Насправді документ стосується реформи військоматів, і діджиталізації в армії, і штрафів за ухилення від служби.
300 тисяч на призов. Стільки українців зможуть призвати згідно з законом, який українці встигли охрестити "законом про резервістів". Робити це президент зможе за своїм указом, без оголошення загальної мобілізації.
Про те, чи забиратимуть таких призовників із вулиць чи робочих місць, чи відправлятимуть зразу на фронт - 7 квітня йдеться у сюжеті ТСН.19:30.
У Міністерстві оборони розповідають про закон, який у народі вже встигли охрестити "законом про резервістів". Насправді, пояснюють, документ стосується реформи військоматів, і діджиталізації в армії, і штрафів за ухилення від служби. Втім найбільше дискусій - щодо призову резервістів.
Хапати усіх прямо із вулиці - ніхто не буде, каже заступник міністра. А сам закон передусім стосується першої черги оперативного резерву. А це:
- люди з досвідом участі в бойових діях.
- ті, які підписали контракти і проходять службу в резерві.
- всі, хто відслужив в зоні АТО.
"Щорічно ми проводимо збори із цією категорією громадян. І обсяги їхні навіть більші, ніж призов на військову строкову службу. Зараз є велика категорія громадян, які добровільно прибувають на збори", - зазначає керівник відділу головного управління Генштабу ЗСУ Олександр Правдивець.
Ці люди, пояснюють, найбільш професійні. Їх не потрібно тривалий час навчати. Але нині інструменту, який би дозволяв швидко їх призвати немає. Лише загальна мобілізація через Верховну раду.
"Ми розуміємо, що може бути блокування трибуни, є проросійські партії. Почнеться розгляд в комітеті, потрібно це чи ні – і це займає час. Якого в разі посилення агресії в України просто не буде. Закон про резервістів дає державі можливість оперативно призвати резервістів під час загрози", - упевнений заступник голови ради резервістів ЗСУ Мирослав Гай.
Викликати резервістів обіцяють за чіткою процедурою. Спочатку Головнокамандувач буде доповідати про чисельність, яка потрібна армії. А далі президент буде приймати рішення про призов.
"В разі війни більшість ветеранів самі вийдуть, навіть, якщо такого інструменту не буде. Добровольцями підуть", - говорить юрист Кирило Сергеєв.
Він 2014-ого пішов на фронт добровольцем. 2016-го - завершив службу. До закону, який би вирішував долю резерівістів, чоловік ставиться двояко. Каже - він і справді потрібен, але у нинішній версії немає жодних юридичних гарантій для резервістів.
"Мати інструмент мобілізації досвічених військових під час загострення – дуже важливо. З іншого боку – законопроєкт про це не каже. Від дозволяє призивати ветеранів, коли захочеться", - пояснює він.
У громадській організації "Юридична сотня", яка допомагає ветеранам, також закликають доопрацювати документ. Бо чимало резервістів переймаються через можливі зловживання.
"Основна проблема, що там не виписані підстави, за яких умов можна викликати резервістів. Тобто там зазначено, шо там це робиться в умовах особливого періоду. А в нас це триває уже 8-й рік", - зазначає координаторка координаційного центру ГО "Юридична сотня".
За законом слідуватиме ще купа підзаконних актів та указів, які чітко врегулюють всі підстави і процедури, обіцяють в Міністерстві оборони. Ухвалити їх мають вже до середини літа. Також додатково пропишуть запобіжники, аби одних і тих же не призивали постійно.
"Визначено, що людина, яка відслужила рік – вона може більше не призиватися. Але якщо у неї є особиста згода – вона може бути призвана. І за цим буде здійснюватися контроль із боку всіх органів управління", - говорить Олександр Правдивець.
Також резервістам будуть надані ті ж соціальні гарантії, що і мобілізованим. Як і умови відстрочки від призову. Водночас, самі ж ветерани визнають - навіть після удосконалень - претензії до документу наімовірніше залишаться. Втім із загостренням ситуації на Сході зволікати із ухваленням закону не можна.
"Чи є він справедливим. До певної міри – ні. Як і війна, як і військовий стан можливий, як і мобілізація. Бо сьогодні Вас би забрали б від родини, з роботи. Це ж не справедливо! Але чи є він необхідним? Так – життєво необхідним, життєво важливим. В рамках тих загроз, які є в Україні", - зазначає Мирослав Гай.
Сам законопроєкт наразі чекає підпису голови Верховної Ради і вже після того буде направлений на підпис президенту.