Відео останнього бою військового сколихнуло соцмережі.
Історія десантника “Кобри”, який хотів прикрити своїх. Лиш напередодні стало відомо ім'я українського воїна, який загинув у рукопашному бою з росіянином. Відео останнього бою нашого армійця сколихнуло соцмережі. У ньому Дмитро Масловський намагається здолати окупанта з Якутії. І до останнього подиху б'ється із ним.
Та що сталось за кадром? Чому український десантник опинився сам на позиціях і хто той другий, кого він кликав під час бою. Спеціальній кореспондентці ТСН Юлії Кирієнко вдалося знайти відповіді на ці питання. І дізнатись, що ж сталось насправді.
Це відео з налобної камери бійця. Вона фіксує його шлях до приватного і розбитого вщент будинку на лінії фронту. Він заходить у двір і раптом лунає автоматна черга. Здається наш боєць поранений. А потім, зненацька виринає ворог — і зав’язується рукопашний бій.
Камера фіксує, як в окупанта в руках з’являється ніж, але наш воїн його видирає і намагається вразити ворога. Кличе на допомогу. Бій триває хвилини і закінчується, на жаль, не на користь нашого бійця.
“Дай я піду спокойно. Не тривож мене”, — каже він.
Ці слова нашого воїна і відео його останнього бою розлетілось соцмережами. Одні дописувачі вражались героїзму нашого бійця. Інші ставили питання: чому він опинився сам на тих розвалинах. Хто такий Хаза, якого кликав боєць? Ми знайшли відповіді і тих, хто знає, що сталось насправді.
Це був Дмитро Масловський, на позивний “Кобра”. Він майже з початку повномасштабної був воїном 71 Єгерської десантно-штурмової.
Його останній бій був Донеччині, у селі Трудівське, що під Курахово. “”Кобра намагається здолати в рукопашному бою якута з 39 гвардійської бригади Росії.
Його налобна камера перед цим зафіксувала як Дмитро, здається, геть без остраху, виходить у повний зріст з укриття і стріляє з ручного протитанкового гранатомету по ворожому панцернику, який іде до наших позицій. Робить це двічі.
Ці кадри у соцмережі потрапили лише зараз. А самі зйомки були зроблені два місяці тому — у листопаді минулого року. Тоді бої у цьому селі були одними з ключових по обороні Курахового. Тож воїни отримали задачу — заштурмувати околиці села аби посилити фланги міста. Але на штурм відправився не “Кобра”, кажуть побратими.
“Задача “Кобри” і “Хази” був спостережний пункт, в якому вони прикривали наш тил. І контролдювали під'їзд техніки. Наша задача була залетіти до авто. Прочесати посадку і зачистити села”, — розповідає побратим.
У тому бою єгерські десантники знищили шість окупантів. Та поки штурмова група єгерів зачищала посадку, до ворога наближалася підмога — на мотоциклі їхали двоє окупантів. І якраз через пост, де стояв “Кобра” з напарником “Хазою”. Одного ворога їм вдалося знищили, а потім “Кобра” пішов шукати іншого.
“Кобра” віддав йому наказ, щоб “Хаза” з певною специфічною зброєю лишився на прикритті ділянки. Бо поки ми штурмували, то пару п**арських байків намагались прорватись до села. А “Кобра” вирішив сам, на своєму досвіді. Це було командне рішення. Яке треба поважати”, — каже військовий.
“Кобра” родом із Одещини і там, у Любашівський громаді, його і поховали. Йому було тридцять років. На його сторінці у соцмережі він в армійському однострої ще у 2018-му. До повномасштабної війни служив в ООС. Побратими кажуть, це був героїчний боєць, адже завжди намагався прикрити своїх штурмовиків. 71 Єгерська подала Дмитра Масловського на присвоєння зірки Героя, ще торік.
“Він був запальний. Завжди зухвалий. Ніколи нічого не боявся. Інколи треба було спиняти. Він худенький хлопчина, невеликого зросту, але дух у нього був, як у богатиря. Умілий. Розумний”, — каже побратим.
Але чому “Кобру” так і не почув напарник.? Побратими розуміють, це було майже не реально.
“Хаза” не міг. У “Хази” був свій контрольований сектор. Відстань між “Хазою” і “Коброю” була близька 600 метрів. І до того, дві групи пішли на зачистку і були дрони, вибухи, постріли”, — каже побратим.
Отже як завершився той бій — яка доля напарника “Кобри”.
Позиція, де востаннє мав бути “Хаза” була порожня. На зв'язок він не виходив і його мали вже подавати як зниклого безвісти. Але виявилося — тяжкопоранений він майже майже два тижні переховувався у підвалах села Трудівське, яке майже було окуповане ворогом. До чергового штурму, поки його не знайшли свої ж. Нині він у важкому стані, в лікарні.
Читайте також: