Загроза вторгнення Росії: як живуть люди в областях, що межують з Донбасом
Харківська, Дніпропетровська, Запорізька – три області, які межують із Донбасом і де загроза російського вторгнення з окупованих територій найбільша. Які настрої людей у цих регіонах і яка готовність влади протистояти будь-яким проявам війни – дізнавалися наші кореспонденти.
- Автори публікації
-
Яків Носков
Фото: Харківська міська рада
Про це йдеться 22 лютого в сюжеті ТСН о 19:30.
Протягом доби до Дніпра доправили чотирьох поранених бійців з передової. Їхні життя – поза небезпекою.
Найтяжчих поранених ще з 2014 року доправляють до обласної лікарні Мечникова. Від початку війни там врятували 3 тис. бійців. Там є і фахівці з безцінним досвідом, і обладнання. З обласного бюджету лікарні також надали 10 млн грн, зокрема, й на медикаменти.
Лікарі запевняють: у разі необхідності, готові робити усе можливе для порятунку поранених. Головне – аби вчасно доправляли і були запаси крові. Від початку війни на сході лише тут, в обласній лікарні Мечникова, пораненим бійцям перелили більше трьох тонн препаратів крові. І от порада керівника лікарні для цивільних, які зараз живуть у стресі.
"Рекомендую мати домашню аптечку. Обов’язково, якщо є змога, піти здати кров. Вона обов’язково буде для тих, хто потрапив у біду. Але поки не треба хвилюватися. Треба спокійно працювати і робити все можливе, щоб був мир", – розповів гендиректор обласної лікарні імені Мечникова Сергій Риженко.
У Дніпрі стрімко зріс попит на курси домедичної допомоги. У навчальних центрах усі місця заброньовано на два тижні наперед. Замовляють навчання і індивідуально, і для працівників підприємств. Журналісти сьогодні бачили навчання просто в залі бібліотеки. Учасники зізналися, що спеціальних навичок до цього не мали. Вони розповіли, що у такий спосіб не лише отримують практичні знання, а й борються з нападами паніки.
"Коли ми почула цю звістку про Донецьк, про Луганськ, це ще більше спонукало нас багато знати, як поводитися у складних ситуаціях. Хто знає, що може бути? Не дай бог! Але думаю, щось я зможу зробити", – розповіла учасниця тренінгу Лариса Савран.
"Це і заспокоює, і дає можливість допомагати. Це наша безпека, все ж таки. Ніколи не знаєш, що може статися. Тому дуже важливо, щоб хоч хтось міг допомогти", – сказала учасниця тренінгу Руслана Казменко.
"Забитий графік на два тижні наперед. І не тільки в нас, в наших колег – також. Попит дуже високий. Часи такі, що трішки хочеться перестрахуватися", – розповів керівник "Госпітальєри Дніпра" Олександр Сивирин.
Життя у Дніпрі не надто змінилося. Із тривожністю містяни стежать за новинами, проте панічним настроям протистоять.
Водночас у Харкові і міська, і обласна влада закликають містян зберігати спокій, бо, мовляв, причин для паніки немає. Хоч спроби скористатися напруженою ситуацією та тривожністю людей, ймовірно, неминучі.
В СБУ сьогодні повідомили, що попередили серію терактів у Харкові. Служба безпеки перехопила телефонну розмову замовника з Росії та реалізатора-харків’янина. Найманець мав організувати підпал у чотирьох церквах Московського патріархату. За це йому обіцяли винагороду – тисячу доларів. Чи затриманий чоловік, в СБУ поки не повідомляють, втім відомо, що його особу встановлено.
"Я хочу, щоб ми зберігали спокій. Ми готові до будь-яких викликів. У нас є всі важелі впливу для цього", – заявив міський голова Харкова Ігор Терехов.
Обласні чиновники відзвітували сьогодні, що у разі небезпеки є все необхідне – насамперед значні запаси харчів та води. У разі знеструмлення є більше сотні потужних генераторів, які продовжать роботу медзакладів та інших об’єктів критичної інфраструктури. У департаменті цивільного захисту також розповіли, що зайнялися станом укриттів для населення. Нині на Харківщині їх – 1200.
"Зараз триває робота щодо корегування планів евакуації. Також триває робота щодо покращення стану споруд цивільного захисту. Працює та готова до виконання свого функціоналу система сповіщення. Крім того, створений матеріальний резерв", – розповів директор департаменту цивільного захисту Харківської облдержадміністрації Іван Сокол.
Харківщина також заявила про готовність прийняти переселенців з Донецької та Луганської областей. Для них мають підготувати приміщення, де люди зможуть оселитися. Одна родина сьогодні вже приїхала з Донецької області. Людей поселили у гуртожитку.
2014 року Харків вже приймав утікачів від російської агресії. Тоді для них збудували модульне містечко. Люди жили там понад 5 років. Але згодом ці оселі визнали аварійними. Більшість переселенців шукали інше житло самостійно.
Водночас у Запоріжжі панічних настроїв немає. Принаймні, жодних черг на АЗС та біля банкоматів журналістисьогодні не побачили, але напруга, звісно, присутня – люди обговорюють останні події і намагаються підготуватись до ймовірних варіантів розвитку.
З того, що помітно – у місті суттєво посилили охорону аеропорту, вокзалів, мостів та греблі "Дніпрогес" – тут посилені патрулі Нацгвардії, окрім цього, працюють спецслужби та поліція. Об’єкти критичної інфраструктури намагаються захистити від диверсій. У Запоріжжі також мають вкотре перевірити стан всіх бомбосховищ.
Дуже багато запоріжців ідуть на вишколи, які організовують волонтери саме для цивільного населення – людей навчають, як поводитись у разі надзвичайних ситуацій, як скласти ту саму тривожну валізку та пояснюють ази медичної допомоги у разі бойових дій. Необхідні знання отримали вже сотні людей.
"На сьогодні це не популярність, це попит. У людей або недостатньо інформації, або інформації через край, і вони не можуть з неї вибрати те, що їм необхідно. І саме для цього ми залучаємо фахових інструкторів, які це роблять фахово, маючи або військовий досвід, або досвід роботи у "Червоному хресті", або досвід роботи в надзвичайних ситуаціях", – розповів співкоординатор Штабу оборони запорізького краю Михайло Пиріг.
Тероборона пришвидшує навчання. Як кажуть у штабах, сьогодні ці підрозділи укомплектовані на 75% – це непогана цифра. Фінансування мають виділити органи місцевої влади, буквально кілька годин тому голова ОДА зустрівся з представниками громад та керівниками усіх політичних сил у регіоні. Їх просять забути про розбіжності та об’єднатися для захисту. Гроші на тероборону, кажуть, знайшли.
"Загальна сума коштів – 41 млн грн – виділена, по рішеннях на військові частини – ще 10 млн. Більше 50-ти мільйонів – це ті кроки, які дозволять нам організувати завдання, покладені на місцеві органи влади у повному обсязі", – розповів голова Запорізької облдержадміністрації Олександр Старух.
Блок-постів на дорогах області поки не передбачається. У разі погіршення ситуації посадовці запевняють – зможуть розгорнути їх оперативно, адже схожий досвід на Запоріжжі є ще від 2014 року.
Читайте також: