Найбільш вразливими до залежності від відеоігор є діти та підлітки, стверджують психіатри.
Всесвітня організація охорони здоров'я від початку 2022 року офіційно визнала нездорову тягу до відеоігор хворобою.
Про те, як допомогти залежним від ігор людям і коли нову недугу лікуватимуть в Україні, 18 січня йдеться в сюжеті ТСН 19:30.
Проводячи дні за однією з онлайн-ігор Олексій роками входив до найкращих гравців країни та навіть їздив на спеціальні турніри. Із початком карантину дні за комп’ютером переросли в місяці. "Місяці два-три я не виходив з дому, а їжу замовляв. Гра замінювала все", - ділиться чоловік.
А коли вдома на декілька днів вимкнули Мережу, Олексій відчув, що жити без ігор вже не може: "Я не міг спати, не міг ні про що думати, перестав спілкуватися з людьми, вимикав зв’язок, змінив картку, щоб ніхто не знав цей номер, не міг додзвонитися і перервати гру".
За словами психіатрів, саме непереборне бажання грати, відсутність контролю часу і роздратованість від усього, що відволікає, свідчить про залежність. Втім, як саме в Україні лікуватимуть цю хворобу - наразі невідомо, адже відповідних протоколів медики ще не створили.
"Скільки часу це потребує (...) я не можу (сказати. - Ред.), іноді це триває роками. Усе буде залежати від того, хто буде займатися цим з науковців, як хвороба буде виявлятися і хто буде першопрохідцем зі створення протоколів", - пояснює очільниця Директорату медичних послуг МОЗ Олександра Машкевич.
Перехідний період на впровадження нової класифікації триватиме до 2027 року, тому поки медики допомагають боротися людям із залежністю від відеоігор як і раніше, зокрема за протоколами схожих захворювань.
"Наприклад залежність від азартних ігор. Якщо людина готова з цим працювати, то це допомагає у 100% випадків", - кажуть фахівці.
Найбільш вразливі до залежності від відеоігор діти та підлітки, стверджують психіатри. Часто ця хвороба супроводжується іншими розладами, наприклад, коли пацієнти постійно стресують або відчувають брак уваги.
"Я не можу сказати, що ігри - абсолютне зло. Вони можуть розвивати, але все залежить від того, наскільки цей процес контрольований людиною. Якщо воно займає перше місце - це точно неадекватно", - наголошує лікар-психіатр Владислав Гаргаун.
До фахівця варто звертатися, щойно виникають сумніви. Щоб позбутися залежності, і дітям, і дорослим спочатку потрібна тривала психотерапія. Саме вона і допомогла Олексію, якого до центру реабілітації після місяців ігор привів батько.
"Спочатку у мене внормувався графік, я став лягати і прокидатися в один час, і поступово ставав спокійним, менш роздратованим, більше енергії..." - згадує чоловік.
А через рік після реабілітації він влаштувався до Міжнародної антинаркотичної асоціації, де лікувався сам, волонтером. Нині Олексій вже штатний співробітник.
"Допомагаю, спілкуюся, розповідаю про свою історію, надихаю когось. Я розумію, що багато людей, поки у них є залежність, не розуміють, що втрачають, і не розуміють, чого можуть набути, коли позбуваються залежності", - додає чоловік.
Далі він планує вивчитися на психотерапевта, щоб допомагати людям із залежностями фахово.
Читайте також: