Залікували до смерті: через бездіяльність лікарів помер їхній колега, а для замітання слідів – вирізали його органи

Дата публікації
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Залікували до смерті: через бездіяльність лікарів помер їхній колега, а для замітання слідів – вирізали його органи

Експертна комісія вже виявила чимало порушень у роботі лікарів.

Олег Бенца відчув себе недобре і прийшов у Тернопільську лікарню №2, де колись відпрацював хірургом 12 років. Добре знайомий колега йому сказав: "Яке обстеження? Я й так знаю, що робити!". Це було в п'ятницю після обіду. А вже в понеділок мама дізналася, що її син, який прийшов у лікарню власними ногами, - мертвий.

І далі почалося те, що буває лише в голлівудських детективах: кримінальне розслідування, ексгумація тіла і пошук зниклих внутрішніх органів жертви. І все тому, що мама не погодилася з простим висновком, що її син помер, бо так буває. Тепер моторошними подробицями справи приголомшені самі медики.

Про це 17 жовтня йдеться в сюжеті ТСН.Тижня.

"Він пішов пішки по смерть до них", - так мама Олега Бенци починає свою тяжку історію, яка почалася рік тому.

"Ми, що могли, то для свого колеги зробили", - каже лікар. Це - саме те пояснення, яке жінка чула увесь цей час і яке досі вважає злочином. Який на думку адвоката ще й намагалися приховати - терміновим похованням.

РАПТОВА СМЕРТЬ

Олег Бенца помер у рідній лікарні рідного Тернополя у 38 років. Він працював тут хірургом, але під час війни поїхав рятувати українських воїнів на Донбасі. На здоров’я не скаржився. Ба більше - збирався їхати в Конго миротворцем, для цього успішно пройшов медкомісію. Тож звістка, що син у лікарні, для матері була, щонайменше, дивною. Вона весь час була з ним на телефоні. Бо вже давно живе за кордоном. Але навіть ті уривки розмов, які їй вдалося почути від лікарів до її сина, наганяли страх.

"Жодне КТ, жодне УЗД ми тобі робити не будемо, того що це п’ятниця, субота, неділя, ніхто з тобою не буде возитися", - переказує матір Олега Анна Бенца. Це, каже, чула на власні вуха. Діагноз Олега – гострий панкреатит – запалення підшлункової залози. Олегу ставало усе гірше. Його перевели до реанімації. Мати не випускала слухавки з рук і, запевняє, сину ввели препарат, який був йому протипоказаний.

"Ми вже знали твердо, що йому не можна тіопенталу. І Олежик мій сказав: "Я їм пояснюю, але, напевно, вони дають, мені дуже погано", - каже жінка.

На ранок понеділка Олега вже не стало. Без батька лишилося троє дітей. Причина смерті, пояснили в лікарні, – гострий панкреатит, блискавичний перебіг. І тут насправді і починається справжній детектив.

ЧОМУ НЕ ЗРОБИЛИ РОЗТИН ТІЛА?

Чоловік помирає в лікарні, де є усе, аби врятувати його життя. Дивно те, що заяву на відмову від розтину, з релігійних причин, пише двоюрідний брат, начебто на прохання матері. А мати, яка мешкає в Сполучених Штатах, встигає приїхати до поховання сина. І вимагає пояснень лікарів та розтину тіла. Їй відмовляють, а медичної карти сина не віддають. Все дуже дивно.

"Відсутність розтину це є очевидне і зрозуміле всім порушення, яке не могло бути випадковим у цій ситуації", - говорить адвокат потерпілої Олег Мицик.

Адже смерть у лікувальному закладі – це обов’язкова причина для роботи патологоанатомів. Тим більше, якщо мати, як найближчий родич, наполягає.

