинення заявок від ОСББ на програми, пов’язані з енергомодернізацією будинків. Рішення, кажуть, тимчасове і передусім стосується мешканців багатоповерхівок, які саме збиралися податися на програму фінансування енергоефективних заходів.

Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Ірини Кондрачук.

Як працює індивідуальний тепловий пункт

Разом з Аллою Заяць порівнюємо її 16-поверховий будинок із сусіднім – ідентичним братом-близнюком. Їх обох збудували наприкінці 80-х років. Витрати на опалення зіставляємо у гривнях за квадратний метр.

"Коли тепла погода, ми не перегріваємо свій будинок, свої квартири", – каже Алла Заяць.

В цифрах різниця суттєва. В перехідні місяці, коли ще нема або вже нема лютих морозів, Алла Заяць разом із сусідами заощаджують по 7 гривень на квадратному метрі. В будинку зберегли старий теплопункт, але він не працює. Він тут про запас, пояснює голова кооперативу.

"Нам була умова від Київтеплоенерго цей залишити. Тому що вони сумнівалися, що той буде працювати", – пояснює голова кооперативу Юрій Заяць.

Йдеться про нове, вже автоматизоване серце опалювальної системи будинку.

"Наш індивідуальний тепловий пункт з реверсною системою подачі теплоносія", – каже Юрій Заяць.

Реверс допомагає вирівняти середню температуру між першим та останнім – шістнадцятим – поверхом. Відтак, кажуть, стандартно в цих помешканнях 21 градус за Цельсієм. До встановлення ІТП на нижніх поверхах було не вище 18 градусів. Пояснює, систему розбалансували і втручання мешканців.

Індивідуальний теплопункт власникам 120 квартир цього будинку коштував 360 тисяч гривень. Інвестували самі, бо в місцевій програмі підтримки киянам відмовили. Після встановлення ІТП, вже за столичною програмою співфінансування 30 на 70, утеплили цоколь і труби, замінили міжповерхові вікна та двері. Щороку цією програмою підтримки в Києві користуються близько сотні будинків, порахували в "Теплоенерго".

В розрізі країни зі 120 тисяч будинків, під'єднаних до централізованої системи теплопостачання, практично 100 тисяч індивідуальних теплопунктів не мають, розповідає профільний експерт Святослав Павлюк.

Цим, зокрема, займалися і програми Фонду енергоефективності. Куди свої гроші вкладали й європейці. Але ця підтримка тимчасово призупинена. Проте на кожну українську гривню європейці готові інвестувати чотири свої.

В будинку встановлюють резервне живлення

Мешканці ж цього столичного будинку часу не гають. До енергонезалежності рухаються самотужки. Вже придбали інвертор і дві батареї потужністю 30 кіловат.

"Це освітлення місць загального користування, це заживлення теплопункту, це подача води, насоси ми підключили", – кажуть вони.

Резервне живлення коштувало 330 тисяч гривень, двісті з яких, сподівається голова кооперативу, відшкодує місто. Наступний крок – закупівля сонячних панелей.

Читайте також: 

• Фермери на Харківщині через війну опановують нову спеціальність: що вони розповіли
• "Був у такому стані, з якого не виходять": неймовірна історія порятунку воїна, якого обстріляв танк РФ
• Виступ Трампа у Конгресі: що президент США казав про Україну та Росію