"Є така заява… Знову ж таки, треба оцінити, чи на той час та людина була повноважна, оскільки в тій частині – близькі родичі. Ну двоюрідний брат, це така, як на мене, дуже сумнівна… За наявності дружини", - каже професорка і голова комітету медично-фармацевтичного права та біоетики НАУ Ірина Сенюта.

Мати Олега звернулася до поліції, де відкрили кримінальне провадження за статтею – лікарська помилка.

"За результатами проведення першої судово-медичної експертизи було встановлено окремі порушення в лікарів", - зазначив керівник Головного управління Нацполіції в Тернопільській області Олександр Богомол.

В самій лікарні – стан глухої оборони.

"Наші всі оригінали медичних документів, історію хвороби, так звану медичну карту стаціонарного хворого, рішення комісії – були в нас вилучені.  Ми, що могли, то для свого колеги зробили. Вибачте… Все…", - говорить ТСН медичний директор із медичної частини Станіслав Паламар і нервово знімає мікрофон.

ЧИ ПОМИЛИЛИСЯ ЛІКАРІ?

То що ж зробили? І що могли зробити тернопольські лікарі насправді? На це питання в Україні відповідає клініко-експертна комісія у Міністерстві охорони здоров’я. І вона відповіла термінами, які для кожного медика звучать гірше, ніж лайка.

"Відсутність реальної діагностики і паталогічного стану, неадекватна діагностика, відсутність додаткових методів діагностики УЗД, неправильне тлумачення лабораторних досліджень, неадекватна тактика медичного лікування", - сказав експерт клініко-експертної комісії МОЗ України Дмитро Дзюба.

Експерти, переглядаючи історію хвороби Олега Бенци, буквально шоковані діями тих, хто запевняє, що зробили для колеги все, що змогли.

На онлайн-зв’язку той самий тернопільський лікар вже намагається згадати подробиці:

  • "У нас УЗД апарат в приймальному відділенні є. Хворий поступив в п’ятницю після обіду…"
  • "Вибачте, п'ятниця після обіду – це ж не державна якась установа, яка субота-неділя вихідна, це ж лікарня!".
  • "Уточніть нам протокольне призначення антибіотикотерапії".
  • "Він був призначений з ціллю профілактики".
  • "Якої?".
  • "Септичних ускладнень".
  • "Яких септичних ускладнень, колего, ну що ви таке говорите?! Якщо ми говоримо про панкреонероз, то ви повинні були негайно виконати електроліти і негайно УЗД зробити, перше. І тоді вирішувати питання хірургічне. Ви ж свій протокол порушили, ось ваш протокол в мене в руках!".
  • "Поступив в п’ятницю по обіді – це взагалі ключова фраза, яка характеризує якість надання допомоги у тому закладі", - сказала тодішня заступниця міністра охорони здоров’я України Ірина Микичак.

Комісія одноголосно вирішує, що медична допомога Олегу Бенці не відповідає стандартам та протоколам надання медичної допомоги.

Але питання професора-патологоанатома вводить всіх у ступор.

"Там була ексгумація і у мене питання – до відділу і до керівника відділу медичної допомоги – там не було частини органів", - сказала професорка, патологоанатомка Олена Дядик.

Новини тижня: колишній хірург звернувся до власної лікарні і помер

Новини тижня: колишній хірург звернувся до власної лікарні і помер

ЩО (ПРИ)ХОВАЛИ?

"В нього повністю порох, органи стали порохом.  Ми не можемо дати точних пояснень, чого вони стали порохом. Але вони стали порохом", - переповідає мати Олега.

От таке матері сказали в морзі. Цікаве формулювання, так? А побачили вони отой порох через, цитуємо, дірочку.

"Дірочку зробили, начебто дірочку, а потім вони зразу забальзамували".

До тіла матір не пустили.

Вважати це розтином? Звісно ні. Є ж заява двоюрідного брата про відмову. І жодних документів про розтин. Але як пояснити фотографію, яку отримала мама, де поряд з тілом лежать вирізані органи? Чому в морзі діставали органи з тіла?

Через місяць після поховання Анна Бенца домагається ексгумації тіла сина. Висновок шокує: діафрагма - зі слідами втручання. Немає – кишківника, шлунка, підшлункової залози, селезінки, частини печінки. І саме ці органи вражає панкреатит. А їх – немає.

І тут важливо! Жодного натяку на буцімто чорних трансплантологів. Всі ці органи - не пересаджують.

"Ексгумація, яка вказує на відсутність саме тих органів, які мали би обстежити в першу чергу, з яких мали би зробити гістологічні препарати, які би дозволяли перевірити картину", - каже адвокат потерпілої Олег Мицик.

І тут важливо уточнити, патологоанатоми ніколи самі не вирішують, робити розтин чи ні. Це визначає винятково керівник лікарні, наголошує професор медичного права і адвокат Ірина Сенюта:

"Якщо немає вказівки керівника закладу, де померла людина, вони не мали права туди дивитися, це не картинна галерея. А чому труп в костюмі, а органи в тазику – теж не ясно".

Поліція вже веде розслідування і, крім обтічних формулювань, окремі порушення лікарів вже точно знає.

"Були порушення під час проведення патолого-анатомічного дослідження. Правильніше, як таке воно не відбувалося, але цей працівник цього бюро провів бальзамацію тіла, внаслідок чого вибрав декілька… Зникли, скажімо так, декілька органів тіла Олега Бенци", - говорить керівник обласної поліції.

По суті, лікарня позбулася головних доказів проти себе. Медична установа, яка залікувала до смерті свого колегу, вправно замела сліди цього медичного вбивства. Вона фактично вже все сховала. Чи правильніше сказати - поховала. Мама - в Америці. У двоюрідного брата вибили підпис під відмовою від розтину. Органи з тіла – вирізали. Просто ніхто не врахував материнський дух Анни Бенци, який змусив закрутитися іржаві коліщатка української медичної системи нагляду за лікарськими діями і юридичною практикою держави у цих справах. А практика ця - жахлива.

"Срок давності у цій категорії справ максимальний становить 3 роки. Іншими словами, для того, щоб лікар отримав реальну міру покарання, вирок має набути законної сили до закінчення 3-річного терміну давності у цій справі. Це – нереально в 3-річний термін отримати вирок у цій категорії справ", - каже адвокат потерпілої.

Тож це питання явно треба вирішувати на законодавчому рівні. Механізм контролю якості медичної допомоги практично не діє, каже Ірина Сенюта.

"Сьогодні департамент охорони здоров’я це є та єдина структура, яка здійснює контроль якості. Чи захоче департамент, а хто в складі їхньої комісій, ті самі лікарі з закладів охорони здоров’я. Розумієте, сьогодні я на когось напишу, завтра на мене напишуть", - говорить професорка і голова комітету медично-фармацевтичного права та біоетики НАУ Ірина Сенюта.

Тож, по суті, є ситуація кругової поруки. І єдине, що можна робити просто зараз, якщо перебуваєте в лікарні, так це хоч тричі на день вимагати свою історію хвороби і фотографувати її.

"Якраз відсутність копіювання документів призводить до можливості перепису і змін в історії хвороби", - каже адвокат.

Кожна операційна в Європі - це постійний аудіо- та відозапис дій лікаря. Кожен припис - це юридичний документ, який майже неможливо фальсифікувати. Кожен пацієнт чи найближчі родичі мають повний доступ до записів. А медичні юристи - це ціла армія вузькопрофільних фахівців. І всього цього в Україні немає. І головне - невідомо коли і чи буде.

Виникає два запитання.

  • Перше. Якщо в цій Тернопільській лікарні так поставилися до лікування свого, то що вони здатні зробити з чужим?
  • Друге. Скільки треба провести ексгумацій, щоб довести таке замітання слідів?
Наступна публікація